Actes des Apôtres 22

JERUSALEM	Біблія
1 "Frères et pères, écoutez ce que j'ai maintenant à vous dire pour ma défense."	1 «Мужі брати й батьки! Послухайте тепер мою оборону перед вами.»
2 Quand ils entendirent qu'il s'adressait à eux en langue hébraïque, leur silence se fit plus profond. Ilpoursuivit:	2 Почувши, що він до них говорить єврейською мовою, вони ще більше притихли.
3 "Je suis Juif. Né à Tarse en Cilicie, j'ai cependant été élevé ici dans cette ville, et c'est aux pieds deGamaliel que j'ai été formé à l'exacte observance de la Loi de nos pères, et j'étais rempli du zèle de Dieu, commevous l'êtes tous aujourd'hui.	3 І він промовив: «Я — юдей, родом з Тарсу в Кілікії, але вихований у цім місті при ногах Гамалиїла, навчений докладно батьківського закону та ревнитель Бога, як і ви всі сьогодні.
4 J'ai persécuté à mort cette Voie, chargeant de chaînes et jetant en prison hommes et femmes,	4 Я переслідував путь цю аж до смерти, кидаючи в кайдани та запроторюючи в тюрми чоловіків і жінок;
5 comme le grand prêtre m'en est témoin, ainsi que tout le collège des anciens. J'avais même reçud'eux des lettres pour les frères de Damas, et je m'y rendais en vue d'amener ceux de là-bas enchaînés àJérusalem pour y être châtiés.	5 як і первосвященик може мені бути свідком і вся старшина; я навіть брав від них листи до братів у Дамаску й ішов туди, щоб привести і тих, які там були, зв’язаними в Єрусалим, щоб їх покарати.
6 "Je faisais route et j'approchais de Damas, quand tout à coup, vers midi, une grande lumière venuedu ciel m'enveloppa de son éclat.	6 І сталося, як я був у дорозі й наближався до Дамаску, десь опівдні, зненацька велике світло з неба засяяло навкруг мене;
7 Je tombai sur le sol et j'entendis une voix qui me disait: Saoul, Saoul, pourquoi me persécutes-tu?	7 я повалився на землю і почув голос, що казав до мене: Савле, Савле! Чого ти мене переслідуєш?
8 Je répondis: Qui es-tu, Seigneur? Il me dit alors: Je suis Jésus le Nazôréen, que tu persécutes.	8 А я озвався: Хто ти, Господи? Він же сказав до мене: Я — Ісус Назарянин, що його ти переслідуєш.
9 Ceux qui étaient avec moi virent bien la lumière, mais ils n'entendirent pas la voix de celui qui meparlait.	9 Ті ж, що були зо мною, бачили світло, та не розуміли того, що говорив до мене.
10 Je repris: Que dois-je faire, Seigneur? Le Seigneur me dit: Relève-toi. Va à Damas. Là on te diratout ce qu'il t'est prescrit de faire.	10 Я спитав: Що мені, Господи, робити? Господь сказав до мене: Встань, іди в Дамаск; там тобі скажуть усе, що тобі постановлено робити.
11 Mais comme je n'y voyais plus à cause de l'éclat de cette lumière, c'est conduit par la main de mescompagnons que j'arrivai à Damas.	11 Коли ж я від сяйва того світла не бачив, ті, що були зо мною, повели мене за руку, і я прибув до Дамаску.
12 "Il y avait là un certain Ananie, homme dévot selon la Loi et jouissant du bon témoignage de tousles Juifs de la ville;	12 А був там якийсь Ананія, чоловік побожний за законом, доброї слави в усіх місцевих юдеїв.
13 il vint me trouver et, une fois près de moi, me dit: Saoul, mon frère, recouvre la vue. Et moi, aumême instant, je pus le voir.	13 Він прийшов до мене і, приступивши близько, сказав мені: Савле брате, прозри! І я тієї хвилини глянув на нього.
14 Il dit alors: Le Dieu de nos pères t'a prédestiné à connaître sa volonté, à voir le Juste et à entendre lavoix sortie de sa bouche;	14 А він мовив: Бог батьків наших тебе наперед призначив спізнати його волю, бачити Праведника й чути з його уст голос;
15 car pour lui tu dois être témoin devant tous les hommes de ce que tu as vu et entendu.	15 бо будеш перед усіма людьми йому свідком того, що ти чув і бачив.
