Prima lettera ai Corinzi 15

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Or io vi dichiaro, o fratelli, il Vangelo, che vi annunziai, il quale voi pur riceveste, ed in cui voi state saldi,	1 Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
2 Per cui siete anche salvati: se lo ritenete in quella guisa, che io vi predicai, eccettochè indarno abbiate creduto.	2 Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
3 Imperocché io vi ho insegnato in primo luogo quello, che io pur apparai: che Cristo mori pe' nostri peccati secondo le scritture:	3 Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
4 E che fu sepolto, e che risuscitò il terzo di secondo le scritture:	4 що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
5 E che fu veduto da Cefa, e di poi dagli undici:	5 що з’явився Кифі, потім дванадцятьом;
6 E di poi fu veduto da sopra cinquecento fratelli in una volta: de' quali i più vivon fino al di d'oggi, alcuni poi sono morti:	6 опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
7 E poi fu veduto da Giacomo, e poi da tutti gli Apostoli:	7 Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам.
8 Per ultimo poi di tutti come da un aborto fu veduto anche da me.	8 А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені;
9 Imperocché io sono il minimo degli Apostoli, che non son degno di esser chiamato Apostolo, perché ho perseguitato la Chiesa di Dio.	9 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
10 Ma per la grazia del Signore son quello, che sono, e la grazia di lui, che è in me, non è stata infruttifera, ma ho travagliato più di tutti loro: non io però, ma la grazia di Dio, che è con me;	10 Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
11 Ed io adunque, e quegli, cosi predichiamo, e così avete creduto.	11 Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
12 Che se si predica Cristo come risuscitato da morte, come mai dicono alcuni tra voi, che non havvi risurrezione de' morti?	12 Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
13 Che se non v' ha risurrezione de' morti: neppur Cristo è risuscitato.	13 Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14 Se poi Cristo non è risuscitato, vana è adunque la nostra predicazione, vana è ancora la vostra fede:	14 А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
15 Siamo anche scoperti testimonj falsi di Dio: dappoiché abbiam renduto testimonianza a Dio dell'aver lui risuscitato Cristo, cui non ha risuscitato, se i morti non risorgono.	15 І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
16 Imperocché se non risorgono i morti, neppur Cristo è risuscitato.	16 Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
17 Che se Cristo non è risorto, è vana la vostra fede, conciossiachè siete tuttora ne' vostri peccati.	17 А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
18 Per la qual cosa anche quegli, che in Cristo si addormentarono, sono periti.	18 отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
19 Se per questa vita solamente speriamo in Cristo siamo i più miserabili di tutti gli uomini.	19 Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
20 Ora però Cristo è risuscitato da morte primizia de' dormienti:	20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
21 Dappoiché da un uomo la morte, e da un uomo la risurrezione da morte.	21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
22 E siccome in Adamo tutti muojono, cosi pure tutti in Cristo saranno vivificati.	22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
23 Ciascheduno però a suo luogo, Cristo primizia: di poi quegli, che sono di Cristo, i quali nella venuta di lui hanno creduto.	23 І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
24 Di poi la fine; quando avrà rimesso il regno a Dio, e al Padre, quando avrà abolito ogni principato, e ogni podestà, e virtù.	24 Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
25 Or è necessario, che egli regni, sino a tanto che (Dio) gli abbia posti sotto dei piedi tutti i nimici.	25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
26 L'ultima poi ad esser distrutta sarà la morte nemica: imperocché tutte le cose ha soggettate a' piedi di lui. Or quando dice:	26 Знищений буде останній ворог — смерть;
27 Tutte le cose sono soggette a lui: senza dubbio si eccetua colui, che ha soggettate a lui tutte le cose.	27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
28 Allorché poi saranno state soggettate a lui tutte le cose: allora anche lo stesso figlio sarà soggetto a lui, che gli ha assoggettata ogni cosa, onde Dio sia il tutto in tutte le cose.	28 Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
29 Altrimenti che faranno quegli, i quali si battezzano per li morti, se assolutamente i morti non risorgono? E perché si battezzano per quegli?	29 Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
30 E noi pure perché ci esponghiamo ogn' ora ai pericoli?	30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
31 Io muojo ogni giorno, (lo giuro) per la gloria vostra, che è mia in Cristo Gesù Signor nostro.	31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 Se (per parlare da uomo) combattei in Efeso con le bestie, che mi giova, se i morti non risorgono? Mangiamo, e beviamo, che doman si muore.	32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
33 Non vi lasciate sedurre: i discorsi cattivi corrompono i buoni costumi.	33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
34 Vegliate, o giusti, e non peccate imperocché certuni ignorano Dio, parlo, perché ne abbiate rossore.	34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
