Jeremija 38

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Šefatja, sin Matanov, i Gedalija, sin Pašhurov, i Jukal, sin Šelemjin, i Pašhur, sin Malkijin, čuše tada za riječi što ih Jeremija kaza svemu narodu:	1 Шефатія, син Матана, Годолія, син Пашхура, Юхал, син Шелемії та Пашхур, син Малкії, почули слова, що Єремія говорив до всього народу, промовлявши:
2 »Ovako govori Jahve: ‘Tko ostane u ovome gradu, poginut će od mača, gladi i kuge. A tko izađe pred Kaldejce, spasit će život – život će mu ostati kao plijen, ostat će živ.’	2 «Так говорить Господь: Хто зостанеться у цьому місті, той умре від меча, від голоднечі й від чуми; хто ж перейде до халдеїв, той житиме; його життя буде йому здобиччю, і він буде жити.
3 Jer ovako govori Jahve: ‘Ovaj će grad odista pasti u ruke vojsci kralja babilonskoga i ona će ga zauzeti!’«	3 Так говорить Господь: Це місто напевно буде віддане військові вавилонського царя на поталу, й воно його здобуде.»
4 Tada dostojanstvenici rekoše kralju: »Ovoga čovjeka valja ubiti: on zaista obeshrabruje ratnike koji su još ostali u gradu i sav narod kad takve riječi pred njima govori. Pa taj čovjek ne traži dobrobit ovoga naroda, nego njegovu propast.«	4 Тоді князі сказали цареві: «Нехай би вже раз убито цього чоловіка на смерть; адже він відіймає завзяття у вояків, що зостались у цьому місті, та й у всього народу, мовлявши такі слова; цей бо чоловік бажає не добра народові, а тільки лиха.»
5 A kralj Sidkija odgovori: »Eto, on je u vašim rukama, jer kralj ionako više nema nikakve vlasti nad vama.«	5 Цар Седекія відказав: «Ось він у ваших руках: цар бо не вдіє нічого проти вас.»
6 Tada pograbiše Jeremiju i baciše ga u čatrnju kraljevića Malkije, što je bila u tamničkom dvorištu, i oni ga spustiše na užetima. Ali u čatrnji ne bijaše vode, već samo glib, tako da Jeremija propade u glib.	6 Взяли вони Єремію та й укинули у водозбір царенка Малкії на тюремному дворі. Спустили вони туди Єремію на мотузках; а у водоймищі тому не було води, тільки багно, і загруз Єремія у багно.
7 Ali Kušit Ebed-Melek, dvorjanin koji bijaše u kraljevskom dvoru, doču da su Jeremiju bacili u čatrnju dok je kralj upravo sjedio kod Benjaminovih vrata.	7 Довідався Еведмелех кушій, скопець у царських палатах, що Єремію вкинуто у водозбір, — а цар сидів тоді при Веніяминових воротях, —
8 Tada Ebed-Melek izađe iz kraljevskog dvora te ovako reče kralju:	8 вийшов із царського дому та й каже до царя:
9 »Gospodaru, kralju moj, zlo čine ovi ljudi kad tako postupaju s prorokom Jeremijom: bacili su ga u čatrnju, gdje će od gladi umrijeti, jer nema kruha u gradu.«	9 «Мій владико й царю! Не гаразд учинили ті люди, заподіявши таке пророкові Єремії: вони кинули його у водозбір; таж він умре там швидко з голоду, бо нема вже хліба в місті.»
10 Nato kralj zapovjedi Kušitu Ebed-Meleku: »Povedi trojicu ljudi te izvuci proroka Jeremiju iz čatrnje dok nije umro.«	10 Тоді цар повелів Еведмелехові кушієві: «Візьми звідси трьох чоловіків із собою та витягни Єремію з водоймища, покіль не вмер.»
11 I Ebed-Melek povede ljude, uđe u kraljevski dvor, pod riznicu: uze ondje nešto iznošenih i poderanih dronjaka te ih na užetu spusti Jeremiji u čatrnju.	11 Узяв Еведмелех із собою людей, увійшов у царський дім, у комору, набрав ізвідти подертого шмаття, непотрібних лахів і спустив їх на мотузку Єремії у водозбір.
12 Kušit Ebed-Melek reče Jeremiji: »Podmetni iznošene i poderane dronjke pod pazuha i pod užad.« Jeremija učini tako.	12 І крикнув Еведмелех кушій до Єремії: «Візьми та попідкладай це шмаття й старі лахи собі попід пахви, під мотуззя!» Зробив так Єремія.
13 Tada na užetima izvukoše Jeremiju iz čatrnje. Otada Jeremija ostade u tamničkom dvorištu.	13 І потягли Єремію на мотузках і витягли його з водоймища, і перебував Єремія на тюремному дворі.
14 Kralj Sidkija posla po proroka Jeremiju te ga pozva da dođe k njemu na treći ulaz što vodi u dom Jahvin. Kralj reče Jeremiji: »Htio bih te nešto upitati, nemoj mi ni riječi zatajiti!«	14 Тоді цар Седекія покликав до себе пророка Єремію через третій вхід у храм Господній. Сказав цар Єремії: «Спитаю тебе дещо, та не затаюй від мене нічого.»
