Deuxième livre des Rois 25

JERUSALEM	Біблія
1 En la neuvième année de son règne, au dixième mois, le dix du mois, Nabuchodonosor, roi deBabylone, vint attaquer Jérusalem avec toute son armée, il campa devant la ville et la cerna d'un retranchement.	1 На дев’ятому році його царювання, на десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, з усім своїм військом проти Єрусалиму, отаборився проти нього й вишикував проти нього башти.
2 La ville fut investie jusqu'à la onzième année de Sédécias.	2 І отак місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
3 Au quatrième mois, le neuf du mois, alors que la famine sévissait dans la ville et que la populationn'avait plus rien à manger,	3 А на дев’ятий день четвертого місяця голод у місті став сильний, і простолюддя не мало що їсти.
4 une brèche fut faite au rempart de la ville. Alors le roi s'échappa de nuit avec tous les hommes deguerre par la porte entre les deux murs, qui est près du jardin du roi -- les Chaldéens cernaient la ville -- et il pritle chemin de la Araba.	4 Тоді зроблено пролом у місті, і цар з усіма військовими утік уночі через ворота між двома мурами, що коло царського саду, — халдеї ж були навкруги міста, — та й пустився дорогою Арава,
5 Les troupes chaldéennes poursuivirent le roi et l'atteignirent dans les plaines de Jéricho, où tous sessoldats se dispersèrent loin de lui.	5 але халдейське військо погналося за царем і наздогнало його в єрихонській долині, тим часом, як його військо розбіглося геть від нього.
6 Les Chaldéens s'emparèrent du roi et le menèrent à Ribla auprès du roi de Babylone, qui le fit passeren jugement.	6 Халдеї упіймали царя й повели його до вавилонського царя у Рівлу, а цей вирік над ним засуд.
7 Il fit égorger les fils de Sédécias sous ses yeux, puis il creva les yeux de Sédécias, le mit aux fers etl'emmena à Babylone.	7 Він повелів убити синів Седекії перед його очима, самому ж Седекії виколов очі, закував у кайдани й відвів у Вавилон.
8 Au cinquième mois, le sept du mois -- c'était en la dix-neuvième année de Nabuchodonosor, roi deBabylone --, Nebuzaradân, commandant de la garde, officier du roi de Babylone, fit son entrée à Jérusalem.	8 На п’ятому місяці, сьомого дня місяця, — це було на дев’ятнадцятому році Навуходоносора, вавилонського царя, прибув у Єрусалим Невузардан, начальник охорони, слуга вавилонського царя,
9 Il incendia le Temple de Yahvé, le palais royal et toutes les maisons de Jérusalem.	9 та й спалив Господній храм і царський палац, усі будинки в Єрусалимі, усі, що були більші, пустив димом.
10 Les troupes chaldéennes qui étaient avec le commandant de la garde abattirent les remparts quientouraient Jérusalem.	10 Халдейське військо, що було під начальником охорони, зруйнувало мури навкруги Єрусалиму.
11 Nebuzaradân, commandant de la garde, déporta le reste de la population laissée dans la ville, lestransfuges qui avaient passé au roi de Babylone et le reste de la foule.	11 Решту людей, що зостались були в місті, утікачів, що перекинулись були до вавилонського царя, і решту простих людей вивів Невузардан, начальник охорони.
12 Du petit peuple du pays, le commandant de la garde laissa une partie, comme vignerons et commelaboureurs.	12 А з бідних людей краю начальник охорони лишив трохи, щоб обробляли виноградники й поля.
13 Les Chaldéens brisèrent les colonnes de bronze du Temple de Yahvé, les bases roulantes et la Merde bronze qui étaient dans le Temple de Yahvé, et ils en emportèrent le bronze à Babylone.	13 Мідні стовпи, що були в Господньому храмі, підніжжя й мідне море, що було в Господньому храмі, халдеї розбили й мідь з них забрали у Вавилон.
14 Ils prirent aussi les vases à cendres, les pelles, les couteaux, les navettes et tous les ustensiles debronze qui servaient au culte.	14 Забрали й казани, лопатки, ножі, миски, і ввесь мідний посуд, що вживано при службі.
15 Le commandant de la garde prit les encensoirs et les coupes d'aspersion, tout ce qui était en or ettout ce qui était en argent.	15 Забрав також начальник охорони і кадильниці, й чаші, — все, що тільки було з золота й із срібла.
16 Quant aux deux colonnes, à la Mer unique et aux bases roulantes, que Salomon avait fabriquéespour le Temple de Yahvé, on ne pouvait évaluer ce que pesait le bronze de tous ces objets.	16 А щодо двох стовпів, до єдиного моря й підніжків, що зробив Соломон для Господнього храму, то міді, що пішла на ввесь той посуд, не було й ваги.
