| 1 וַיֹּסֶף אִיּוֹב שְׂאֵת מְשָׁלוֹ וַיֹּאמַֽר׃ | 1 І повів Іов далі свою мову і сказав: |
| 2 מִֽי־יִתְּנֵנִי כְיַרְחֵי־קֶדֶםכִּימֵי אֱלוֹהַּ יִשְׁמְרֵֽנִי׃ | 2 «О, коли б я був такий, як за місяців колишніх, | як за тих днів, коли Бог мене хоронив був, |
| 3 בְּהִלּוֹ נֵרוֹ עֲלֵי רֹאשִׁילְאוֹרוֹ אֵלֶךְ חֹֽשֶׁךְ׃ | 3 коли над головою в мене сяяв його світич, | коли при його світлі я ходив у пітьмі! |
| 4 כַּאֲשֶׁר הָיִיתִי בִּימֵי חׇרְפִּיבְּסוֹד אֱלוֹהַּ עֲלֵי אׇהֳלִֽי׃ | 4 Такий, як за днів осени моєї, | коли Бог вітав над моїм наметом, |
| 5 בְּעוֹד שַׁדַּי עִמָּדִיסְבִיבוֹתַי נְעָרָֽי׃ | 5 коли Всевишній був іще зо мною | і круг мене були мої діти; |
| 6 בִּרְחֹץ הֲלִיכַי בְּחֵמָהוְצוּר יָצוּק עִמָּדִי פַּלְגֵי־שָֽׁמֶן׃ | 6 коли у молоці купались мої ноги, | і скеля точила потоками олію! |
| 7 בְּצֵאתִי שַׁעַר עֲלֵי־קָרֶתבָּרְחוֹב אָכִין מוֹשָׁבִֽי׃ | 7 Як я, було, виходив до брами в місті, | встановлював мій ослін на майдані, |
| 8 רָאוּנִי נְעָרִים וְנֶחְבָּאוּוִישִׁישִׁים קָמוּ עָמָֽדוּ׃ | 8 хлопці, зобачивши мене, ніяковіли, | старі ж уставали — і залишалися стояти. |
| 9 שָׂרִים עָצְרוּ בְמִלִּיםוְכַף יָשִׂימוּ לְפִיהֶֽם׃ | 9 Вельможі стримувались від розмови, | на уста клали собі руку. |
| 10 קוֹל־נְגִידִים נֶחְבָּאוּוּלְשׁוֹנָם לְחִכָּם דָּבֵֽקָה׃ | 10 І голос старшин тихнув, | язик їхній прилипав до піднебіння. |
| 11 כִּי אֹזֶן שָׁמְעָה וַֽתְּאַשְּׁרֵנִיוְעַיִן רָאֲתָה וַתְּעִידֵֽנִי׃ | 11 Вухо, що мене чуло, мене хвалило; | око, що мене бачило, свідчило про мене. |
| 12 כִּֽי־אֲמַלֵּט עָנִי מְשַׁוֵּעַוְיָתוֹם וְֽלֹא־עֹזֵר לֽוֹ׃ | 12 Я бо рятував убогого, що кликав, | і сироту, й того, кому ніхто не допомагає. |
| 13 בִּרְכַּת אֹבֵד עָלַי תָּבֹאוְלֵב אַלְמָנָה אַרְנִֽן׃ | 13 Хто гинув, того благословення сходило на мене, | і серцю вдовиці я давав відраду. |
| 14 צֶדֶק לָבַשְׁתִּי וַיִּלְבָּשֵׁנִיכִּמְעִיל וְצָנִיף מִשְׁפָּטִֽי׃ | 14 Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене; | право моє було, мов мантія і корона. |
| 15 עֵינַיִם הָיִיתִי לַעִוֵּרוְרַגְלַיִם לַפִּסֵּחַ אָֽנִי׃ | 15 Я був сліпому оком, | кульгавому я був ногами! |
| 16 אָב אָנֹכִי לָאֶבְיוֹנִיםוְרִב לֹא־יָדַעְתִּי אֶחְקְרֵֽהוּ׃ | 16 Я батьком був для вбогих, | я розглядав невідомого справу. |
| 17 וָאֲשַׁבְּרָה מְתַלְּעוֹת עַוָּלוּמִשִּׁנָּיו אַשְׁלִיךְ טָֽרֶף׃ | 17 Я торощив щелепи злому, | з зубів у нього виривав здобич. |
| 18 וָאֹמַר עִם־קִנִּי אֶגְוָעוְכַחוֹל אַרְבֶּה יָמִֽים׃ | 18 Я думав собі: Умру старим! | Днів моїх, як піску, буде багато. |
| 19 שׇׁרְשִׁי פָתוּחַ אֱלֵי־מָיִםוְטַל יָלִין בִּקְצִירִֽי׃ | 19 Мій корінь буде при воді відкритий, | роса у мене на галуззі заночує. |
| 20 כְּבוֹדִי חָדָשׁ עִמָּדִיוְקַשְׁתִּי בְּיָדִי תַחֲלִֽיף׃ | 20 Слава моя завжди буде відновлятись, | лук мій зміцніє в руці у мене. |
| 21 לִֽי־שָׁמְעוּ וְיִחֵלּוּוְיִדְּמוּ לְמוֹ עֲצָתִֽי׃ | 21 Вони мене слухали уважно | — замовкали, коли я їм радив. |
| 22 אַחֲרֵי דְבָרִי לֹא יִשְׁנוּוְעָלֵימוֹ תִּטֹּף מִלָּתִֽי׃ | 22 По моїй мові не говорили більше, | — крапля по краплі спадало на них моє слово. |
| 23 וְיִחֲלוּ כַמָּטָר לִיוּפִיהֶם פָּעֲרוּ לְמַלְקֽוֹשׁ׃ | 23 Вони, мов на дощ, на мене чекали, | і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній. |
| 24 אֶשְׂחַק אֲלֵהֶם לֹא יַאֲמִינוּוְאוֹר פָּנַי לֹא יַפִּילֽוּן׃ | 24 Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться, | — веселости з мого обличчя не проганяли. |
| 25 אֶבְחַר דַּרְכָּם וְאֵשֵׁב רֹאשׁוְאֶשְׁכּוֹן כְּמֶלֶךְ בַּגְּדוּדכַּאֲשֶׁר אֲבֵלִים יְנַחֵֽם׃ | 25 Я призначав дорогу їм, я був їм головою. | Я жив, неначе цар при війську; | куди б я їх тільки вів, — ішли за мною.» |