35 Ma dirà taluno: come risuscitano i morti? E con qual corpo ritorneranno?
36 Stolto, quel, che tu semini, non prende vita, se prima non muore.	36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
37 E seminando, non semini il corpo, che dee venire, ma un nudo granello, per esempio, di frumento, o di alcun altra cosa.	37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
38 Ma Dio gli da corpo nel modo, che a lui piace: e a ciascun seme il suo proprio corpo.	38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
39 Non ogni carne (è) la stessa carne: ma altra è la carne degli uomini, altra poi quella delle bestie, altra quella degli uccelli, altra quella de' pesci.	39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
40 E (v' ha) de' corpi celesti, e de' corpi terrestri: ma altra la vaghezza de' celesti, e altra de' terrestri,	40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
41 Altra la chiarezza del sole, altra la chiarezza della luna, e altra la chiarezza delle stelle. Imperocché v'ha differenza tra stella, e stella nella chiarezza:	41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
42 Cosi pure la risurrezione de' morti. Si semina (corpo) corruttibile, sorgerà incorruttibile.	42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
43 Si semina ignobile, sorgerà glorioso: si semina inerte, sorgerà robusto.	43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
44 Si semina un corpo animale, sorgerà un corpo spirituale. Se v'ha un corpo animale, v'ha pure un corpo spirituale, come sta scritto.	44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
45 Il primo uomo Adamo fu fatto anima vivente, l'ultimo Adamo spirito vivificante.	45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
46 Ma non è prima lo spirituale, ma si l'animale: e poi lo spirituale.	46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
47 Il primo uomo della terra terrestre: il secondo uomo dal cielo celeste.	47 Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
48 Quale il terrestre, tali anche i terrestri: quale il celeste, tali anche i celestiali.	48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
49 Siccome adunque abbiam portato l'immagine del terreno, portiamo anche l'immagine del celeste.	49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
50 Dico questo, o fratelli, perché la carne, e il sangue non possono ereditare il regno di Dio: né la corruzione renderà l'incorruttibilità.	50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
51 Ecco, che io vi dico un mistero: risorgerem veramente tutti, ma non tutti saremo cangiati.	51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
52 In un momento, in un batter d'occhio, all'ultima tromba: imperocché suonerà la tromba, e i morti risorgeranno incorrotti: e noi saremo cangiati.	52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
53 Imperocché fa d'uopo, che questo corruttibile dell'incorruttibilità ti rivesta: e questo mortale si rivesta dell'immortalità.	53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
54 Quando poi questo mortale si sarà rivestito dell'immortalità, allora sarà adempiuta la parola, che sta scritta: è stata tracannata la morte nella vittoria.	54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
55 Dov'è, o morte, la tua vittoria? Dov' è, o morte, il tuo pungiglione?	55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
56 Il pungiglione poi della morte è il peccato: e la forza del peccato è fa legge.	56 Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.
57 Ma grazie a Dio, il quale c'ha dato vittoria per Gesù Cristo Signor nostro.	57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Per la qual cosa, fratelli miei cari, siate stabili, ed immobili, abbondando sempre nell'opera del Signore, poichè sapete, come il vostro travaglio non è infruttuoso nel Signore.	58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.