17 La hauteur d'une colonne était de dix-huit coudées, elle avait un chapiteau de bronze et la hauteurdu chapiteau était de cinq coudées; il y avait un treillis et des grenades autour du chapiteau, le tout en bronze. Demême pour la seconde colonne.	17 Ліктів 18 заввишки був один стовп, а на ньому мідний вершок, а заввишки 5 ліктів був вершок; навкруги каменя була сітка і гранатові яблучка — все мідне. Так само й другий стовп.
18 Le commandant de la garde fit prisonnier Seraya, le prêtre en chef, Cephanyahu, le prêtre ensecond, et les trois gardiens du seuil.	18 Начальник охорони взяв у полон первосвященика Сераю, нижчого священика Софонію та трьох сторожів при порозі.
19 De la ville, il fit prisonniers un eunuque, préposé aux hommes de guerre, cinq des familiers du roi,qui furent trouvés dans la ville, le secrétaire du chef de l'armée, chargé de la conscription, et 60 hommes du pays,qui furent trouvés dans la ville.	19 А з міста взяв одного скопця, що був начальником над військовими, п’ять найближчих до царя двораків, що були в місті, писаря військового начальника, що набирав людей до військової служби, та 60 чоловік із простих людей, що були в місті.
20 Nebuzaradân, commandant de la garde, les prit et les mena auprès du roi de Babylone à Ribla,	20 Взяв їх Невузардан, начальник охорони, та й повів до вавилонського царя у Рівлу,
21 et le roi de Babylone les fit mettre à mort à Ribla, au pays de Hamat. Ainsi Juda fut déporté loin desa terre.	21 а вавилонський цар велів їх повбивати в Ріалі, у Хамат-країні. Так виселено Юду далеко від його краю.
22 Quant à la population qui était restée dans le pays de Juda et qu'avait laissée Nabuchodonosor, roide Babylone, celui-ci lui préposa Godolias fils d'Ahiqam fils de Shaphân.	22 Над людьми ж, що зостались у юдейській землі, що їх залишив Навуходоносор, вавилонський цар, поставив він начальником Годолію, сина Ахікама, сина Шафана.
23 Tous les officiers des troupes et leurs hommes apprirent que le roi de Babylone avait instituéGodolias gouverneur et ils vinrent auprès de lui à Miçpa: Yishmaël fils de Netanya, Yohanân fils de Qaréah,Seraya fils de Tanhumèt, le Netophatite, Yaazanyahu, le Maakatite, eux et leurs hommes.	23 Як же почули всі військові начальники й їхні люди, що вавилонський цар настановив Годолію, прийшли до Годолії у Міцпу. То були: Ізмаїл, син Натанії; Йоханан, син Кареаха; Серая, син Танхумета з Нетофи, та Язанія, син Маахатія, — самі вони й їхні люди.
24 Godolias leur fit un serment, à eux et à leurs hommes, et leur dit: "Ne craignez rien des Chaldéens,demeurez dans le pays, servez le roi de Babylone et vous vous en trouverez bien."	24 Годолія заклявся їм і їхнім людям і сказав їм: «Не бійтеся служити халдеям; осідайтесь на землі й служіть вавилонському цареві, і добре вам буде.»
25 Mais, au septième mois, Yishmaël fils de Netanya fils d'Elishama, qui était de race royale, et dixhommes avec lui, vinrent frapper à mort Godolias, ainsi que les Judéens et les Chaldéens qui étaient avec lui àMiçpa.	25 Та сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Натанії, сина Елішами, з царського роду, а з ним 10 чоловік, і вбив на смерть Годолію, а й юдеїв та халдеїв, що були при ньому в Міцпі.
26 Alors tout le peuple, du plus petit au plus grand, et les chefs des troupes partirent et allèrent enEgypte, parce qu'ils eurent peur des Chaldéens.	26 Тоді ввесь народ від найменшого до найбільшого рушив з військовими отаманами й пішов у Єгипет, бо боялись халдеїв.
27 En la trente-septième année de la déportation de Joiakîn, roi de Juda, au douzième mois, le 27 dumois, Evil-Mérodak, roi de Babylone, en l'année de son avènement, fit grâce à Joiakîn, roi de Juda, et le tira deprison.	27 На тридцять сьомому році вигнання Йоахина, юдейського царя на дванадцятому місяці, двадцять сьомого дня місяця Евіл-Меродах вавилонський цар, у тім році, коли став царювати, змилувався над Йоахином, юдейським царем, і вивів його з тюрми.
28 Il lui parla avec faveur et lui accorda un siège supérieur à ceux des autres rois qui étaient avec lui àBabylone.	28 Він розмовляв з ним прихильно й дав йому місце вище, ніж місце других царів, що були з ним у Вавилоні.
29 Joiakîn quitta ses vêtements de captif et mangea toujours à la table du roi, sa vie durant.	29 Йоахин перемінив невільницьку одежу й їв увесь час із царського столу, поки віку його.
30 Son entretien fut assuré constamment par le roi, jour après jour, sa vie durant.	30 Його щоденне утримання давалось йому від царя, день-у-день, поки віку його.