Salmi 78

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 'Maskil. Di Asaf.' Popolo mio, porgi l'orecchio al mio insegnamento, ascolta le parole della mia bocca.	1 Маскіл. Асафа. Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!
2 Aprirò la mia bocca in parabole, rievocherò gli arcani dei tempi antichi.	2 Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх.
3 Ciò che abbiamo udito e conosciuto e i nostri padri ci hanno raccontato,	3 Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,
4 non lo terremo nascosto ai loro figli; diremo alla generazione futura le lodi del Signore, la sua potenza e le meraviglie che egli ha compiuto.	4 не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.
5 Ha stabilito una testimonianza in Giacobbe, ha posto una legge in Israele: ha comandato ai nostri padri di farle conoscere ai loro figli,	5 Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;
6 perché le sappia la generazione futura, i figli che nasceranno. Anch'essi sorgeranno a raccontarlo ai loro figli	6 щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.
7 perché ripongano in Dio la loro fiducia e non dimentichino le opere di Dio, ma osservino i suoi comandi.	7 Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;
8 Non siano come i loro padri, generazione ribelle e ostinata, generazione dal cuore incostante e dallo spirito infedele a Dio.	8 не були, як батьки їхні, — поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.
9 I figli di Èfraim, valenti tiratori d'arco, voltarono le spalle nel giorno della lotta.	9 Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.
10 Non osservarono l'alleanza di Dio, rifiutando di seguire la sua legge.	10 Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;
11 Dimenticarono le sue opere, le meraviglie che aveva loro mostrato.	11 діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.
12 Aveva fatto prodigi davanti ai loro padri, nel paese d'Egitto, nei campi di Tanis.	12 Дивні діла зробив він перед їхніми батьками, в землі Єгипетській, на полі Цоан.
13 Divise il mare e li fece passare e fermò le acque come un argine.	13 Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.
14 Li guidò con una nube di giorno e tutta la notte con un bagliore di fuoco.	14 Удень їх хмарою він провадив, а цілу ніч вогненним світлом.
15 Spaccò le rocce nel deserto e diede loro da bere come dal grande abisso.	15 Розсік у пустині скелі, і напоїв їх щедро, мов з безодень.
16 Fece sgorgare ruscelli dalla rupe e scorrere l'acqua a torrenti.	16 Він вивів із скелі потоки, і ріками пустив води.
17 Eppure continuarono a peccare contro di lui, a ribellarsi all'Altissimo nel deserto.	17 Та вони знову грішили проти нього, збунтувалися проти Всевишнього в пустині.
18 Nel loro cuore tentarono Dio, chiedendo cibo per le loro brame;	18 І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі.
19 mormorarono contro Dio dicendo: "Potrà forse Dio preparare una mensa nel deserto?".	19 І проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині?
20 Ecco, egli percosse la rupe e ne scaturì acqua, e strariparono torrenti. "Potrà forse dare anche pane o preparare carne al suo popolo?".	20 Ось він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати й хліба або зготувати народові своєму м’яса?»
21 All'udirli il Signore ne fu adirato; un fuoco divampò contro Giacobbe e l'ira esplose contro Israele,	21 Тому, почувши те, Господь розгнівавсь, і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся.
22 perché non ebbero fede in Dio né speranza nella sua salvezza.	22 Бо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння.
23 Comandò alle nubi dall'alto e aprì le porte del cielo;	23 І він велів угорі хмарам і відчинив небесні двері,
24 fece piovere su di essi la manna per cibo e diede loro pane del cielo:	24 і зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, і хліба подав їм з неба.
25 l'uomo mangiò il pane degli angeli, diede loro cibo in abbondanza.	25 Хлібом могутніх чоловік живився, харчів послав їм до наситу.
26 Scatenò nel cielo il vento d'oriente, fece spirare l'australe con potenza;	26 І підняв східній вітер у небі, і силою своєю прогнав вітер з півдня.
27 su di essi fece piovere la carne come polvere e gli uccelli come sabbia del mare;	27 Пустив на них дощем, як порох, м’яса, і мов пісок морський, птаство пернате.
