Матей 6

¹ «Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі.

² Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.

³ Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права:

⁴ щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.

⁵ А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.

⁶ Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.

⁷ А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані.

⁸ Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього.

⁹ Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться твоє ім’я.

¹⁰ Хай прийде твоє царство, нехай буде воля твоя як на небі, так і на землі.

¹¹ Хліб наш щоденний дай нам нині.

¹² Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим,

¹³ Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого.

¹⁴ Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам.

¹⁵ А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших.

¹⁶ Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.

¹⁷ Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя,

¹⁸ щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.

¹⁹ Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають.

²⁰ Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають.

²¹ Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.

²² Світло тіла — око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле.

²³ А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява — якою ж великою буде!

²⁴ Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити — і мамоні.

²⁵ Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш — їжі, тіло — не більш одежі

²⁶ Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші?

²⁷ Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть?

²⁸ І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть.

²⁹ Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них.

³⁰ І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні?

³¹ Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося?

³² Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне.

³³ Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.

³⁴ Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.»