SCRUTATIO

Utorak, 14 Listopad 2025 - San Callisto I papa ( Letture di oggi)

Сирах 11


font
БібліяSTUTTGARTENSIA-DELITZSCH
1 Мудрість смиренного підносить його голову і садовить його серед вельмож.1 כִּי נַעַר יִשְׂרָאֵל וָאֹהֲבֵהוּ וּמִמִּצְרַיִם קָרָאתִי לִבְנִי
2 Не вихваляй мужа за його вроду і не гидуй людиною за її вигляд.2 קָרְאוּ לָהֶם כֵּן הָלְכוּ מִפְּנֵיהֶם לַבְּעָלִים יְזַבֵּחוּ וְלַפְּסִלִים יְקַטֵּרוּן
3 Бджілка між крилатими — маленька, а виріб її — найсолодший.3 וְאָנֹכִי תִרְגַּלְתִּי לְאֶפְרַיִם קָחָם עַל־זְרֹועֹתָיו וְלֹא יָדְעוּ כִּי רְפָאתִים
4 Не хвались одежею, що її носиш; не несись угору за дня слави; предивні бо діла Господні, і сховані від людей оті діла його.4 בְּחַבְלֵי אָדָם אֶמְשְׁכֵם בַּעֲבֹתֹות אַהֲבָה וָאֶהְיֶה לָהֶם כִּמְרִימֵי עֹל עַל לְחֵיהֶם וְאַט אֵלָיו אֹוכִיל
5 Багато вже владарів сиділо на долівці, занедбаний же — носив корону.5 לֹא יָשׁוּב אֶל־אֶרֶץ מִצְרַיִם וְאַשּׁוּר הוּא מַלְכֹּו כִּי מֵאֲנוּ לָשׁוּב
6 Чимало вельмож було вельми принижено: прославлених передано в руки іншим.6 וְחָלָה חֶרֶב בְּעָרָיו וְכִלְּתָה בַדָּיו וְאָכָלָה מִמֹּעֲצֹותֵיהֶם
7 Не гани, наперед не розслідивши: спершу зміркуй, а тоді вже дорікай.7 וְעַמִּי תְלוּאִים לִמְשׁוּבָתִי וְאֶל־עַל יִקְרָאֻהוּ יַחַד לֹא יְרֹומֵם
8 Не відказуй раніше, ніж вислухаєш, і посеред розмови не встрявай.8 אֵיךְ אֶתֶּנְךָ אֶפְרַיִם אֲמַגֶּנְךָ יִשְׂרָאֵל אֵיךְ אֶתֶּנְךָ כְאַדְמָה אֲשִׂימְךָ כִּצְבֹאיִם נֶהְפַּךְ עָלַי לִבִּי יַחַד נִכְמְרוּ נִחוּמָי
9 Не сперечайся у справі, що тобі непотрібна: не сідай до грішників, коли вони сваряться.9 לֹא אֶעֱשֶׂה חֲרֹון אַפִּי לֹא אָשׁוּב לְשַׁחֵת אֶפְרָיִם כִּי אֵל אָנֹכִי וְלֹא־אִישׁ בְּקִרְבְּךָ קָדֹושׁ וְלֹא אָבֹוא בְּעִיר
10 Сину, багатьма справами не клопочися: намноживши їх, не оминеш закиду; гонитимеш за ними — не наздоженеш їх, а й утікатимеш — їх не уникнеш.10 אַחֲרֵי יְהוָה יֵלְכוּ כְּאַרְיֵה יִשְׁאָג כִּי־הוּא יִשְׁאַג וְיֶחֶרְדוּ בָנִים מִיָּם
11 Один працює, трудиться, та квапиться, і тим більшу терпить нестачу;11 יֶחֶרְדוּ כְצִפֹּור מִמִּצְרַיִם וּכְיֹונָה מֵאֶרֶץ אַשּׁוּר וְהֹושַׁבְתִּים עַל־בָּתֵּיהֶם נְאֻם־יְהוָה׃ ס
12 інший же кволий, потребує допомоги, слабосилий, багатий на злидні, — але очі Господа на нього любовно дивляться, і його він підводить з його бідування
13 і голову його підносить угору, тож і будуть його подивляти численні.
14 Добро і зло, життя і смерть, убозтво й багатство — від Господа.
15 Мудрість, наука, законознавство походять від Господа, а й любов і рівні путі — від нього.
16 Дурнота й темнота створені для грішників, і хто зарозумілий у злі, з тим зло й залишиться.
17 Дарунок же Господній залишається в побожних, і його благовоління їх повік ущасливить.
18 Хтось багатіє завдяки старанням та ощадності, але ж нагороду ось яку він має:
19 коли він каже: «Я знайшов спокій і тепер от буду споживати свої блага», — то він і не знає, скільки промине так часу, аж мусітиме їх для інших лишити й померти.
20 Стій при завіті твердо, перебувай у ньому і виконуй його аж до постаріння.
21 Дивом не дивуйся на діла грішного, лиш, поклавшись на Господа, тримайся праці твоєї; з погляду бо Господа — річ легка: вмить, негайно збагатити злиденного.
22 Благословення Господнє — нагорода благочестивому, і його благословення вже незабаром заквітчається.
23 Не говори: «Чого мені ще бракує, і яких мені благ ще відтепер чекати?»
24 Не говори так: «Я маю вже достатньо, тож яка тепер біда мене може спіткати?»
25 За благосної днини забувається лихо, за лихого ж дня не пам’ятають добра, —
26 бо для Господа ж легко за дня кончини відплатити людині за її учинками.
27 Одна година у злиднях, і розкоші забуто; при кінці ж людини — діла її об’являються.
28 Аж до кончини не зви нікого щасливим: щойно при смерті мужа пізнають.
29 Не вводь абиякого до хати своєї — численні бо бувають хитрощі підступного.
30 Перепел-ловець у клітці — серце гордого: мов підглядач, пантрує він на твоє падіння.
31 Доброчинство лиходійством підмінює наклепник і в щонайкращому ваду знаходить.
32 Одна лиш іскорка велику ватру підпалює; грішник робить засідку, щоб кров пролити.
33 Лиходія бережись, який зло намислює, щоб, бува, не вчинив назавжди тобі сорому.
34 Чужого введеш у хату, а він заколот сподіє та й відчужить тебе від рідних твоїх.