Vangelo secondo Giovanni 8

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Gesù invece andò sul monte degli Ulivi.	1 Подавсь Ісус на Оливну гору.
2 Di buon mattino si presentò di nuovo al tempio e tutto il popolo accorreva a lui e, sedutosi, li istruiva.	2 Та вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до нього; він же, сівши, навчав їх.
3 Ora gli scribi e i farisei conducono una donna sorpresa in adulterio e, postala in mezzo,	3 І привели тоді книжники і фарисеї до нього жінку, спійману на перелюбі, поставили її посередині,
4 gli dicono: "Maestro, questa donna è stata sorpresa in flagrante adulterio.	4 і кажуть до нього: «Учителю, жінку оцю спіймано саме на перелюбнім вчинку.
5 Ora, nella legge Mosè ci ha comandato di lapidare tali donne. Tu, che ne dici?".	5 Каменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж ти на те?»
6 Questo lo dicevano per tendergli un tranello, per avere di che accusarlo. Gesù, però, chinatosi, tracciava dei segni per terra con il dito.	6 Іспитували вони його, казавши так, — щоб мати чим оскаржити його. А Ісус нахилився додолу і писав пальцем по землі.
7 Siccome insistevano nell'interrogarlo, si drizzò e disse loro: "Quello di voi che è senza peccato scagli per primo una pietra contro di lei".	7 А що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, — нехай перший кидає у неї камінь!»
8 E chinatosi di nuovo scriveva per terra.	8 І знову нахилившись, писав по землі.
9 Quelli, udito ciò, presero a ritirarsi uno dopo l'altro, a cominciare dai più anziani, e fu lasciato solo con la donna che stava nel mezzo.	9 Почувши таке, почали вони виходити один по одному, почавши з щонайстарших аж до останніх. І залишилися тільки Ісус та жінка, що стояла посередині.
10 Rizzatosi allora, Gesù le disse: "Donna, dove sono? Nessuno ti ha condannata?".	10 Підвівсь Ісус, а нікого, крім жінки, не побачивши, мовить до неї: «Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?»
11 Rispose: "Nessuno, Signore". "Neppure io ti condanno -- disse Gesù. -- Va', e d'ora in poi non peccare più".	11 «Ніхто, Господи», — відповіла. Тоді Ісус до неї: «То і я тебе не осуджую. Йди та вже віднині не гріши.»
12 Gesù parlò di nuovo, dicendo: "Io sono la luce del mondo. Chi mi segue non cammina nelle tenebre, ma avrà la luce della vita".	12 І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я — світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.»
13 Gli dissero allora i farisei: "Tu rendi testimonianza a te stesso; la tua testimonianza non è valida".	13 Отож і мовили до нього фарисеї: «Свідчиш сам за себе — неправдиве твоє свідоцтво.»
14 Rispose loro Gesù: "Anche se io rendo testimonianza a me stesso, la mia testimonianza è valida, perché so donde sono venuto e dove vado; voi invece non sapete donde vengo o dove vado.	14 А Ісус їм відказує: «Хоч я і свідчу за себе сам, та свідоцтво моє правдиве, бо я знаю, звідкіля прийшов я і куди йду. Ви ж не знаєте, звідкіля приходжу і куди відходжу.
15 Voi giudicate secondo la carne, io non giudico nessuno.	15 Ви судите за тілом — я не суджу нікого.
16 Ma anche se io giudico, il mio giudizio è valido, perché non sono solo, ma io e il Padre che mi ha mandato.	16 Коли я суджу, то суд мій правдивий, бо не сам я, а з Отцем, який послав мене.
17 E nella vostra legge è scritto che la testimonianza di due persone è valida.	17 Та й у законі вашім написано, що свідоцтво двох людей — правдиве.
18 Sono io che rendo testimonianza a me stesso e mi rende testimonianza anche il Padre che mi ha mandato".	18 Я свідчу про себе самого, — й Отець, який послав мене, про мене свідчить.»
19 Gli dissero allora: "Dov'è il Padre tuo?". Rispose Gesù: "Non conoscete né me né il Padre mio; se mi conosceste, conoscereste anche il Padre mio".	19 Тоді вони сказали йому: «Де ж твій Отець?» Відрік Ісус: «Ані мене не знаєте, ані Отця мого. Якби знали ви мене, то й Отця мого теж знали б.»
20 Pronunciò queste parole nel luogo del tesoro, insegnando nel tempio. E nessuno lo arrestò, perché non era ancora giunta la sua ora.	20 Промовив він ті слова біля скарбниці, коли навчав у храмі. І ніхто його не схопив, бо не прийшла ще година його.
