Mądrość Syracha 23

Biblia Tysiąclecia	Біблія
1 Panie, Ojcze i Władco życia mojego, nie zdawaj mię na ich zachciankę, i nie dozwól, bym przez nie upadł.	1 Господи, Отче й Владико життя мого, не залиш мене їхньому замислові, не допусти, щоб я з-за них упав.
2 Któż zastosuje rózgi na moje myśli, a do serca mego - karność mądrości, by nie oszczędzić mnie w moich błędach, nie przepuść moich grzechów,	2 Хто бо думки мої батогом приборкає, а серце моє — повчанням мудрости, щоб не щадити мене у моїм невігластві та й щоб не пропустити їхніх гріхів,
3 aby się nie mnożyły moje winy i aby moje grzechy się nie wzmagały; abym nie upadł wobec przeciwników i nie sprawił uciechy mojemu wrogowi?	3 щоб мої помилки не були побільшені, щоб мої гріхи не були помножені, щоб я не впав перед моїми ворогами й щоб не зловтішався мій ворог надо мною.
4 Panie, Ojcze i Boże mego życia, nie dawaj mi wyniosłego oka,	4 Господи, Отче й Боже життя мого, не допусти, щоб зір мій був гордовитий,
5 a żądzę odwróć ode mnie!	5 і лихе пожадання відверни від мене!
6 Niech nie panują nade mną żądze zmysłowe i grzechy cielesne, nie wydawaj mię bezwstydnej namiętności!	6 Змисловість і розпуста хай не володіють мною, не видавай мене сороміцьким пожаданням!
7 O karności ust posłuchajcie, dzieci: kto ją zachowa, nie da się pochwycić.	7 З уст повчання слухайте, діти! Хто їх берегтиме, той не пропаде.
8 Grzesznika odkryją jego własne wargi i do upadku doprowadzą szydercę i zuchwalca.	8 Грішника впіймають власні уста, обмовник і гордий з-за них упадуть.
9 Nie przyzwyczajaj ust swoich do wypowiadania przysięgi i nie przywykaj wzywać imienia Świętego.	9 Уст не призвичаюй твоїх до клятви, не звикай бо клястись ім’ям Святого.
10 Jak bowiem niewolnik często brany na męki nie może być wolny od sińców, tak ten, co byle kiedy przysięga i wzywa imienia Pańskiego, nie będzie wolny od grzechu.	10 Бо як слуга, допитуваний стало, прутів при тому не уникає, так і той, хто кленеться ім’ям Господа постійно, чистим від гріха не залишиться.
11 Człowiek często przysięgający pomnaża bezprawia i rózga nie odejdzie od jego domu. Jeśliby wykroczył mimo woli przeciw przysiędze, to grzech jego spadnie na niego, a jeśliby ją zlekceważył, zgrzeszy podwójnie, a jeśliby krzywoprzysięgał, nie będzie mu darowane i dom jego napełni się nieszczęściem.	11 Хто на клятви щедрий, сповниться беззаконням, і ніколи бич його дому не покине. Завинить, гріх його буде на ньому, а не вважатиме, то згрішить він подвійно. Нещиро поклянеться — не буде виправданий, а й хата його сповниться злиднів.
12 Bywa taki sposób mówienia, który do śmierci można przyrównać, niechże się on nie znajdzie w dziedzictwie Jakuba! To wszystko dalekie jest od bogobojnych: niech się nie pogrążają w nieprawościach!	12 Буває бесіда, що до смерти провадить, — нехай її не буде у спадщині Якова! Таке від благочесних далеким буде, і вони у гріхах не будуть валятися.
13 Nie przyzwyczajaj ust swoich do grubiańskiej nieczystości, gdyż są w niej grzeszne słowa.	13 Не призвичаюй уст до грубої нечемности, бо саме тут і грішне слово.
14 Wspomnij na ojca i matkę swoją, gdy będziesz razem z możnymi, żebyś przypadkiem nie zapomniał się w ich obecności i żebyś z przyzwyczajenia jakiegoś głupstwa nie popełnił: bo wtedy wolałbyś nie być zrodzonym lub przeklinałbyś dzień swego narodzenia.	14 Про батька-матір своїх згадай, коли між вельможами будеш сидіти, щоб перед ними ти на оці мав їх, щоб не поводився ти, мов той дурень, — щоб не побажав ти радше не народитись та й не лихословив день твоїх народин.
