Qoelet 7

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Che bisogno ha egli l'uomo di andar cercando quel che è sopra di lui, mentre egli non sa quel che sia per essergli utile nella sua vita pei giorni tutti di suo pellegrinaggio, e per quel tempo, che passa come ombra? E chi potrà far sapere a lui quel, che dopo di lui sia per avvenir sotto del sole?	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 Val più il buon nome che i balsami più pregiati, e il di della morte (val più) che il di della nascita.	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 È meglio andare nella casa dove si fa duolo, che nella casa dove si fa banchetto; perocché in quella si rammemora il fine di tutti gli uomini, e il vivo pensa a quello che deve essere.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 Lo sdegno è preferibile al riso; perocché colla severità del volto si corregge l'animo di chi ha peccato.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 Il cuore de' saggi sta dove' è tristezza, e il cuore degli stolti dov'è allegria.	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 E meglio l'essere ripreso dai saggi, che ingannato dall'adulazione degli stolti:	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 Perocché il riso dello stolto è come lo stridere delle spine, che bruciano sotto il pajuolo: e in questo pure è vanità.	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 La calunnia conturba l'uomo saggio, e abbatte la fortezza del cuore di lui.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 La fine dell'orazione è migliore, che il principio. L'uomo paziente è migliore dell'arrogante.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Guardati dall'essere corrivo allo sdegno, perché l'ira posa in seno dello stolto.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 Non dire: Chi sa il perché i tempi passati furon migliori, che quelli d'adesso? Imperocché una tale interrogazione è stolta.	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 La sapienza colle ricchezze è più utile, e giova quel più a quelli, che vivono.	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 Perocché siccome protegge la sapienza, così protegge il denaro; ma il sapere, e la sapienza han questo di più, che danno la vita a chi le possiede.	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 Considera le opere di Dio, e come nessuno può correggere chi è riggettato da lui.	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 Godi del bene nel giorno buono, e armati pel giorno cattivo; perocché questo come quello gli ha fatti Dio,onde non trovi l'uomo da querelarsi con giustizia contro di lui.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 Vidi ancor questo cose ne' vani miei giorni. Il giusto perisce nella sua giustizia; e il malvagio vive lungamente nella sua malizia.	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Guardati dal voler essere troppo giusto; e non voler essere più saggio, che non bisogna, affin di non diventar stupido.	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 Guardati dalla molta empietà, e dalla stoltezza, perché tu non abbi a morire prima del tuo tempo.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 Egli è ben fatto, che tu porga aiuto al giusto: ma non ritirar la tua mano neppure da quello; perocché chi teme Dio, non trascura cosa veruna.	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 La sapienza fa il saggio più forte, che dieci principi della città.	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 Non vi è certamente sulla terra uomo giusto, il quale faccia il bene, e non pecchi.	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 Ma tu, non badare minutamente a tutte le parole, che si dicono, affinchè non ti avvenga di sentire il tuo servo dir male di te:	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 Perocché è noto alla tua coscienza, che tu pure sovente hai detto male degli altri.	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 Tutto io tentai per amore della sapienza: dissi: io farò acquisto della sapienza, ed ella andò lontano da me	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 Anche più, che non era. Ed oh profonda profondità! Chi ne toccherà il fondo.	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 Mi volsi a considerare coll'animo mio tutte le cose per apparare, e conoscere, e cercare la sapienza, e la ragione; e per ravvisare l'empietà dello stolto, e l'errore degli imprudenti:	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 E riconobbi come amara più della morte ell' è la donna, la quale è un laccio di cacciatore, e il suo cuore è una rete, e le sue mani sono catene. Colui, che è caro a Dio, fuggirà da lei, ma il peccatore vi sarà preso.	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 Ecco quel, ch'io trovai (disse l'Ecclesiaste) in paragonando una cosa coll'altra, affin di trovare la ragione,	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 Cui cerca tuttora l'anima mia, e non l'ho trovata. Tra mille trovai un uomo. Tra tutte quante le donne nessuna io ne trovai.
30 Questo solo trovai, che Dio fece diritto l'uomo; ma questi si involse in immense questioni. Chi è che si rassomigli al saggio! E chi è che comprenda lo scioglimento della questione.