| 1 הֶן־כֹּל רָאֲתָה עֵינִישָֽׁמְעָה אׇזְנִי וַתָּבֶן לָֽהּ׃ | 1 «Усе це бачило моє око, | вухо моє це чуло й зрозуміло. |
| 2 כְּֽדַעְתְּכֶם יָדַעְתִּי גַם־אָנִילֹֽא־נֹפֵל אָנֹכִי מִכֶּֽם׃ | 2 Що ви знаєте, я також знаю, | нічим я від вас не гірший. |
| 3 אוּלָם אֲנִי אֶל־שַׁדַּי אֲדַבֵּרוְהוֹכֵחַ אֶל־אֵל אֶחְפָּֽץ׃ | 3 Та я бажаю говорити з Всемогутнім, | я хочу на прю з Богом стати. |
| 4 וְֽאוּלָם אַתֶּם טֹפְלֵי־שָׁקֶררֹפְאֵי אֱלִל כֻּלְּכֶֽם׃ | 4 Щождо вас, то ви архимники, | нездатні лікарі — усі ви! |
| 5 מִי־יִתֵּן הַחֲרֵשׁ תַּחֲרִישׁוּןוּתְהִי לָכֶם לְחׇכְמָֽה׃ | 5 Коли б то ви уже замовкли! | Це була б ваша мудрість. |
| 6 שִׁמְעוּ־נָא תוֹכַחְתִּיוְרִבוֹת שְׂפָתַי הַקְשִֽׁיבוּ׃ | 6 Слухайте ж, прошу, мою скаргу, | на оборону моїх уст уважайте. |
| 7 הַלְאֵל תְּדַבְּרוּ עַוְלָהוְלוֹ תְּֽדַבְּרוּ רְמִיָּֽה׃ | 7 Чи задля Бога верзтимете неправду? | Чи ради нього будете плести облуду? |
| 8 הֲפָנָיו תִּשָּׂאוּןאִם־לָאֵל תְּרִיבֽוּן׃ | 8 Чи хочете за ним тягнути? | Змагатися за Бога? |
| 9 הֲטוֹב כִּֽי־יַחְקֹר אֶתְכֶםאִם־כְּהָתֵל בֶּאֱנוֹשׁ תְּהָתֵלּוּ בֽוֹ׃ | 9 Хіба на добре воно вийде, якщо він вивідати вас захоче? | Чи ж можна з нього глузувати, як то люди з людей глузують? |
| 10 הוֹכֵחַ יוֹכִיחַ אֶתְכֶםאִם־בַּסֵּתֶר פָּנִים תִּשָּׂאֽוּן׃ | 10 Він покарає вас напевне, | коли ви потайки тягтимете за кимось. |
| 11 הֲלֹא שְׂאֵתוֹ תְּבַעֵת אֶתְכֶםוּפַחְדּוֹ יִפֹּל עֲלֵיכֶֽם׃ | 11 Чи ж його велич вас не страхає, | страх перед ним на вас не нападає? |
| 12 זִֽכְרֹנֵיכֶם מִשְׁלֵי־אֵפֶרלְגַבֵּי־חֹמֶר גַּבֵּיכֶֽם׃ | 12 Ваші гадання — думки з попелу, | і відповіді ваші — відповіді з глини. |
| 13 הַחֲרִישׁוּ מִמֶּנִּי וַאֲדַבְּרָה־אָנִיוְיַעֲבֹר עָלַי מָֽה׃ | 13 Замовчіть передо мною, я буду говорити, | хоч би й що мені сталось. |
| 14 עַל־מָה ׀ אֶשָּׂא בְשָׂרִי בְשִׁנָּיוְנַפְשִׁי אָשִׂים בְּכַפִּֽי׃ | 14 Я візьму моє тіло собі в зуби, | покладу мою душу собі в руку. |