16 Pourquoi tarder encore? Allons! Reçois le baptême et purifie-toi de tes péchés en invoquant sonnom.	16 Чому ж іще зволікаєш? Встань, охристися та обмий твої гріхи, призвавши його ім’я.
17 "De retour à Jérusalem, il m'est arrivé, un jour que je priais dans le Temple, de tomber en extase.	17 І сталося зо мною, як я повернувсь у Єрусалим і молився у храмі: я потрапив у захоплення.
18 Je vis le Seigneur, qui me dit: Hâte-toi, sors vite de Jérusalem, car ils n'accueilleront pas tontémoignage à mon sujet. --	18 І я побачив його, який до мене мовив: Спішись, вийди швидко з Єрусалиму, бо вони не приймуть твого свідоцтва про мене.
19 Seigneur, répondis-je, ils savent pourtant bien que, de synagogue en synagogue, je faisais jeter enprison et battre de verges ceux qui croient en toi;	19 А я сказав: Господи, та вони добре знають, що я кидав у в’язниці та бив по синагогах тих, що вірують у тебе.
20 et quand on répandait le sang d'Etienne, ton témoin, j'étais là, moi aussi, d'accord avec ceux qui letuaient, et je gardais leurs vêtements'	20 А коли лилась кров Стефана, твого свідка, то і я сам стояв при тому й похваляв тих, що його вбивали, і стеріг їхню одежу.
21 Il me dit alors: Va; c'est au loin, vers les païens, que moi, je veux t'envoyer."	21 Та він до мене мовив: Іди, бо я пошлю тебе до поган далеко.»
22 Jusque-là on l'écoutait. Mais à ces mots, on se mit à crier: "Otez de la terre un pareil individu! Iln'est pas digne de vivre."	22 І слухали вони його аж до цього слова, а потім зняли свій голос, кажучи: «Геть із землі такого! Йому не жити!»
23 On vociférait, on jetait ses vêtements, on lançait de la poussière en l'air.	23 І як вони кричали та одежею жбурляли й кидали в повітря порох,
24 Le tribun le fit alors introduire dans la forteresse et ordonna de lui donner la question par le fouet,afin de savoir pour quel motif on criait ainsi contre lui.	24 тисяцький звелів увести його в твердиню і наказав бичами його допитати, щоб дізнатись, чого вони на нього так кричали.
25 Quand on l'eut attaché avec les courroies, Paul dit au centurion de service: "Un citoyen romain, etqui n'a même pas été jugé, vous est-il permis de lui appliquer le fouet?"	25 А як вони його простягнули лід ременями, Павло сказав до сотника, що стояв: «Чи дозволено вам бичувати римського громадянина, та ще й без суду?»
26 A ces mots, le centurion alla trouver le tribun pour le prévenir: "Que vas-tu faire? Cet homme estcitoyen romain."	26 Почувши це сотник, пішов до тисяцького й доніс, кажучи: «(Вважай), що наміряєшся робити, бо цей чоловік — римський громадянин.»
27 Le tribun vint donc demander à Paul: "Dis-moi, tu es citoyen romain?" - "Oui", répondit-il.	27 І прийшов до Павла тисяцький та й питає: «Скажи мені, чи ти римлянин?» А він: «Так!»
28 Le tribun reprit: "Moi, il m'a fallu une forte somme pour acheter ce droit de cité" - "Et moi, dit Paul,je l'ai de naissance."	28 Тоді тисяцький сказав: «Я за великі гроші здобув це громадянство.» А Павло мовив: «А я в ньому народився.»
29 Aussitôt donc, ceux qui allaient le mettre à la question s'écartèrent de lui et le tribun lui-même eutpeur, sachant que c'était un citoyen romain qu'il avait chargé de chaînes.	29 І зараз відступили від нього ті, що хотіли робити над ним допит; та й тисяцький злякався, довідавшися, що то був римський громадянин і що він його зв’язав.
30 Le lendemain, voulant savoir de quoi les Juifs l'accusaient au juste, il le fit détacher et ordonna auxgrands prêtres ainsi qu'à tout le Sanhédrin de se réunir; puis il amena Paul et le fit comparaître devant eux.	30 Наступного дня, бажаючи довідатися достеменно, в чому юдеї його винуватять, він зняв з нього кайдани і звелів зібратися первосвященикам і всій раді, і привівши Павла, поставив його перед ними.