| 1 A mulher de um dos filhos dos profetas clamou a Eliseu, dizendo: “Meu marido, teu servo, morreu e sabes que ele temia o Senhor. Ora, eis que veio o credor tomar os meus dois filhos para fazê-los seus escravos”. | 1 Одна з жінок пророчих учнів, голосячи, промовила до Єлисея: «Мій чоловік, твій слуга, помер, а ти знаєш, що він, твій слуга, боявся Господа; тепер же прийшов позичальник і хоче забрати моїх обох хлопців у невольники.» |
| 2 Eliseu disse-lhe: “Que posso eu fazer por ti? Dize-me: ‘O que tens em tua casa?’.” Ela respondeu: “Tua serva só tem em sua casa uma garrafa de óleo”. | 2 Єлисей сказав їй: «Що маю тобі зробити? Скажи мені, що є в тебе в хаті?» Вона ж на те: «Нема нічого в твоєї слугині, крім посуди з олією.» |
| 3 “Vai – replicou Eliseu –, pede emprestadas às tuas vizinhas ânforas vazias em grande quantidade. | 3 А він їй: «Іди, напозичай по всіх твоїх сусідах посудів, та щоб були порожні, і назбирай чимало! |
| 4 Depois entra, fecha a porta atrás de ti e de teus filhos e enche com o óleo estas ânforas, pondo-as de lado à medida que estiverem cheias!” | 4 Тоді ввійдеш, замкнеш за собою й за своїми синами двері й наллєш у всі ті посуди. Коли котрий буде повний, відставиш набік.» |
| 5 Partiu a mulher e fechou a porta atrás de si e de seus filhos. Estes traziam-lhe as ânforas e ela as enchia. | 5 Пішла вона від нього та й зачинила двері за собою і за своїми синами. Вони їй подавали, а вона наливала. |
| 6 Tendo enchido as ânforas, disse ela ao seu filho: “Dá-me mais uma ânfora”. “Não há mais” – respondeu ele. E o óleo cessou de correr. | 6 А як посуди були повні, каже своєму синові: «Подай мені ще посуд.» Той їй: «Нема вже більш посуду.» І не текло більш олії. |
| 7 A mulher foi e contou tudo ao homem de Deus. Este disse-lhe: “Vai e vende esse óleo para pagar a tua dívida. Depois disso, tu e teus filhos vivereis do resto”. | 7 Пішла вона й розповіла про це Божому чоловікові, а він і каже: «Іди, продай олію й заплати твою позичку, а з останку житимеш сама й твої сини.» |
| 8 Certo dia em que Eliseu atravessava Sunão, veio uma mulher rica do lugar e insistiu com ele para comer em sua casa. Depois disso, cada vez que ele passava por aquele lugar, dirigia-se à casa daquela mulher para tomar ali a sua refeição. | 8 Одного дня, коли Єлисей проходив через Шунам, якась багата жінка, що там жила, принукала його щось з’їсти. І так щоразу, як іде було проз, заверне туди підживитись. |
| 9 Ela disse ao seu marido: “Escuta, eu sei que esse homem que passa sempre por nossa casa é um santo homem de Deus. | 9 І каже вона раз своєму чоловікові: «Я певна, що цей Божий чоловік, що попри нас завжди проходить, свята людина. |
| 10 Preparemos-lhe em cima um quarto, obra de pedreiro, onde poremos uma cama, uma mesa, uma cadeira e uma lâmpada; assim poderá acomodar-se ali quando vier à nossa casa”. | 10 Тож збудуймо невеличку верхню світлицю та й поставмо йому там ліжко, стола, стільця й каганець, щоб він, як зайде колись, міг там притулитись.» |
| 11 Ora, aconteceu que um dia, passando Eliseu por Sunão, retirou-se ao quarto de cima para dormir. | 11 Одного дня прийшов він і зайшов у верхню світлицю та й спочивав там. |
| 12 E disse a Giezi, seu servo: “Chama essa sunamita”. Giezi chamou-a e ela apresentou-se diante dele. | 12 І сказав своєму слузі Гехазі: «Поклич но сюди тую шунамійку.» Той покликав, і вона стала перед ним. |
| 13 “Pergunta-lhe – disse Eliseu – o que posso fazer por ela em reconhecimento do desvelo com que nos tem tratado. Talvez ela queira que se fale ao rei ou ao general do exército sobre algum negócio seu.” “Eu habito no meio de meu povo” – respondeu ela. | 13 Єлисей мовив до нього: «Скажи їй: Оце ти так горливо дбаєш про нас. Що хочеш, щоб я зробив для тебе? Може щось сказати за тебе цареві або начальникові над військом?» Та вона відповіла: «Я живу собі серед мого народу!» |
| 14 Eliseu então disse: “Que se pode fazer por ela?”. “Ela não tem filhos – respondeu Giezi – e seu marido é idoso.” | 14 Спитав він: «Що ж би таке їй зробити?» Гехазі відповів: «Та ось сина нема у неї, чоловік же її старий.» |
