Сирах 11
123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
Біблія | STUTTGARTENSIA-DELITZSCH |
---|---|
1 Мудрість смиренного підносить його голову і садовить його серед вельмож. | 1 כִּי נַעַר יִשְׂרָאֵל וָאֹהֲבֵהוּ וּמִמִּצְרַיִם קָרָאתִי לִבְנִי |
2 Не вихваляй мужа за його вроду і не гидуй людиною за її вигляд. | 2 קָרְאוּ לָהֶם כֵּן הָלְכוּ מִפְּנֵיהֶם לַבְּעָלִים יְזַבֵּחוּ וְלַפְּסִלִים יְקַטֵּרוּן |
3 Бджілка між крилатими — маленька, а виріб її — найсолодший. | 3 וְאָנֹכִי תִרְגַּלְתִּי לְאֶפְרַיִם קָחָם עַל־זְרֹועֹתָיו וְלֹא יָדְעוּ כִּי רְפָאתִים |
4 Не хвались одежею, що її носиш; не несись угору за дня слави; предивні бо діла Господні, і сховані від людей оті діла його. | 4 בְּחַבְלֵי אָדָם אֶמְשְׁכֵם בַּעֲבֹתֹות אַהֲבָה וָאֶהְיֶה לָהֶם כִּמְרִימֵי עֹל עַל לְחֵיהֶם וְאַט אֵלָיו אֹוכִיל |
5 Багато вже владарів сиділо на долівці, занедбаний же — носив корону. | 5 לֹא יָשׁוּב אֶל־אֶרֶץ מִצְרַיִם וְאַשּׁוּר הוּא מַלְכֹּו כִּי מֵאֲנוּ לָשׁוּב |
6 Чимало вельмож було вельми принижено: прославлених передано в руки іншим. | 6 וְחָלָה חֶרֶב בְּעָרָיו וְכִלְּתָה בַדָּיו וְאָכָלָה מִמֹּעֲצֹותֵיהֶם |
7 Не гани, наперед не розслідивши: спершу зміркуй, а тоді вже дорікай. | 7 וְעַמִּי תְלוּאִים לִמְשׁוּבָתִי וְאֶל־עַל יִקְרָאֻהוּ יַחַד לֹא יְרֹומֵם |
8 Не відказуй раніше, ніж вислухаєш, і посеред розмови не встрявай. | 8 אֵיךְ אֶתֶּנְךָ אֶפְרַיִם אֲמַגֶּנְךָ יִשְׂרָאֵל אֵיךְ אֶתֶּנְךָ כְאַדְמָה אֲשִׂימְךָ כִּצְבֹאיִם נֶהְפַּךְ עָלַי לִבִּי יַחַד נִכְמְרוּ נִחוּמָי |
9 Не сперечайся у справі, що тобі непотрібна: не сідай до грішників, коли вони сваряться. | 9 לֹא אֶעֱשֶׂה חֲרֹון אַפִּי לֹא אָשׁוּב לְשַׁחֵת אֶפְרָיִם כִּי אֵל אָנֹכִי וְלֹא־אִישׁ בְּקִרְבְּךָ קָדֹושׁ וְלֹא אָבֹוא בְּעִיר |
10 Сину, багатьма справами не клопочися: намноживши їх, не оминеш закиду; гонитимеш за ними — не наздоженеш їх, а й утікатимеш — їх не уникнеш. | 10 אַחֲרֵי יְהוָה יֵלְכוּ כְּאַרְיֵה יִשְׁאָג כִּי־הוּא יִשְׁאַג וְיֶחֶרְדוּ בָנִים מִיָּם |
11 Один працює, трудиться, та квапиться, і тим більшу терпить нестачу; | 11 יֶחֶרְדוּ כְצִפֹּור מִמִּצְרַיִם וּכְיֹונָה מֵאֶרֶץ אַשּׁוּר וְהֹושַׁבְתִּים עַל־בָּתֵּיהֶם נְאֻם־יְהוָה׃ ס |
12 інший же кволий, потребує допомоги, слабосилий, багатий на злидні, — але очі Господа на нього любовно дивляться, і його він підводить з його бідування | |
13 і голову його підносить угору, тож і будуть його подивляти численні. | |
14 Добро і зло, життя і смерть, убозтво й багатство — від Господа. | |
15 Мудрість, наука, законознавство походять від Господа, а й любов і рівні путі — від нього. | |
16 Дурнота й темнота створені для грішників, і хто зарозумілий у злі, з тим зло й залишиться. | |
17 Дарунок же Господній залишається в побожних, і його благовоління їх повік ущасливить. | |
18 Хтось багатіє завдяки старанням та ощадності, але ж нагороду ось яку він має: | |
19 коли він каже: «Я знайшов спокій і тепер от буду споживати свої блага», — то він і не знає, скільки промине так часу, аж мусітиме їх для інших лишити й померти. | |
20 Стій при завіті твердо, перебувай у ньому і виконуй його аж до постаріння. | |
21 Дивом не дивуйся на діла грішного, лиш, поклавшись на Господа, тримайся праці твоєї; з погляду бо Господа — річ легка: вмить, негайно збагатити злиденного. | |
22 Благословення Господнє — нагорода благочестивому, і його благословення вже незабаром заквітчається. | |
23 Не говори: «Чого мені ще бракує, і яких мені благ ще відтепер чекати?» | |
24 Не говори так: «Я маю вже достатньо, тож яка тепер біда мене може спіткати?» | |
25 За благосної днини забувається лихо, за лихого ж дня не пам’ятають добра, — | |
26 бо для Господа ж легко за дня кончини відплатити людині за її учинками. | |
27 Одна година у злиднях, і розкоші забуто; при кінці ж людини — діла її об’являються. | |
28 Аж до кончини не зви нікого щасливим: щойно при смерті мужа пізнають. | |
29 Не вводь абиякого до хати своєї — численні бо бувають хитрощі підступного. | |
30 Перепел-ловець у клітці — серце гордого: мов підглядач, пантрує він на твоє падіння. | |
31 Доброчинство лиходійством підмінює наклепник і в щонайкращому ваду знаходить. | |
32 Одна лиш іскорка велику ватру підпалює; грішник робить засідку, щоб кров пролити. | |
33 Лиходія бережись, який зло намислює, щоб, бува, не вчинив назавжди тобі сорому. | |
34 Чужого введеш у хату, а він заколот сподіє та й відчужить тебе від рідних твоїх. |