Суддів 3

¹ Ось ті народи, що Господь зоставив, щоб випробувати ними Ізраїля, тобто всіх тих, що не знали ніяких воєн за Ханаан,

² та щоб навчались воювати покоління синів Ізраїля, які перше війни не знали:

³ п’ять князів філістимлянських, усі ханааняни, сидонії і хіввії, що жили на Ливан-горі, від Ваал-Хермон-гори до входу в Хамат.

⁴ Зостались вони на те, щоб випробовувати ними Ізраїля, щоб довідатись, чи слухатимуться заповідей Господніх, які заповідав був батькам їхнім через Мойсея.

⁵ Тому й жили сини Ізраїля серед ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та євусіїв.

⁶ Брали за себе їхніх дочок і віддавали своїх дочок за їхніх синів, і їхнім богам служили.

⁷ Сини Ізраїля вчинили, що Господеві було не довподоби, й забули Господа, Бога свого, й служили Ваалові та Астарті.

⁸ От і запалав гнів Господній на Ізраїля, й він віддав їх у руки Кушан-Рішатаїмові, цареві Арам-Нагараїму, і сини Ізраїля служили Кушан-Рішатаїмові вісім років.

⁹ Коли ж сини Ізраїля закликали до Господа, Господь дав їм спасителя, Отнієла, сина Кеназа, сина меншого брата Калевового, і він врятував їх.

¹⁰ Зійшов на нього дух Господній, і він правив Ізраїлем; він вийшов у похід, і віддав Господь йому в руки Кушан-Рішатаїма, царя арамського, і він запанував над Кушан-Рішатаїмом.

¹¹ І край зазнав сорок років спокою. І вмер Отнієл, син Кеназа.

¹² Після того ж сини Ізраїля знову вчинили те, що було не довподоби Господеві. Тоді Господь дав перевагу Еглонові, цареві моавському, над Ізраїлем, бо вони витворяли зло перед Господом.

¹³ Зібрав Еглон до себе аммоніїв та амалекитян, вирушив у похід і побив Ізраїля, та й зайняв Пальмове місто.

¹⁴ І служили ізраїльтяни Еглонові, моавському цареві, вісімдесять років.

¹⁵ Закликали тоді. сини Ізраїля до Господа, й Господь дав їм спасителя, Егуда, сина Гери, веніяминянина, лівака. Через нього то послали сини Ізраїля данину Еглонові, моавському цареві.

¹⁶ Зробив собі Егуд меча з двома лезами, лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежею, на правому боці.

¹⁷ От і приніс він Еглонові, моавському цареві, данину. Еглон був же вельми гладкий.

¹⁸ Віддавши данину, він відослав людей, що її принесли,

¹⁹ а сам повернувсь назад від каменоломів, що біля Гілгалу, та й каже: «Є в мене до тебе, царю, таємне слово.» Той повелів: «Цитьте!» І вийшли всі від нього, що стояли коло нього.

²⁰ І як наблизився Егуд до нього, він сидів у прохолодній горниці, що була для нього одного. Егуд і каже: «Маю Боже слово до тебе.» Той підвівсь із свого крісла.

²¹ Тоді Егуд, простягнувши ліву руку, вхопив меча по правім боці в себе, та й всадив йому в живіт

²² так, що за лезом ввійшло й держало, і жир зімкнувся вколо леза, тож він не витяг меча з його живота.

²³ Вийшов тоді Егуд у сіни, зачинив двері горниці й засунув засувом за собою.

²⁴ Як же він вийшов, прийшли царські слуги й дивляться — аж ось двері горниці засунено, та й кажуть: «Певне він залагоджує свою потребу в кутку прохолодної кімнати.»

²⁵ Ждали вони, ждали, аж ніяково їм стало. А він усе не відчиняв дверей горниці. Тоді взяли ключа, відомкнули, — аж пан їхній лежить мертвий.

²⁶ Поки ж вони збентежені метушились, Егуд утік, і пройшовши повз каменоломи, врятувався в Сеїрі.

²⁷ Прибувши ж сюди, засурмив на Ефраїм-горах, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.

²⁸ І промовив він до них: «Ходіть за мною, бо Господь дав ваших ворогів моавитян вам у руки!» І пішли вони за ним та й зайняли у Моава йорданські броди й не пускали нікого перейти.

²⁹ Побили вони коло десять тисяч моавитян, що були всі сильні, всі здорові люди; ніхто з них не втік.

³⁰ Мусіли тоді моавитяни скоритись під руку Ізраїля, і був мир у краю вісімдесят років.

³¹ Після нього настав був Шамгар, син Аната: цей побив рожном шістсот філістимлян. Він також спас Ізраїля.