Левіт 16

¹ Після смерти двох синів Аронових, що померли, як наближались до Господа,

² Господь промовив до Мойсея й сказав до нього: «Повідай Аронові, братові твоєму, щоб не входив повсякчас у святиню, за завісу, перед віко, що на ковчезі; щоб не вмер, як я в хмарі з’являтимусь над віком.

³ От із чим мусить Арон входити в святиню: з бичком на жертву за гріх та з бараном на всепалення.

⁴ Він мусить надягати священний хитон із льону, льняні підштанки мають бути на ньому, мусить підперізуватися льняним поясом і в льняне завивало обгортати голову; це священні шати, і він їх надягне, вимивши спершу своє тіло і в воді.

⁵ А від громади синів Ізраїля візьме двох козлів на жертву за гріх та одного барана на всепалення.

⁶ І принісши бичка в жертву за свої гріхи та спокутувавши за себе й за дім свій,

⁷ Арон візьме обох козлів і поставить їх перед Господом при вході в намет зборів,

⁸ і кине про них жереб: один для Господа, а один для Азазела.

⁹ І приведе Арон козла, що на нього випав жереб для Господа, і принесе його в жертьу за гріх,

¹⁰ а козла, на якого випав жереб для Азазела, поставить живого перед Господом, щоб справити на нім покуту і потім пустити його Азазелові в пустиню.

¹¹ І приведе Арон бичка на жертву за свої гріхи і, спокутувавши за себе й за свій дім, заріже бичка в жертву за власні гріхи.

¹² І візьме кадильницю, повну жару з жертовника зверху, перед Господом, і дві повні пригорщі пахучого, на-дрібно стовченого ладану, і понесе в середину за завісу і

¹³ посипле ладану на вогонь перед Господом, щоб кадильний дим вкрив віко, що на Свідоцтві, щоб він не вмер.

¹⁴ Потім візьме крови з бичка та й покропить пальцем (нею) на віко спереду, на схід сонця, а перед віком покропить пальцем сім раз кров’ю.

¹⁵ І заріже козла, що на жертву за гріх людей, і внесе кров його в середину за завісу й учинить з його кров’ю так само, як зробив із кров’ю бичка, — бризнувши нею на віко й перед віком

¹⁶ і так очистить святиню від нечистот синів Ізраїля й від проступків та всіх гріхів їхніх; те ж саме вчинить із наметом зборів, що стоїть посеред них, серед нечистот їхніх.

¹⁷ Та щоб у наметі зборів нікого не було, як (він) входитиме покутувати в святині, аж поки звідти не вийде, відправивши покуту за себе й за дім свій і за всю громаду синів Ізраїля.

¹⁸ А як вийде до жертовника, що перед Господом, то відправить на ньому покуту, взявши крсви з бичка та з козла і поклавши її на роги жертовника кругом з усіх боків

¹⁹ та побризкавши нею сім раз з пальця; так він його очистить і освятить від нечистот синів Ізраїля.

²⁰ А як скінчить покуту за святиню, за намет зборів і за жертовник, приведе Арон козла живого,

²¹ і поклавши йому обидві руки на голову, визнає над ним усі беззаконня синів Ізраїля і всі переступи їхні, і всі гріхи їхні, і покладе їх козлові на голову та й випустить його за допомогою приготованого на те чоловіка в пустиню.

²² І понесе козел на собі всі їхні беззаконня в землю безлюдну; і випустить він козла в пустиню.

²³ Тоді нехай Арон увійде в намет зборів, поздіймає льняні шати, що надягнув був, як увіходив у святиню, і складе їх там;

²⁴ вимиє собі в воді тіло в святому місці, надягне знову свою одіж і, вийшовши, принесе всепалення за себе й усе-палення за народ, і відправить покуту за себе й за народ.

²⁵ А тук жертви за гріх воскурить на жертовнику.

²⁶ Той же, хто випустив Азазелові козла, випере свою одіж і вимиє в воді собі тіло, і тоді зможе ввійти знову в табір.

²⁷ А бичка, що на жертву за гріх, і козла, що на жертву за гріх, кров яких внесено для покути в святиню, нехай винесуть геть поза табір та й спалять на вогні, шкури їхні, і м’ясо їхнє і кал їхній.

²⁸ Той же, хто палитиме їх, нехай випере свою одіж, вимиє в воді собі тіло, і тоді можна буде йому ввійти до табору.

²⁹ Це буде вам установою віковічною: сьомого місяця, десятого дня місяця, маєте вмертвляти самих себе й нічого не робити, чи тубілець, чи чужинець, що пробуває між вами;

³⁰ в той бо день відправлятиметься покута за вас, щоб очистити вас; і будете чисті перед Господом від усіх ваших гріхів.

³¹ Це день повного спочинку для вас, і ви мусите вмертвляти самих себе: це установа віковічна.

³² Покуту ж відправлятиме священик, що його помазано й висвячено, щоб священнодіяв замість батька свого; він вдягатиметься в льняні шати, шати священні.

³³ Він покутуватиме за святиню й за намет зборів, і за жертовник; і за священиків і за всіх людей у громаді робитиме покуту.

³⁴ І буде це вам установою віковічною; раз на рік робитиметься покута за синів Ізраїля за всі гріхи їхні.» І зроблено було так, як Господь заповідав Мойсеєві.