15 Człowiek przyzwyczajony do mów haniebnych nie poprawi się przez wszystkie dni swego życia.	15 Людина, що звикла робити закиди, вік свій увесь від того не виправиться.
16 Dwa rodzaje ludzi mnożą grzechy, a trzeci ściąga gniew karzący:	16 Два роди (людей) гріхи помножують, а третій (на себе) гнів накликає:
17 namiętność gorąca, jak ogień płonący, nie zgaśnie, aż będzie zaspokojona; człowiek nieczysty wobec swego ciała, nie zazna spokoju, aż go ogień spali; rozpustnik, dla którego każdy chleb słodki, nie uspokoi się aż do śmieci.	17 пристрасть, мов жар палкий, гаряча, — вона не погасне, аж поки не зникне; чоловік, що нечистий власним тілом, — він не спочине, аж вогонь його спалить, — бо безстидний смакує від кожного хліба, тож не заспокоїться до самої смерти;
18 Człowiek popełniając cudzołóstwo mówi do swej duszy: Któż na mnie patrzy? Wokół mnie ciemności, a mury mnie zakrywają, nikt mnie nie widzi: czego mam się lękać? Najwyższy nie będzie pamiętał moich grzechów.	18 чоловік, що грішить супроти власного ложа, — він каже сам до себе: «Хто бо мене бачить? Темнота круг мене й стіни мене закривають, мене ніхто не бачить, — то чого мав би боятись? Всевишній гріхів моїх не згадає»,
19 Tylko oczy ludzkie są postrachem dla niego, a zapomina, że oczy Pana, nad słońce dziesięć tysięcy razy jaśniejsze, patrzą na wszystkie drogi człowieka i widzą zakątki najbardziej ukryte.	19 а боїться ж бо він лиш людських очей і не знає того, що Господні очі, тисячекротно світліші від сонця, за всіма дорогами людськими наглядають та й промикаються в таємні закутини.
20 Wszystkie rzeczy są Mu znane, zanim powstały, tym więc bardziej - po ich stworzeniu.	20 Ще перед сотворенням було йому все знане, а вже ж і тоді, коли воно — довершене.
21 Takiego człowieka spotka kara na ulicach miasta, tam gdzie nie będzie się spodziewał niczego - zostanie schwytany.	21 Тож такого серед майдану міського скарають, і впіймають якраз там, де він і не сподівався.
22 Podobnie i kobieta, która zdradziła męża i podrzuca spadkobiercę poczętego z innym:	22 А так і з жінкою, що покинула чоловіка й придбала спадкоємця від іншого:
23 najpierw stała się nieposłuszna prawu Najwyższego, następnie przeciw mężowi swemu postąpiła niegodziwie, a po trzecie popełniła cudzołóstwo nieczystością i poczęła dzieci z mężczyzny obcego.	23 перше бо — законові Всевишнього не корилась, потім — чоловікові кривду заподіяла, а по-третє — вона перелюбом осквернилась і дітей привела від іншого чоловіка.
24 Poprowadzą ją przed zgromadzenie i będzie śledztwo nad jej dziećmi.	24 Тож і таку бо виведуть перед громаду, і дітей її як слід розслідять:
25 Dzieci jej nie zapuszczą korzeni, gałązki te pozbawione będą owocu.	25 і діти її не закоріняться, не принесе плодів її віття.
26 Pamięć o niej zostanie jako wzór przekleństwa, a hańba jej nie będzie wymazana.	26 Спомин про себе вона лишить на прокляття, і ганьба її не зітреться ніколи, —
27 A następne pokolenie pozna, że nie ma nic lepszego nad bojaźń Pana i nic słodszego nad wypełnianie Jego przykazań.	27 і ті довідаються, що потім прийдуть, що немає нічого над острах Господній — нічого солодшого над зберігання Господніх заповідей.