Mark 3

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And he entered again into the synagogue, and there was a man there who had a withered hand.	1 І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.
2 And they watched him whether he would heal on the sabbath days; that they might accuse him.	2 Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити.
3 And he said to the man who had the withered hand: Stand up in the midst.	3 І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: Стань посередині!
4 And he saith to them: Is it lawful to do good on the sabbath days, or to do evil? to save life, or to destroy? But they held their peace.	4 А потім до них і каже: Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити? Вони ж мовчали.
5 And looking round about on them with anger, being grieved for the blindness of their hearts, he saith to the man: Stretch forth thy hand. And he stretched it forth: and his hand was restored unto him.	5 Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: Простягни лишень руку! І той простягнув, і рука його одужала.
6 And the Pharisees going out, immediately made a consultation with the Herodians against him, how they might destroy him.	6 І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.
7 But Jesus retired with his disciples to the sea; and a great multitude followed him from Galilee and Judea,	7 Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,
8 And from Jerusalem, and from Idumea, and from beyond the Jordan. And they about Tyre and Sidon, a great multitude, hearing the things which he did, came to him.	8 з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.
9 And he spoke to his disciples that a small ship should wait on him because of the multitude, lest they should throng him.	9 Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.
10 For he healed many, so that they pressed upon him for to touch him, as many as had evils.	10 Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.
11 And the unclean spirits, when they saw him, fell down before him: and they cried, saying:	11 І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: Ти — Син Божий!
12 Thou art the Son of God. And he strictly charged them that they should not make him known.	12 Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.
13 And going up into a mountain, he called unto him whom he would himself: and they came to him.	13 Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.
14 And he made that twelve should be with him, and that he might send them to preach.	14 І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;
15 And he gave them power to heal sicknesses, and to cast out devils.	15 і дав їм владу виганяти бісів.
16 And to Simon he gave the name Peter:	16 Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро;
17 And James the son of Zebedee, and John the brother of James; and he named them Boanerges, which is, The sons of thunder:	17 Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі — Сини грому;
18 And Andrew and Philip, and Bartholomew and Matthew, and Thomas and James of Alpheus, and Thaddeus, and Simon the Cananean:	18 та Юду Іскаріота, що його і зрадив.
19 And Judas Iscariot, who also betrayed him.
20 And they come to a house, and the multitude cometh together again, so that they could not so much as eat bread.	20 Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.
21 And when his friends had heard of it, they went out to lay hold on him. For they said: He is become mad.	21 Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: Він не при собі!
22 And the scribes who were come down from Jerusalem, said: He hath Beelzebub, and by the prince of devils he casteth out devils.	22 А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.
23 And after he had called them together, he said to them in parables: How can Satan cast out Satan?	23 Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: Як може сатана сатану виганяти?
24 And if a kingdom be divided against itself, that kingdom cannot stand.	24 Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.
25 And if a house be divided against itself, that house cannot stand.	25 Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.
26 And if Satan be risen up against himself, he is divided, and cannot stand, but hath an end.	26 Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав!
27 No man can enter into the house of a strong man and rob him of his goods, unless he first bind the strong man, and then shall he plunder his house.	27 Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв’яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.
28 Amen I say to you, that all sins shall be forgiven unto the sons of men, and the blasphemies wherewith they shall blaspheme:	28 Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.
29 But he that shall blaspheme against the Holy Ghost, shall never have forgiveness, but shall be guilty of an everlasting sin.	29 Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний.
30 Because they said: He hath an unclean spirit.	30 Вони бо мовили: Він має нечистого духа.
31 And his mother and his bretheren came; and standing without, sent unto him, calling him.	31 Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.
32 And the multitude sat about him; and they say to him: Behold thy mother and thy brethren without seek for thee.	32 Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають.
33 And answering them, he said: Who is my mother and my brethren?	33 А він у відповідь їм: Хто моя мати та брати мої?
34 And looking round about on them who sat about him, he saith: Behold my mother and my brethren.	34 І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: Ось моя мати та мої брати.
35 For whosoever shall do the will of God, he is my brother, and my sister, and mother.	35 Бо хто чинить волю Божу, той — мені брат, сестра і мати.