Evangélium Máté szerint 22

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Ezután Jézus újra beszélni kezdett, és ismét példabeszédekben szólt hozzájuk:	1 Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:
2 »Hasonló a mennyek országa egy királyhoz, aki menyegzőt készített fiának.	2 «Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.
3 Elküldte szolgáit, hogy hívják el a meghívottakat a menyegzőre, de azok nem akartak eljönni.	3 Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.
4 Ekkor más szolgákat küldött ezekkel a szavakkal: ‘Mondjátok meg a meghívottaknak: Íme, a lakomát elkészítettem, ökreimet és hizlalt állataimat levágtam, minden készen van. Jöjjetek a menyegzőre.’	4 Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.
5 De azok nem törődtek vele. Elmentek, egyik a földjére, a másik az üzlete után,	5 Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;
6 a többiek pedig megragadták a szolgáit, gyalázatokkal illették és megölték.	6 інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.
7 Haragra gerjedt erre a király, s elküldte hadseregét. A gyilkosokat elpusztította, a városukat pedig felégette.	7 Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.
8 Azután azt mondta a szolgáinak: ‘A menyegző ugyan kész, de a meghívottak nem voltak rá méltók.	8 Тоді він мовив своїм слугам: Обід — готовий, але запрошені були негідні.
9 Menjetek hát ki a bekötő utakra, s akit csak találtok, hívjátok a menyegzőre.’	9 Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.
10 A szolgák kimentek az utakra és összegyűjtöttek mindenkit, akit csak találtak, gonoszokat és jókat egyaránt, s a menyegzős ház megtelt vendégekkel.	10 Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали — злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.
11 Amikor a király bement, hogy megnézze az asztalnál ülőket, észrevett ott egy embert, aki nem volt menyegzős ruhába öltözve.	11 Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж: ,
12 Azt mondta neki: ‘Barátom, hogyan jöttél be ide menyegzős ruha nélkül?’ Az nem szólt semmit.	12 і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.
13 Erre a király azt mondta a felszolgálóknak: ‘Kötözzétek meg kezét-lábát és dobjátok ki őt a külső sötétségre. Lesz majd ott sírás és fogcsikorgatás!’	13 Тоді цар промовив до слуг: Зв’яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.
14 Mert sokan vannak a meghívottak, de kevesen a választottak.«	14 Багато бо покликаних, але вибраних мало.»
15 Ekkor a farizeusok elmentek és kitervelték, hogy hogyan csalják őt tőrbe szóval.	15 Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.
16 Odaküldték hozzá tanítványaikat a Heródes-pártiakkal és azt mondták neki: »Mester! Tudjuk, hogy igazmondó vagy és az Isten útját az igazság szerint tanítod, nem törődsz senkivel, mert nem nézed az emberek személyét.	16 І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. «Учителю», — кажуть ті, — «ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.
17 Mondd meg tehát nekünk, mit gondolsz: Szabad-e adót fizetni a császárnak, vagy nem?«	17 Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?»
18 Jézus azonban felismerte gonoszságukat és így szólt: »Miért kísértetek engem, ti képmutatók!	18 Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: «Чого мене спокушаєте, лицеміри?
19 Mutassátok meg nekem az adópénzt!« Azok odahoztak neki egy dénárt.	19 Покажіть мені гріш податковий.» Ті принесли йому динарій.
20 Ekkor megkérdezte tőlük: »Kié ez a kép és a felirat?«	20 Він спитав їх: «Чий це образ і напис?»
21 Azt felelték neki: »A császáré.« Erre azt mondta nekik: »Adjátok meg tehát a császárnak, ami a császáré, és az Istennek, ami az Istené.«	21 Відповідають йому: «Кесарів.» Тоді він до них каже: «Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.»
22 Azok ezt hallva elcsodálkoztak, otthagyták őt és elmentek.	22 Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.
23 Azon a napon odamentek hozzá a szaddúceusok, akik azt mondják, hogy nincs feltámadás. Megkérdezték őt:	23 Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:
24 »Mester! Mózes azt mondta: ‘Ha valaki meghal gyermekek nélkül, akkor a testvére vegye magához a feleségét, és támasszon utódot testvérének’ .	24 «Учителю», — кажуть, — «Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.
25 Nos, volt nálunk hét testvér. Az első megnősült, de meghalt, és nem lévén utóda, ráhagyta a feleségét a testvérére.	25 Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.
26 Hasonlóan a második és a harmadik is, sőt, mind a hét.	26 Так само і другий і третій аж до сьомого.
27 Mindnyájuk után pedig meghalt az asszony is.	27 Нарешті, після всіх померла й жінка.
28 A feltámadáskor melyiknek lesz a felesége a hét közül? Hiszen mindegyiké volt.«	28 Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.»
29 Jézus így válaszolt nekik: »Tévelyegtek, mert nem ismeritek az Írásokat, sem az Isten hatalmát.	29 Ісус у відповідь сказав їм: «Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.
30 A feltámadottak ugyanis nem nősülnek, és férjhez sem mennek, hanem olyanok lesznek, mint az angyalok a mennyben.	30 У воскресінні не женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.
31 Nem olvastátok a halottak feltámadásáról, amit Isten mondott nektek:	31 А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:
32 ‘Én vagyok Ábrahám Istene és Izsák Istene és Jákob Istene?’ Ő nem a halottak Istene, hanem az élőké.«	32 Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог — не мертвих, але живих!»
33 Mikor a tömeg ezt meghallotta, csodálkozott a tanításán.	33 І чувши це народ, дивувався його навчанню.
34 Mikor a farizeusok meghallották, hogy a szaddúceusokat elnémította, összegyűltek egy csoportba,	34 Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.
35 és az egyikük, egy törvénytudó, hogy próbára tegye, megkérdezte tőle:	35 І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:
36 »Mester, melyik a legnagyobb parancs a törvényben?«	36 «Учителю, котра найбільша заповідь у законі?»
37 Ő azt felelte neki: »‘Szeresd Uradat, Istenedet teljes szívedből, teljes lelkedből és teljes elmédből’ .	37 Він же сказав до нього: «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:
38 Ez a legnagyobb, az első parancs.	38 це найбільша й найперша заповідь.
39 A második hasonló ehhez: ‘Szeresd felebarátodat, mint önmagadat’ .	39 А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 Ezen a két parancson alapul az egész törvény és a próféták.«	40 На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.»
41 Mivel a farizeusok együtt voltak, Jézus megkérdezte őket:	41 Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:
42 »Mit gondoltok a Krisztusról? Kinek a fia ő?« Azt felelték neki: »Dávidé.«	42 «Що ви думаєте про Христа? Чий він син?» Кажуть йому: «Давидів.»
43 Erre megkérdezte tőlük: »Akkor Dávid miért hívja őt a Lélek által Úrnak, amikor így szól:	43 Він до них мовить: «Як же Давид у надхненні називає його Господом,
44 ‘Így szól az Úr az én Uramhoz: Jobbom felől foglalj helyet, míg lábaid alá vetem ellenségeidet’.	44 кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.
45 Ha tehát Dávid Úrnak hívja őt, hogyan lehet az ő fia?«	45 І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.
46 Senki sem tudott válaszolni neki egy szót sem, és attól a naptól fogva senki nem merte őt többé kérdezni.