| 15 הֵן יִקְטְלֵנִי לא לוֹ אֲיַחֵלאַךְ־דְּרָכַי אֶל־פָּנָיו אוֹכִֽיחַ׃ | 15 Навіть коли захочете мене вбити, я не здригнуся; | однак, мої вчинки перед ним я боронитиму. |
| 16 גַּם־הוּא־לִי לִישׁוּעָהכִּי־לֹא לְפָנָיו חָנֵף יָבֽוֹא׃ | 16 Це, зрештою, було б моїм рятунком, | бо перед ним не смів би з’явитись нечестивий. |
| 17 שִׁמְעוּ שָׁמוֹעַ מִלָּתִיוְאַחֲוָתִי בְּאׇזְנֵיכֶֽם׃ | 17 Слухайте уважно моє слово, | моя наука нехай увійде у ваші вуха. |
| 18 הִנֵּה־נָא עָרַכְתִּי מִשְׁפָּטיָדַעְתִּי כִּי־אֲנִי אֶצְדָּֽק׃ | 18 Ось я готую мою справу; | я знаю, що я маю слушність! |
| 19 מִי־הוּא יָרִיב עִמָּדִיכִּֽי־עַתָּה אַחֲרִישׁ וְאֶגְוָֽע׃ | 19 Хто захоче сперечатися зо мною? | Я зараз же замовкну, готовий умерти. |
| 20 אַךְ־שְׁתַּיִם אַל־תַּעַשׂ עִמָּדִיאָז מִפָּנֶיךָ לֹא אֶסָּתֵֽר׃ | 20 Двох речей тільки не чини зо мною, | тоді я не ховатимусь від тебе! |
| 21 כַּפְּךָ מֵעָלַי הַרְחַקוְאֵמָתְךָ אַֽל־תְּבַעֲתַֽנִּי׃ | 21 Одверни від мене твою руку, | і нехай страх твій мене не жахає! |
| 22 וּקְרָא וְאָנֹכִי אֶעֱנֶהאֽוֹ־אֲדַבֵּר וַהֲשִׁיבֵֽנִי׃ | 22 І тоді клич, і я відповідатиму; | або я буду говорити, а ти мені відказуй. |
| 23 כַּמָּה לִי עֲוֺנוֹת וְחַטָּאוֹתפִּֽשְׁעִי וְחַטָּאתִי הֹדִיעֵֽנִי׃ | 23 Скільки переступів та гріхів у мене? | Вкажи мені переступ мій і гріх мій! |
| 24 לָֽמָּה־פָנֶיךָ תַסְתִּירוְתַחְשְׁבֵנִי לְאוֹיֵב לָֽךְ׃ | 24 Чому ховаєш вид твій | і за ворога мене вважаєш? |
| 25 הֶעָלֶה נִדָּף תַּעֲרוֹץוְאֶת־קַשׁ יָבֵשׁ תִּרְדֹּֽף׃ | 25 Хочеш злякати зірваний листочок | і за билинкою сухою гнатись? |
| 26 כִּֽי־תִכְתֹּב עָלַי מְרֹרוֹתוְתוֹרִישֵׁנִי עֲוֺנוֹת נְעוּרָֽי׃ | 26 Пишеш на мене гіркий засуд | і гріхи молодости моєї мені закидаєш; |
| 27 וְתָשֵׂם בַּסַּד ׀ רַגְלַיוְתִשְׁמוֹר כׇּל־אׇרְחוֹתָיעַל־שׇׁרְשֵׁי רַגְלַי תִּתְחַקֶּֽה׃ | 27 заковуєш у колоди мої ноги, | стежки мої всі пильно назираєш, | і сліди ніг моїх рисуєш. |
| 28 וְהוּא כְּרָקָב יִבְלֶהכְּבֶגֶד אֲכָלוֹ עָֽשׁ׃ | 28 Та я марнію, немов дерево трухляве, | немов одежа, що її міль переїла.» |
