Ісая 30

¹ Ой горе дітям бунтівливим, — слово Господнє, — що плекають задуми, та й не від мене, що входять у союз, та не в моїм дусі, що гріхи на гріхи громадять,

² що йдуть у дорогу в Єгипет, моїх уст не спитавшись, щоб шукати охорони в силі фараона, щоб захиститися в тіні Єгипту!

³ Охорона фараона вийде вам на сором, і захист у тіні Єгипту вам на ганьбу.

⁴ Бо князі його прибули в Цоан, посли його дійшли аж до Ханесу.

⁵ Та всі вони засоромляться з-за люду, що буде не на користь. Не буде їм від нього ні підмоги, ані користи, хіба тільки сором, ганьба.

⁶ Пророцтво про звірів у Негеві: — Через країну суму та смутку й ревучих левів, гадів та летючих зміїв вони привозять на ослячих хребтах свої багатства та на горбах верблюжих свої скарби народові, який їм допомогти не може.

⁷ Бо допомога Єгипту — річ марна й нікчемна. Тому я його називаю: Рагав недбалий.

⁸ Іди ж і напиши це перед ними на таблиці, запиши це в книгу на майбутнє, щоб було свідоцтво вічне!

⁹ Бо це люд бунтівливий, діти брехливі, діти, які не хочуть слухати Господнього закону,

¹⁰ що видючим кажуть: «Геть з видінням!», а пророкам: «Не пророкуйте ви нам правди, а кажіть нам лестощі, віщуйте злуду!

¹¹ Зійдіть з дороги, зверніть із стежки, усуньте з-перед нас Святого Ізраїлевого!»

¹² Тим то говорить Святий Ізраїля: «Через те, що відкидаєте це слово й покладаєтесь на хитрощі та лукавство і в них шукаєте опори,

¹³ буде вам цей злочин, мов щілина перед розвалом, що виявилась у високім мурі, який умить відразу розвалиться.

¹⁴ І він його розіб’є, мов гончарський посуд, який б’ють нещадно, так що серед його кавалків і черепочка не знайдеться, щоб узяти вогню з вогнища або води з копанки зачерпнути.»

¹⁵ Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїля: «В наверненні й спокої ви спасетеся; у тиші та в довір’ї — ваша сила. Але ви не хотіли.

¹⁶ Ви казали: Ні! На конях ми втечемо! — тому й будете втікати. Полетимо верхи на бистрих! — тому на бистрих за вами гнатися будуть.

¹⁷ Тисяча втече на погрозу тільки одного, а на погрозу п’ятьох ви так розбіжитеся, що ваш останок буде, мов щогла на вершині гори, мов на горбі знамено.»

¹⁸ Тому Господь чекає, щоб вам учинити ласку; тому встає, щоб змилосердитись над вами. Бо Господь — Бог справедливий: щасливі всі, що надіються на нього.

¹⁹ Так, народе сіонський, що живеш в Єрусалимі, ти вже не плакатимеш більше. Він напевно змилується над тобою, коли почує твій крик; він, ледве почує, вислухає тебе.

²⁰ Бо хоч Господь дає вам скупо хліба й мало води, та все ж таки Вчитель твій не буде ховатись, і очі твої Вчителя побачать.

²¹ І вуха твої почують слова позад тебе: «Ось дорога, ідіть нею!» — коли ви зійдете праворуч а чи ліворуч.

²² Тобі остогидне срібло, що покриває твої кумири, і золото, що одягає твоїх виливанців. Ти їх повикидаєш як погань: «Геть звідси!» — до них скажеш.

²³ І він дасть дощ на твій посів, що ним засієш поле; і хліб, що вродить нива, буде тучний і ситний; і худоба твоя буде того дня пастися по широких пасовиськах.

²⁴ Воли й осли, що обробляють землю, їстимуть солону пашу, провіяну лопатою та віялкою.

²⁵ І на кожній горі високій і на кожнім пагорбі вивищенім будуть річки та вод потоки за дня великої різні, коли падатимуть башти.

²⁶ І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше, — як світло сімох днів, — того дня, коли Господь перев’яже рани свого народу та вигоїть синці, йому завдані.

²⁷ Ось ім’я Господнє приходить здалека, палає гнів його, і тяжка його хмара. Уста в нього сповнені обурення, язик його, немов вогонь палючий.

²⁸ Подих його, немов потік розлитий, що сягає шиї, щоб просіяти народи через сито згуби і щоб на щелепи поган накласти гнузду блуду.

²⁹ І ваша пісня залунає, як у ночі, коли святкують свято, і радість серця вашого буде, як радість того, хто під сопілку йде на Господню гору, до Скелі Ізраїля.

³⁰ І Господь дасть почути голос свій величний і явить свою грізну руку в палкому гніві й у полум’ї вогню, що пожирає, в бурі, у зливі і в кам’янім граді.

³¹ Бо від голосу Господнього Ашшур стрепенеться; він його києм поб’є.

³² Кожен удар караючою палицею, що Господь на нього спустить, буде під звуки гарф і бубнів, і він на них піде війною.

³³ Бо вже давно Тофет готовий, призначений він і цареві: яма глибока й широка, вогню і дров у ній багато. Подув Господній її підпалить, наче сірчаний потік.