Матей 11

¹ Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх.

² Почувши у в’язниці йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів:

³ «Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?»

⁴ У відповідь на це Ісус сказав їм: «Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите:

⁵ Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.

⁶ Щасливий, хто через мене не спотикнеться.»

⁷ Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: «На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?

⁸ На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м’яку? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палацах.

⁹ Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка.

¹⁰ Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою.

¹¹ Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього.

¹² Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його.

¹³ Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана.

¹⁴ І коли хочете знати — він є Ілля, що має прийти.

¹⁵ Хто має вуха, нехай слухає.

¹⁶ До кого б мені прирівняти рід цей? Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують до інших,

¹⁷ кажучи: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди. —

¹⁸ Прийшов бо був Йоан, що не їв, не пив, і вони кажуть: Він біса має.

¹⁹ Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п’є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець, приятель митарів і грішників! І виправдалась мудрість власними ділами.»

²⁰ Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися.

²¹ «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі.

²² Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам.

²³ Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? — Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі.

²⁴ Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі.»

²⁵ Тоді ж Ісус заговорив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам.

²⁶ Так, Отче: бо так тобі було довподоби.

²⁷ Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.

²⁸ Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас.

²⁹ Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим.

³⁰ Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.»