15 Jeremija odgovori Sidkiji: »Ako ti kažem, nećeš li me pogubiti? Ako te pak posvjetujem, nećeš me poslušati!«	15 Єремія відказав Седекії: «Як я тобі все скажу, ти вб’єш мене; як дам тобі раду, ти не послухаєш мене.»
16 Tada se kralj Sidkija u tajnosti zakle Jeremiji ovim riječima: »Živoga mi Jahve, koji nam daje ovaj život, neću te pogubiti i neću te predati onima što ti rade o glavi.«	16 Тоді цар Седекія забожився потайки: «Як жив Господь, що дарував нам оце життя, не вб’ю тебе й не видам у руки тих людей, що важать на твоє життя.»
17 Jeremija, dakle, reče Sidkiji: »Ovako govori Jahve, Bog nad vojskama, Bog Izraelov: ‘Ako izađeš pred vojskovođe kralja babilonskoga, spasit ćeš glavu i ovaj grad neće biti uništen požarom; živjet ćete ti i tvoj dom.	17 Тоді Єремія сказав цареві Седекії: «Так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Коли вийдеш до князів вавилонського царя, врятуєш своє життя й міста цього не спалять; зостанетеся ти й дім твій живими.
18 Ako pak ne izađeš pred vojskovođe kralja babilonskoga, ovaj će grad pasti u ruke Kaldejaca i oni će ga spaliti, a ti se nećeš spasiti iz ruku njihovih.’«	18 Коли ж не вийдеш до князів вавилонського царя, місто це впаде в руки халдеям, і вони його спалять, а й сам ти не уникнеш їхніх рук.»
19 A kralj Sidkija odgovori Jeremiji: »Bojim se Judejaca koji su prebjegli Kaldejcima: mogli bi mene predati njima da mi se izruguju.«	19 І сказав цар Седекія до Єремії: «Боюсь тих юдеїв, що попереходили до халдеїв, щоб мене не видано їм у руки та щоб вони не знущались надо мною.»
20 Jeremija odvrati: »Oni to neće učiniti. Poslušaj glas Jahvin prema kojem sam ti govorio, bit će ti dobro i spasit ćeš život svoj.	20 Єремія ж сказав: «Не видадуть! Послухайся тільки голосу Господнього у тому, що я говорю до тебе, і буде тобі добре, й зостанешся живим.
21 Ali ako ne htjedneš iz grada, evo riječi koju mi Jahve objavi:	21 Коли ж затнешся вийти, то ось те, що явив мені Господь:
22 ‘Gle, sve žene koje su još ostale u dvoru kralja judejskoga bit će odvedene k vojskovođama kralja babilonskoga i govorit će: Zaveli te, svladali te vjerni prijatelji tvoji! Kad ti noge u kal propadaju, oni te napuštaju!’	22 Усіх жінок, що позоставались у палатах юдейського царя, віддадуть до князів царя вавилонського, і ті жінки промовлятимуть: Ошукали тебе та одурили твої любі друзі! Ноги твої загрязли у болоті; вони ж повідверталися від тебе!
23 Da, sve će žene tvoje i djecu tvoju odvesti Kaldejcima, a ni ti sam nećeš umaći rukama njihovim: dospjet ćeš u ruke kralju babilonskom, a grad će ovaj biti spaljen.«	23 — Усіх твоїх жінок і дітей відведуть до халдеїв, і сам ти не уникнеш рук їхніх; бо потрапиш до рук вавилонському цареві, і місто це спалять.»
24 Sidkija reče Jeremiji: »Nitko živ ne smije o tome što saznati, inače ćeš umrijeti.	24 Седекія сказав до Єремії: «Щоб ніхто не знав про цю розмову, а то помреш.
25 Ako, dakle, dostojanstvenici doznaju da sam s tobom razgovarao te dođu k tebi i kažu: ‘Ta očituj nam što kralj kaza tebi, a ti njemu; ne krij ništa pred nama, inače ćemo te ubiti’,	25 Коли ж би князі довідались, що я розмовляв з тобою, та прийшли й питали: Скажи лишень, що говорив єси цареві та що говорив тобі цар; не утаюй від нас, а то віддамо тебе на смерть, —
26 odgovori im: ‘Molio sam kralja da me više ne vrati u kuću Jonatanovu, da ondje ne umrem!’«	26 то ти їм скажеш: Я благав царя щоб не повертав мене назад до Йонатанового будинку, щоб я не вмер там.»
27 I doista, dođoše dostojanstvenici k Jeremiji te ga ispitivahu. Ali im on odgovori upravo onako kako mu kralj bijaše naredio. Tada ga se okaniše, jer se ništa nije pročulo o onom razgovoru.	27 І справді прийшли таки всі князі до Єремії та й розпитували у нього; він же відказав їм точнісінько, як повелів йому цар, і вони його не турбували, бо розмова не рознеслася.
28 Jeremiju, dakle, ostaviše u tamničkom dvorištu sve do dana kad neprijatelj zauze Jeruzalem. Kad Jeruzalem zauzeše, on bijaše ondje.	28 І сидів Єремія у тюремному дворі аж до того дня, коли здобуто Єрусалим.