28 caddero in mezzo ai loro accampamenti, tutto intorno alle loro tende.	28 І падало воно посеред їхнього табору, навколо їхніх наметів.
29 Mangiarono e furono ben sazi, li soddisfece nel loro desiderio.	29 Їли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.
30 La loro avidità non era ancora saziata, avevano ancora il cibo in bocca,	30 Та ще не одвернулися від своїх забаганок, ще страва була в них у роті,
31 quando l'ira di Dio si alzò contro di essi, facendo strage dei più vigorosi e abbattendo i migliori d'Israele.	31 як проти них знявся гнів Божий, і він вигубив їхніх чільних, і повалив Ізраїля юнацтво.
32 Con tutto questo continuarono a peccare e non credettero ai suoi prodigi.	32 Але вони таки грішили далі, не вірили в його чудесні дії.
33 Allora dissipò come un soffio i loro giorni e i loro anni con strage repentina.	33 Тому він звів їхні дні нінащо, немов подув, літа їхні у погибелі раптовій.
34 Quando li faceva perire, lo cercavano, ritornavano e ancora si volgevano a Dio;	34 Коли він бив їх, вони його шукали, і, навернувшись, розшукували Бога ревно.
35 ricordavano che Dio è loro rupe, e Dio, l'Altissimo, il loro salvatore;	35 І згадували, що Бог — їхня скеля, що Бог Всевишній — їхній Відкупитель.
36 lo lusingavano con la bocca e gli mentivano con la lingua;	36 Але вони його обманювали своїми устами, своїм язиком вони йому брехали.
37 il loro cuore non era sincero con lui e non erano fedeli alla sua alleanza.	37 Їхнє серце перед ним не було щире, ані його союзові вони не були вірні.
38 Ed egli, pietoso, perdonava la colpa, li perdonava invece di distruggerli. Molte volte placò la sua ira e trattenne il suo furore,	38 Та він, завжди повний милосердя, дарував провину, не понищив, ба часто відвертав він гнів свій і не вергав усього свого обурення.
39 ricordando che essi sono carne, un soffio che va e non ritorna.	39 Згадав він, що вони — лиш тіло, вітер, що дме й не повертається вже більше.
40 Quante volte si ribellarono a lui nel deserto, lo contristarono in quelle solitudini!	40 Скільки разів бунтувались проти нього в пустині, в пустелі йому прикрощі коїли!
41 Sempre di nuovo tentavano Dio, esasperavano il Santo di Israele.	41 Потім знов спокушували Бога, і Святому Ізраїля смутку завдавали.
42 Non si ricordavano più della sua mano, del giorno che li aveva liberati dall'oppressore,	42 Руки його вони не спогадали, ні того дня, як від гнобителя він їх визволив,
43 quando operò in Egitto i suoi prodigi, i suoi portenti nei campi di Tanis.	43 як появив знаки свої в Єгипті і чудеса свої на полі Цоан.
44 Egli mutò in sangue i loro fiumi e i loro ruscelli, perché non bevessero.	44 Перетворив він у кров їхні ріки і їхні потоки, щоб їм не дати пити.
45 Mandò tafàni a divorarli e rane a molestarli.	45 Він напустив на них пеських мух, що їли їх, і жаб, що їх пожирали.
46 Diede ai bruchi il loro raccolto, alle locuste la loro fatica.	46 Віддав гусені врожай їхній, і сарані — їхню працю.
47 Distrusse con la grandine le loro vigne, i loro sicomori con la brina.	47 Їхні виноградники він побив градом, смоковниці їхні — памороззю.
48 Consegnò alla grandine il loro bestiame, ai fulmini i loro greggi.	48 Віддав градові їхню скотину, їхні отари — блискавицям.
49 Scatenò contro di essi la sua ira ardente, la collera, lo sdegno, la tribolazione, e inviò messaggeri di sventure.	49 Послав на них жар свого гніву, — обурення, погрозу й напасті, юрбу посланців нещастя.