21 Disse loro di nuovo: "Io vado e voi mi cercherete, ma morirete nel vostro peccato. Dove io vado, voi non potete venire".	21 А й ще їм сказав: «Я відійду, а ви мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди я відійду, неспроможні ви прийти.»
22 Dissero allora i Giudei: "Vuol forse suicidarsi che dice: "Dove io vado voi non potete venire"?".	22 Тож юдеї мовляли: «Може, він самого себе вб’є, коли ото каже: Куди я відійду, неспроможні ви прийти?»
23 Diceva loro: "Voi siete dal basso, io sono dall'alto. Voi siete di questo mondo, io non sono di questo mondo.	23 І далі ще казав їм: «Ви здолу, я — згори. Ви з цього світу, я — не з цього світу.
24 Per questo vi ho detto: "Morirete nei vostri peccati". Se infatti non crederete che io sono, morirete nei vostri peccati".	24 Тим я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що я — Сущий, помрете у ваших гріхах.»
25 Gli dicevano allora: "Chi sei tu?". Gesù rispose loro: "Anzitutto, ciò che vi continuo a dire.	25 Тоді вони йому: «Хто ж ти такий?» Ісус же їм відрік: «Споконвічний, як я і казав вам.
26 Molte cose ho da dire di voi e da giudicare. Ma Colui che mi ha mandato è verace e io dico al mondo quelle cose che ho udito da lui".	26 Багато чого маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те й у світі говорю.»
27 Non compresero che parlava loro del Padre.	27 А вони й не збагнули, що він про Отця їм говорив.
28 Disse dunque Gesù: "Quando innalzerete il Figlio dell'uomo, allora conoscerete che io sono e che non faccio nulla da me stesso, ma come mi ha insegnato il Padre, queste cose dico.	28 Тоді Ісус до них мовив: «Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий я і що від себе не чиню нічого, але як навчав мене Отець мій, говорю,
29 Colui che mi ha mandato è con me; non mi ha lasciato solo, perché faccio sempre ciò che gli piace".	29 і що той, хто послав мене, — зо мною Сущий. Не полишив він мене самого, бо я постійно те чиню, що довподоби йому.»
30 A queste sue parole, molti credettero in lui.	30 І коли говорив так, численні увірували в нього.
31 Diceva dunque Gesù ai Giudei che avevano creduto a lui: "Se rimanete nella mia parola, siete veramente miei discepoli	31 І казав Ісус до тих юдеїв, які увірували в нього: «Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми
32 e conoscerete la verità e la verità vi farà liberi".	32 і спізнаєте правду, і правда визволить вас.»
33 Gli risposero: "Noi siamo stirpe di Abramo e non siamo mai stati schiavi di nessuno. Come mai tu dici: "Diventerete liberi"?".	33 Ті йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш: Визволитеся, мовляв?»
34 Rispose loro Gesù: "In verità, in verità vi dico: chi fa il peccato è schiavo del peccato.	34 Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить — гріха невольник!
35 Lo schiavo non rimane in casa per sempre; il figlio rimane per sempre.	35 Невольник не перебуває в домі повсякчас — повсякчас перебуває син.
36 Se il Figlio vi libererà, sarete veramente liberi.	36 Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні.
37 So che siete stirpe di Abramo, ma cercate di uccidermi perché la mia parola non trova posto in voi.	37 Знаю, що Авраамові ви по-томки. Бажаєте, однак, мене вбити, слово бо моє не має місця у вашому серці.
38 Io vi dico quello che ho visto presso il Padre: fate dunque anche voi quello che avete udito dal padre".	38 Переказую я те, що бачив в Отця мого, а ви те робите, що чули у вашого батька.»
39 Gli risposero: "Il nostro padre è Abramo". Dice loro Gesù: "Se foste figli di Abramo, fareste le opere di Abramo.	39 Ті йому мовили у відповідь: «Авраам наш батько.» Каже ж їм Ісус: «Були б ви дітьми Авраамовими — чинили б ви діла Авраамові.
40 Ora invece cercate di uccidere me, uno che vi ha detto la verità che ha udito da Dio. Questo Abramo non lo fece.	40 Та ось тепер бажаєте вбити мене, чоловіка, який вам правду сказав, ту, що її від Бога вчув. Не робив так Авраам.
41 Voi fate le opere del padre vostro". Gli dissero: "Noi non siamo nati da prostituzione. Non abbiamo che un padre: Dio".	41 Ви чините діла вашого батька.» «Ми не з розпусти вродились, — кажуть йому ті; один лише Отець у нас: Бог.»
