Prva Ivanova poslanica 3

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Gledajte koliku nam je ljubav darovao Otac: djeca se Božja zovemo, i jesmo. A svijet nas ne poznaje zato što ne poznaje njega.	1 Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав.
2 Ljubljeni, sad smo djeca Božja i još se ne očitova što ćemo biti. Znamo: kad se očituje, bit ćemo njemu slični jer vidjet ćemo ga kao što jest.	2 Любі! Ми тепер — діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.
3 I tko god ima tu nadu u njemu, čisti se kao što je on čist.	3 І кожен, хто має на нього цю надію, себе очищує, так само, як і він чистий.
4 Tko god čini grijeh, čini i bezakonje; ta grijeh je bezakonje.	4 Кожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконня.
5 I znate: on se pojavi da odnese grijehe i grijeha nema u njemu.	5 Ви ж знаєте, що він з’явився, щоб наші гріхи взяти, а гріха в ньому нема.
6 Tko god u njemu ostaje, ne griješi. Tko god griješi, nije ga vidio nit’ upoznao.	6 Кожен, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не спізнав.
7 Dječice, nitko neka vas ne zavede! Tko čini pravdu, pravedan je kao što je On pravedan.	7 Дітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він — праведний.
8 Tko čini grijeh, od đavla je jer đavao griješi od početka. Zato se pojavi Sin Božji: da razori djela đavolska.	8 Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з’явився Син Божий, щоб знищити діла диявола.
9 Tko god je rođen od Boga, ne čini grijeha jer njegovo sjeme ostaje u njemu; ne može griješiti jer je rođen od Boga.	9 Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився.
10 Po ovom se raspoznaju djeca Božja i djeca đavolska: tko god ne čini pravde i tko ne ljubi brata, nije od Boga.	10 З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого.
11 Jer ovo je navještaj koji čuste od početka: da ljubimo jedni druge.	11 Бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити,
12 Ne kao Kajin, koji bijaše od Zloga i ubi brata svog. A zašto ga ubi? Jer mu djela bijahu zla, a bratova pravedna.	12 а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його — справедливі.
13 Ne čudite se, braćo, ako vas svijet mrzi.	13 Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить.
14 Mi znamo da smo iz smrti prešli u život jer ljubimo braću; tko ne ljubi, ostaje u smrti.	14 Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває.
15 Tko god mrzi brata svoga, ubojica je. A znate da nijedan ubojica nema u sebi trajnoga, vječnoga života.	15 Кожен, хто ненавидить брата свого, — душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б.
16 Po ovom smo upoznali Ljubav: on je za nas položio život svoj. I mi smo dužni živote položiti za braću.	16 З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти.
17 Tko ima dobra ovoga svijeta i vidi brata svoga u potrebi pa zatvori pred njim srce – kako ljubav Božja ostaje u njemu?	17 Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому?
18 Dječice, ne ljubimo riječju i jezikom, već djelom i istinom.	18 Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише — ділом і правдою.
19 Po tom ćemo znati da smo od istine. I umirit ćemo pred njim srce svoje	19 З цього ми спізнаємо, що ми від правди, і заспокоїмо перед ним серце наше;
20 ako nas ono bilo u čem osuđuje. Jer Bog je veći od našega srca i znade sve.	20 Коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце, і він усе знає.
21 Ljubljeni, ako nas srce ne osuđuje, možemo zaufano k Bogu.	21 Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір’я перед Богом,
22 I što god ištemo, primamo od njega jer zapovijedi njegove čuvamo i činimo što je njemu drago.	22 і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне.
23 I ovo je zapovijed njegova: da vjerujemo u ime Sina njegova Isusa Krista i da ljubimo jedni druge kao što nam je dao zapovijed.	23 А ось його заповідь: Вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь.
24 I tko čuva zapovijedi njegove, u njemu ostaje, i On u njemu. I po ovom znamo da on ostaje u nama: po Duhu kojeg nam je dao.	24 Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.