50 Diede sfogo alla sua ira: non li risparmiò dalla morte e diede in preda alla peste la loro vita.	50 Він простелив дорогу гнівові своєму; від смерти не зберіг їхнє життя і пошесті віддав життя їхнє.
51 Colpì ogni primogenito in Egitto, nelle tende di Cam la primizia del loro vigore.	51 Побив усіх перворіднів у Єгипті, первістків, цвіт сили, у наметах Хана.
52 Fece partire come gregge il suo popolo e li guidò come branchi nel deserto.	52 І вивів свій народ, як овець, і вів їх, як отару, пустинею.
53 Li condusse sicuri e senza paura e i loro nemici li sommerse il mare.	53 Провадив їх безпечно, і вони не боялись, а ворогів їхніх покрило море.
54 Li fece salire al suo luogo santo, al monte conquistato dalla sua destra.	54 Привів їх до землі своєї святої, до гір, що здобула його правиця.
55 Scacciò davanti a loro i popoli e sulla loro eredità gettò la sorte, facendo dimorare nelle loro tende le tribù di Israele.	55 Прогнав народи перед ними, і жеребком розпаював їм у спадщину, і оселив коліна Ізраїля в їхніх наметах.
56 Ma ancora lo tentarono, si ribellarono a Dio, l'Altissimo, non obbedirono ai suoi comandi.	56 Але вони спокушали й гнівили Бога Всевишнього і свідоцтв його не пильнували.
57 Sviati, lo tradirono come i loro padri, fallirono come un arco allentato.	57 І відступили й зрадили, як і батьки їхні; і відвернулися, неначе лук зрадливий.
58 Lo provocarono con le loro alture e con i loro idoli lo resero geloso.	58 Розсердили його узвишшями своїми, і своїми бовванами ревнощі його збудили.
59 Dio, all'udire, ne fu irritato e respinse duramente Israele.	59 Почув те Бог і розгнівався, і геть Ізраїля відкинув.
60 Abbandonò la dimora di Silo, la tenda che abitava tra gli uomini.	60 Покинув у Шіло житло, намет, де між людьми був оселився.
61 Consegnò in schiavitù la sua forza, la sua gloria in potere del nemico.	61 Він видав у неволю свою силу, і славу свою — у ворожі руки.
62 Diede il suo popolo in preda alla spada e contro la sua eredità si accese d'ira.	62 Під меч видав народ свій, обурився на свою спадщину.
63 Il fuoco divorò il fiore dei suoi giovani, le sue vergini non ebbero canti nuziali.	63 Вогонь пожер їхніх хлопців, дівчатам їхнім не співано весільних.
64 I suoi sacerdoti caddero di spada e le loro vedove non fecero lamento.	64 Священики їхні під мечем упали, — і не плакали вдовиці.
65 Ma poi il Signore si destò come da un sonno, come un prode assopito dal vino.	65 Тоді Господь мов зо сну пробудився, неначе витязь, вином одолілий.
66 Colpì alle spalle i suoi nemici, inflisse loro una vergogna eterna.	66 І ворогів своїх відбив назад, завдав їм вічного сорому.
67 Ripudiò le tende di Giuseppe, non scelse la tribù di Èfraim;	67 І погордував Йосифа наметом, коліна Ефраїмового більш не вибрав.
68 ma elesse la tribù di Giuda, il monte Sion che egli ama.	68 Але Юди коліно вибрав, гору Сіон, котру собі вподобав.
69 Costruì il suo tempio alto come il cielo e come la terra stabile per sempre.	69 І збудував, мов небо, свою святиню, — як землю, що заснував її повіки.
70 Egli scelse Davide suo servo e lo trasse dagli ovili delle pecore.	70 І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від кошар овечих.
71 Lo chiamò dal seguito delle pecore madri per pascere Giacobbe suo popolo, la sua eredità Israele.	71 Від дійних овець його покликав пасти Якова, народ свій, та Ізраїля — свою спадщину.
72 Fu per loro pastore dal cuore integro e li guidò con mano sapiente.	72 І пас він їх у правоті серця свого, і вправними руками їх провадив.