| 15 “Chama-a’’ – disse Eliseu. Giezi chamou-a e ela apareceu à porta. | 15 Єлисей сказав: «Поклич її.» Той покликав, і стала вона на дверях. |
| 16 Eliseu disse-lhe: “Por esse tempo, daqui a um ano, acariciarás um filho”. “Não, meu senhor – respondeu ela –, não zombes de tua escrava, ó homem de Deus!” | 16 І сказав Єлисей: «Через рік о цій порі пригортатимеш сина.» Вона ж каже: «Ні, мій пане, чоловіче Божий! Не обманюй твоєї слугині!» |
| 17 E a mulher, no ano seguinte, à mesma época, como tinha predito Eliseu, deu à luz um filho. | 17 Але зачала жінка й вродила своєчасно сина, як раз о ту пору, коли Єлисей сказав їй. |
| 18 O menino cresceu. Um dia em que ele fora ter com seu pai junto dos ceifadores, | 18 Як же хлопчик підріс, пішов одного дня до батька до женців, |
| 19 disse-lhe: “Ai, minha cabeça, minha cabeça!”. “Leva-o à sua mãe” – disse o pai a um escravo. | 19 і кволиться батькові: «Ой голова моя, голова моя!» Той же сказав слузі: «Одведи його до матері.» |
| 20 Este levou-o e entregou-o à sua mãe. O menino ficou nos joelhos da mãe até meio-dia e morreu. | 20 Взяв він хлоп’я та й одвів до матері. І сиділо воно аж до полудня на колінах у неї, і вмерло. |
| 21 Ela subiu, colocou o menino na cama do homem de Deus, fechou a porta e saiu. | 21 Тоді пішла вона нагору, поклала його у Божого чоловіка на ліжку, зачинила двері й вийшла; |
| 22 Chamou o marido e disse-lhe: “Manda comigo um escravo e uma jumenta para que eu vá à casa do homem de Deus e volte”. | 22 покликала свого чоловіка та й каже: «Пришли мені котрогось із слуг з ослицею; поїду притьмом до Божого чоловіка, а тоді повернусь.» |
| 23 Ele disse-lhe: “Por que vais ter com ele hoje? Não é lua nova nem sábado”. “Fica tranquilo” – respondeu ela. | 23 Він же каже: «Чого тобі йти до нього? Хіба сьогодні новомісяччя чи субота?» Та вона відповіла: «Бувай мені здоров!» |
| 24 Mandou selar a jumenta e disse ao escravo: “Conduze-me, apressa-te, não me detenhas em caminho sem que eu te diga”. | 24 Осідлавши ослицю, сказала слузі: «Рушай небарно! Та не зупиняйся в дорозі, хібащо тоді, як тобі скажу.» |
| 25 Ela partiu e chegou aonde estava o homem de Deus, no monte Carmelo. O homem de Deus, vendo-a de longe, disse ao seu servo Giezi: “Aí vem a sunamita; | 25 Поїхала вона й прибула до Божого чоловіка на Кармель-гору. Як же побачив її Божий чоловік здалека, сказав своєму слузі Гехазі: «Та це ж шунамійка! |
| 26 corre-lhe ao encontro e pergunta-lhe se ela vai bem, como vai o seu marido e o seu filho”. Ela respondeu: “Tudo vai bem”. | 26 Біжи лишень їй назустріч та спитай: Чи все гаразд із тобою? Чи все гаразд із твоїм чоловіком? Чи все гаразд із хлоп’ям?» Вона відповіла: «Гаразд» |
| 27 Mas chegando junto do homem de Deus na montanha, pegou-lhe os pés. Giezi aproximou-se para afastá-la, mas o homem de Deus disse-lhe: “Deixa-a; sua alma está cheia de amargura e o Senhor me oculta o motivo, nada me revelou”.* | 27 І як вийшла на гору до Божого чоловіка, обняла його ноги, але Гехазі приступив, щоб відвести її. Та Божий чоловік сказав: «Лиши її, бо вона тяжко сумна, і Господь скрив це від мене, не об’явив мені.» |
| 28 A mulher disse: “Pedi eu, porventura, um filho ao meu senhor? Não te disse que não zombasses de mim?”. | 28 І каже вона: «Чи ж я прохала сина в мого пана? Чи я ж бо не казала: Не обманюй мене?» |
| 29 Eliseu disse a Giezi: “Põe o teu cinto, toma na mão o meu bastão e parte. Se encontrares alguém, não o saúdes; e se alguém te saudar, não lhe respondas. Porás o meu bastão no rosto do menino”.* | 29 Тоді Єлисей повелів Гехазі: «Підпережи твої боки, візьми мою палицю в руки та йди. Коли зустрінеш когось, не вітай його. А коли хтось вітатиме тебе, не відповідай йому! Та поклади мою палицю на обличчя хлоп’яткові.» |
| 30 A mãe do menino exclamou: “Por Deus e pela tua vida, não te deixarei!”. Então, Eliseu seguiu-a. | 30 Мати хлопчикова каже: «Так певно, як живе Господь і як живеш ти, я не покину тебе!» Встав Єлисей і пішов слідом за нею. |
