| 1 Il y avait dans l'église d'Antioche des prophètes et des docteurs, parmi lesquels étaient Barnabé, Simon qu'on appelait le Noir, Lucius le Cyrénéen, Manahen, frère de lait d'Hérode le tétrarque, et Saul. | 1 Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі як ось: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом, і Савло. |
| 2 Or pendant qu'ils célébraient le culte du Seigneur et qu'ils jeûnaient, l'Esprit-Saint leur dit : Séparez-moi Saul et Barnabé, pour l'œuvre à laquelle je les ai appelés. | 2 Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав.» |
| 3 Alors, après avoir jeûné et prié, ils leur imposèrent les mains et les laissèrent partir. | 3 Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили. |
| 4 Et eux, envoyés par l'Esprit-Saint, allèrent à Séleucie, et de là ils naviguèrent vers Chypre. | 4 Ті ж, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру. |
| 5 Lorsqu'ils furent arrivés à Salamine, ils prêchaient la parole de Dieu dans les synagogues des Juifs ; ils avaient aussi Jean pour les aider (dans le ministère). | 5 Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником же був при них Йоан. |
| 6 Lorsqu'ils eurent parcouru toute l'île jusqu'à Paphos, ils trouvèrent un certain magicien, faux prophète, Juif, dont le nom était Barjésu ; | 6 Пройшовши увесь острів аж до Пафосу, знайшли одного чоловіка, ворожбита, ложного юдейського пророка, на ім’я Вар-Ісус, |
| 7 il était avec le proconsul Sergius Paulus, homme sage (prudent). Celui-ci, ayant fait venir Barnabé et Saul, désirait entendre la parole de Dieu. | 7 який був з проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Цей, покликавши Варнаву і Савла, хотів почути слово Боже. |
| 8 Mais Elymas le magicien (car c'est ainsi que se traduit son nom) leur résistait, cherchant à détourner le proconsul de la foi. | 8 Але Елімас, ворожбит — так бо перекладається його ім’я — виступив проти них, і намагався проконсула від віри відвернути. |
| 9 Alors Saul, qui est aussi appelé Paul, rempli de l'Esprit-Saint, le regardant fixement, | 9 Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно |
| 10 dit : O homme plein de toute astuce et de toute fourberie, fils du diable, ennemi de toute justice, tu ne cesses de pervertir les voies droites du Seigneur. | 10 і мовив: «О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, вороже всякої правди! Чи ж не перестанеш перекручувати прості дороги Господні? |
| 11 Et maintenant voici que la main du Seigneur est sur toi ; et tu seras aveugle, ne voyant pas le soleil jusqu'à un certain temps. Aussitôt l'obscurité et les ténèbres tombèrent sur lui, et tournant de tous côtés, il cherchait quelqu'un qui lui donnât la main. | 11 Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця.» І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку. |
| 12 Alors le proconsul, ayant vu ce qui était arrivé, devint croyant, et il admirait la doctrine du Seigneur. | 12 Тоді проконсул, бачивши, що сталося, увірував, вельми здивований наукою Господньою. |
| 13 Paul et ceux qui étaient avec lui, s'étant embarqués à Paphos, vinrent à Perge en Pamphylie ; mais Jean, se séparant d'eux, revint à Jérusalem. | 13 А з Пафосу ті, що були з Павлом, пустилися на море й прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим. |
| 14 Pour eux, passant au-delà de Perge, ils vinrent à Antioche de Pisidie ; et étant entrés dans la synagogue le jour du sabbat, ils s'assirent. | 14 Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали. |
| 15 Après la lecture de la loi et des prophètes, les chefs de la synagogue leur envoyèrent dire : Frères, si vous avez quelque exhortation à faire au peuple, parlez. | 15 А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.» |
| 16 Alors Paul, se levant, et ayant fait signe de la main pour demander le silence, dit : Hommes d'Israël, et vous qui craignez Dieu, écoutez. | 16 Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте! |
| 17 Le Dieu du peuple d'Israël a choisi nos pères, et il a exalté le peuple lorsqu'ils demeuraient comme étrangers dans le pays d'Egypte ; puis il les en a fait sortir à bras étendu. | 17 Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї. |
| 18 Et pendant l'espace de quarante ans, il a supporté leur conduite dans le désert. | 18 І сорок років годував у пустині; |
| 19 Puis ayant détruit sept nations dans le pays de Chanaan, il leur en distribua au sort le territoire, | 19 вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю, |
| 20 après environ quatre cent cinquante ans. Ensuite il leur donna des juges, jusqu'au prophète Samuel. | 20 майже по чотириста п’ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла. |
| 21 Alors ils demandèrent un roi ; et Dieu leur donna Saül, fils de Cis, homme de la tribu de Benjamin, pendant quarante ans. | 21 Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років. |
| 22 Puis l'ayant mis à l'écart, il leur suscita pour roi David, à qui il a rendu témoignage, en disant : J'ai trouvé David, fils de Jessé, homme selon mon cœur, qui fera toutes mes volontés. | 22 Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю. |
| 23 C'est de sa race (postérité) que Dieu, selon sa promesse, a fait sortir un Sauveur pour Israël, Jésus ; | 23 З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса, |
| 24 Jean ayant prêché, avant sa venue, le baptême de pénitence à tout le peuple d'Israël. | 24 під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння. |
| 25 Et lorsque Jean achevait sa course, il disait : Je ne suis pas celui que vous pensez ; mais voici que vient après moi celui dont je ne suis pas digne de délier les sandales. | 25 Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв’язати. |