42 Disse loro Gesù: "Se il vostro padre fosse Dio, mi amereste, perché io sono uscito e vengo da Dio. Non sono venuto infatti da me stesso, ma lui mi ha mandato.	42 А Ісус їм: «Був би Бог ваш Отець, любили б ви мене, бо я вийшов від Бога і прийшов: не від себе самого прийшов, а він послав мене.
43 Perché non comprendete il mio linguaggio? Perché non siete capaci di ascoltare la mia parola.	43 Чого ж не розумієте, що я кажу? Бо слова мого ви слухати неспроможні.
44 Il diavolo è il padre da cui voi siete e volete compiere i desideri del vostro padre. Quello è stato omicida fin dal principio, e non si mantenne nella verità, perché la verità non è in lui. Quando dice la menzogna, dice proprio ciò che è suo, perché è menzognero e padre della menzogna.	44 Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі.
45 A me, invece, perché dico la verità, non credete.	45 Мені ж, що правду вам каже, ви не вірите.
46 Chi di voi può dimostrare che io abbia peccato? Se dico la verità, perché non mi credete?	46 Хто з вас може довести гріх мені? То чого, коли я правду кажу, ви мені не вірите?
47 Chi è da Dio ascolta le parole di Dio. Per questo voi non ascoltate, perché non siete da Dio".	47 Хто від Бога, той слухає слова Божі. Ви ж тому й не слухаєте, бо ви не від Бога.»
48 Gli risposero i Giudei: "Non diciamo noi giustamente che sei un samaritano e che hai un demonio?".	48 Озвались юдеї, і сказали йому: «Чи неправильно ми кажемо, що самарянин єси ще й навіжений?»
49 Rispose Gesù: "Io non ho un demonio, ma onoro il Padre mio e voi mi disonorate.	49 Відповів Ісус: «Не навіжений я, а шаную Отця мого; ви ж — зневажаєте мене.
50 Io non cerco la mia gloria. C'è chi la cerca e giudica.	50 Слави для себе я не шукаю. Є — хто шукає і судить.
51 In verità, in verità vi dico: se uno osserva la mia parola, non vedrà la morte in eterno".	51 Істинно, істинно говорю вам: Хто моє слово берегтиме, повіки не побачить смерти.»
52 Gli dissero i Giudei: "Adesso siamo sicuri che tu hai un demonio. Abramo è morto, anche i profeti sono morti e tu dici: "Se uno osserva la mia parola, non gusterà la morte in eterno".	52 А юдеї йому: «Аж тепер ми збагнули, що ти таки навіжений. Авраам помер, і пророки, а ти твердиш: Хто берегтиме моє слово, той смерти не зазнає повіки.
53 Sei tu forse più grande del nostro padre Abramo, che è morto? Anche i profeti sono morti. Chi pretendi di essere?".	53 Невже більший ти, ніж Авраам, наш батько, який помер? А й пророки померли. Кого ти з себе робиш?»
54 Rispose Gesù: "Se io glorificassi me stesso, la mia gloria sarebbe nulla. E' il Padre mio che mi glorifica, quello di cui voi dite: "E' il nostro Dio".	54 Ісус відрік: «Якщо я самого себе прославляю, слава моя — ніщо. Отець же мій, про якого кажете: Він Бог наш, — той мене прославляє.
55 Eppure non l'avete conosciuto, mentre io lo conosco. Se io dicessi: "Non lo conosco", sarei un bugiardo come voi. Ma io lo conosco e osservo la sua parola.	55 Та ви його не спізнали, я ж знаю його. І коли сказав би я, що не знаю його, був би і я такий, як ви, неправдомовець. Та я його знаю і бережу його слово.
56 Abramo vostro padre esultò al vedere il mio giorno, e lo vide e si rallegrò".	56 Авраам, ваш батько, сповнений був радощів звидіти день мій — і звидів, і втішився.»
57 Gli dissero allora i Giudei: "Non hai ancora cinquant'anni e hai visto Abramo?".	57 Юдеї ж йому: «Ще й п’ятдесят років нема тобі, а ти Авраама бачив?»
58 Disse loro Gesù: "In verità, in verità vi dico: prima che Abramo fosse, io sono".	58 І сказав їм Ісус: «Істинно, істинно кажу вам: Перше, ніж був Авраам, Я є.»
59 Presero allora delle pietre per scagliargliele addosso. Gesù però si nascose ed uscì dal tempio.	59 І вхопили каміння, щоб кинути на нього, — та Ісус перейшов посеред них і полишив храм.