| 31 Entretanto, Giezi, que os tinha precedido, pôs o bastão no rosto do menino; mas não houve voz, nem sinal de vida. Ele voltou a Eliseu e disse-lhe: “O menino não despertou”. | 31 Гехазі ж випередив їх і поклав палицю на обличчя хлоп’яткові, та не було ні голосу, ні руху. І повернувся він назустріч Єлисеєві й сповістив його: «Хлоп’ятко не прокинулось.» |
| 32 Eliseu entrou na casa, onde estava o menino morto em cima da cama. | 32 Як же прибув Єлисей до хати, аж ось хлоп’ятко мертве, лежить у нього на постелі. |
| 33 Entrou, fechou a porta atrás de si e do morto e orou ao Senhor. | 33 Ввійшов він, замкнув двері, так що всередині було їх двоє, та й молився Господеві. |
| 34 Depois, subiu à cama, deitou-se em cima do menino, colocou seus olhos sobre os olhos dele, suas mãos sobre as mãos dele e enquanto estava assim estendido, o corpo do menino aqueceu-se. | 34 Потім підійшов до ліжка, простягся над хлоп’ятком, притулив свої уста до його уст, свої очі до його оченят, свої руки до його рученят, і пригорнувсь до нього, і огрілось тіло хлоп’ятка. |
| 35 Eliseu levantou-se, deu algumas voltas pelo quarto, tornou a subir e estendeu-se sobre o menino. Este espirrou sete vezes e abriu os olhos. | 35 Піднявсь він знов, і ходив туди й сюди по світлиці, потім підійшов знову й схиливсь над ним, аж ось хлоп’ятко сім разів чхнуло й розкрило оченята. |
| 36 Eliseu chamou Giezi e disse-lhe: “Chama a sunamita”. Ele a chamou. Ela entrou e Eliseu disse-lhe: “Toma o teu filho”. | 36 Кликнув тоді Гехазі й каже: «Поклич сюди шунамійку!» Покликав той, а як вона увійшла, сказав їй Єлисей: «Візьми твого сина.» |
| 37 Então, ela veio e lançou-se aos pés de Eliseu, prostrando-se por terra. Em seguida, tomou o filho e saiu. | 37 Приступила вона й упала йому в ноги й уклонилась до землі; потім узяла свого сина й вийшла. |
| 38 Quando Eliseu voltou a Gálgala, a fome devastava a terra. Estando os filhos dos profetas sentados diante dele, disse ao seu servo: “Toma uma panela grande e prepara uma sopa para os filhos dos profetas”. | 38 Єлисей повернувсь у Гілгал. А була тоді голоднеча в краю. Раз якось, коли пророчі учні сиділи перед ним, сказав він своєму слузі: «Постав великого казана на вогонь й звари юшку пророчим учням.» |
| 39 Foi um deles ao campo para colher legumes e encontrou uma planta silvestre. Colheu dela coloquíntidas selvagens, encheu o manto, voltou para casa e cortou-as em pedaços dentro da panela da sopa, sem saber o que era. | 39 Один з них пішов у поле, щоб назбирати зела, і знайшов дику лозу, нарвав з неї овочів повну одежу, прийшов і накришив їх у казан з юшкою, бо не знав, що то було. |
| 40 Serviu-se a refeição aos homens. Logo, porém, que provaram da sopa, puseram-se a gritar: “Homem de Deus, a morte está na panela!”. E não puderam comer. | 40 Налили людям їсти. Як тільки ті скуштували юшки, закричали: «Смерть у казані, чоловіче Божий!» І не могли їсти. |
| 41 Eliseu disse-lhes: “Trazei-me farinha”. Jogou farinha na panela e disse: “Serve agora, para que todos comam”. E não havia mais nada ruim na panela. | 41 Тоді Єлисей сказав: «Принесіть муки!» І всипав її в казан і сказав: «Наливай людям, нехай їдять.» І не було вже нічого шкідливого в казані. |
| 42 Veio um homem de Baal-Salisa, que trazia ao homem de Deus, à guisa de primícias, vinte pães de cevada e trigo novo no seu saco. “Dá-os a esses homens – disse Eliseu –, para que comam.” | 42 Якийсь чоловік прийшов із Ваал-Шаліші й приніс у сакві Божому чоловікові нового хліба — 20 ячмінних буханців і свіжого зерна в колосках. Єлисей звелів: «Дай людям, нехай їдять!» |
| 43 Seu servo respondeu: “Como poderei servir com isso a cem pessoas?”. “Dá-os a esses homens – repetiu Eliseu –, para que comam. Eis o que diz o Senhor: ‘Comerão e ainda sobrará’.” | 43 Слуга ж його відповів: «Що тут класти перед сотнею чоловік?» Він же каже: «Дай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: їстимуть, та ще й зостанеться.» |
| 44 E deu-os ao povo. Comeram e ainda sobrou, como o Senhor tinha dito.* | 44 І поклав перед ними, і їли вони, і ще зосталося, за словом Господнім. |