| 26 Mes frères, fils de la race d'Abraham, et ceux qui parmi vous craignent Dieu, c'est à vous que cette parole de salut a été envoyée. | 26 Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння. |
| 27 Car les habitants de Jérusalem et leurs princes, l'ayant méconnu, ont accompli, en le condamnant, les paroles des prophètes qui sont lues chaque sabbat (ne les comprenant pas) ; | 27 Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. |
| 28 et ne trouvant rien en lui qui fût digne de mort, ils demandèrent à Pilate de le faire mourir. | 28 І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його. |
| 29 Et lorsqu'ils eurent consommé tout ce qui avait été écrit de lui, ils le descendirent du bois et le déposèrent dans un tombeau. | 29 А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу. |
| 30 Mais Dieu l'a ressuscité des morts le troisième jour ; et il a été vu, durant des jours nombreux, par ceux | 30 Та Бог воскресив його з мертвих, |
| 31 qui étaient montés avec lui de la Galilée à Jérusalem, et qui maintenant encore sont ses témoins devant le peuple. | 31 і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом. |
| 32 Nous aussi, nous vous annonçons la promesse qui a été faite à nos pères ; | 32 І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим. |
| 33 car Dieu l'a accomplie pour nos fils, en ressuscitant Jésus, ainsi qu'il est écrit dans le second psaume : Tu es mon fils ; aujourd'hui je t'ai engendré. | 33 Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти — мій син; я сьогодні зродив тебе. — |
| 34 Et parce qu'il l'a ressuscité d'entre les morts, pour qu'il ne retournât plus dans la corruption, il a parlé ainsi : Je tiendrai fidèlement pour vous les saintes promesses faites à David (, promesses inviolables). | 34 А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. — |
| 35 Et il dit encore ailleurs : Vous ne permettrez pas que votre Saint voie la corruption. | 35 Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. — |
| 36 Car David, après avoir servi en son temps aux desseins de Dieu, s'est endormi, et a été déposé près de ses pères, et il a vu la corruption. | 36 Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив. |
| 37 Mais celui que Dieu a ressuscité d'entre les morts n'a pas vu la corruption. | 37 Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління. |
| 38 Sachez donc, mes frères, que par lui la rémission des péchés vous est annoncée ; et tout ce dont vous n'avez pu être justifiés par la loi de Moïse, | 38 Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея, |
| 39 quiconque croit en lui est justifié par lui. | 39 ним кожний віруючий виправдується. |
| 40 Prenez donc garde qu'il ne vous arrive ce qui a été dit par les prophètes : | 40 Уважайте ж, щоб з вами не сталося те, що сказано в пророків: |
| 41 Voyez, contempteurs, soyez étonnés et disparaissez ; car j'accomplis une œuvre en vos jours, uneœuvre que vous ne croirez pas si quelqu'un vous la raconte. | 41 Глядіть, презирливі, дивуйтеся і щезніть, бо діло я зроблю за ваших днів, якому не повірите, коли хтось розповість вам.» |
| 42 Lorsqu'ils sortaient, on les pria de parler sur le même sujet le sabbat suivant. | 42 Якже вони виходили, їх запросили, щоб вони й наступної суботи говорили їм про те саме. |
| 43 Et quand l'assemblée fut séparée, beaucoup de Juifs et d'étrangers craignant Dieu suivirent Paul et Barnabé, qui, prenant la parole, les exhortaient à persévérer dans la grâce de Dieu. | 43 А коли збори розійшлися, чимало юдеїв і побожних прозелітів пішли слідом за Павлом та за Варнавою, які в розмові з ними їх умовляли, щоб перебували в благодаті Божій. |
| 44 Le sabbat suivant, presque toute la ville se réunit pour entendre la parole de Dieu. | 44 Наступної суботи зібралося майже все місто слухати слово Боже. |
| 45 Mais les Juifs, voyant cette foule, furent remplies de jalousie, et ils contredisaient, en blasphémant, ce que Paul disait. | 45 Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили. |
| 46 Alors Paul et Barnabé dirent hardiment : C'est à vous d'abord qu'il fallait annoncer la parole de Dieu ; mais puisque vous la rejetez, et que vous vous jugez indignes de la vie éternelle, voici que nous nous tournons vers les gentils. | 46 Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган. |
| 47 Car le Seigneur nous l'a ainsi ordonné : Je t'ai établi pour être la lumière des nations, afin que tu sois le salut jusqu'aux extrémités de la terre. | 47 Так бо звелів Господь нам: Я тебе поставив світлом поганам, щоб ти був спасінням аж до кінців землі.» |
| 48 Entendant cela, les gentils se réjouirent, et ils glorifiaient la parole du Seigneur ; et tous ceux qui avaient été prédestinés à la vie éternelle devinrent croyants. | 48 Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя. |
| 49 Ainsi la parole du Seigneur se répandait dans toute la contrée. | 49 І ширилося слово Господнє по всій країні. |
| 50 Mais les Juifs soulevèrent les femmes pieuses et de distinction, et les principaux de la ville, et excitèrent une persécution contre Paul et Barnabé, et les chassèrent de leur territoire. | 50 Але юдеї підбурили побожних і визначних жінок і перших у місті, і ці вчинили гоніння на Павла і на Варнаву та й прогнали їх із землі своєї. |
| 51 Mais ceux-ci, ayant secoué contre eux la poussière de leurs pieds, vinrent à Iconium. | 51 Вони ж, обтрясши на них порох з ніг у себе, пішли в Іконію; |
| 52 Cependant, les disciples étaient remplis de joie et de l'Esprit-Saint. | 52 учні ж сповнювалися радощами і Святим Духом. |
