| 1 Prière du prophète Habacuc pour les ignorances. | 1 Молитва Авакума пророка. На жалобний тон. |
| 2 Seigneur, j'ai entendu Votre parole, et j'ai été saisi de crainte. Seigneur, faites vivre Votre oeuvre au milieu des années; Vous la ferez connaître au milieu des années: lorsque Vous serez irrité, Vous Vous souviendrez de la miséricorde. | 2 О Господи! Почув я вість про тебе. О Господи! Злякавсь я твого діла. За наших часів оживи його, за наших часів дай його знати! У гніві згадай про милосердя! |
| 3 Seigneur, j'ai entendu votre parole, et j'ai été saisi de crainte. Seigneur, faites vivre (vivifiez) votreœuvre au milieu des années ; vous la ferez connaître au milieu des années : lorsque vous serez irrité, vous vous souviendrez de la miséricorde.line Dieu viendra du sud (midi), et le saint de la montagne de Pharan : Sa gloire a couvert les cieux, et la terre est pleine de sa louange. | 3 Бог від Теману прибуває, Святий — від Паран-гори. Його велич небо окриває, і земля повна його слави. |
| 4 Son éclat est (sera) comme la lumière, des rayons sont dans ses mains ; c'est là que sa force est cachée. | 4 Сяйво його, немов світло денне, з рук у нього блискає проміння; там — сховок його сили! |
| 5 Devant lui marche (ira) la mort, et le diable précède ses pas (sortira devant ses pieds). | 5 Перед ним іде зараза, а поза ним виходить трясця. |
| 6 Il s'est arrêté, et il a mesuré la terre ; il a regardé, et il a fait fondre (dissipé) les nations ; les montagnes séculaires ont été brisées ; les collines du monde ont été abaissées sous les pas de son éternité. | 6 6 Встає він — і трясе землею; глядить він — і дрижать народи. Гори вічні розвалюються, і хиляться горби відвічні — його дороги споконвічні. |
| 7 J'ai vu (dans la détresse) les tentes de l'Ethiopie (renversées pour son iniquité), les pavillons de Madian sont dans l'épouvante. | 7 Я бачив, як кушанські шатра посумніли, намети Мідіян-краю затремтіли. |
| 8 Est-ce comme (contre) les fleuves que vous êtes irrité, Seigneur ? Votre fureur est-elle contre les fleuves, ou votre indignation contre la mer ? Vous qui monte(re)z sur vos chevaux, et qui donne(re)z le salut par vos chars. | 8 Хіба на ріки, Господи, палає гнів твій? Хіба на ріки, на море — твоє обурення, що ти сідаєш на коней твоїх верхи, на твої переможні колісниці? |
| 9 (Préparant,) Vous préparerez votre arc, selon les serments que vous avez faits aux tribus ; vous diviserez les fleuves de la terre. | 9 Ти добуваєш лук твій, ти насичуєш стрілами його тятиву. Ти розриваєш землю ручаями. |
| 10 Les montagnes vous ont vu, et elles ont été prises de douleur ; les masses (des) d'eaux se sont écoulées ; l'abîme a fait retentir sa voix, il a levé ses mains en haut. | 10 Гори, побачивши тебе, трясуться; навала вод проходить, безодня стогне вголос, здіймає руки свої вгору. |
| 11 Le soleil et la lune se sont arrêtés dans leur demeure, ils marche(ro)nt à la lueur de vos flèches, à l'éclat de votre lance foudroyante. | 11 Сонце і місяць спинились у своїм житлі; при світлі стріл твоїх вони тікають, при сяйві блискавиці твого списа. |
| 12 Dans votre colère (frémissement), vous foulerez aux pieds la terre ; dans votre fureur, vous épouvanterez les nations. | 12 Ти в гніві по землі ступаєш, в обуренні народи топчеш. |
| 13 Vous êtes sorti pour le salut de votre peuple, pour le sauver avec votre Christ ; vous avez frappé le faîte (chef) de la maison de l'impie, vous l'avez ruinée de fond en comble. | 13 Ти вирушив народ твій рятувати, помазаника твого спасати. Ти розбив дім нечестивця, ти оголив його підвалини до скелі. |
| 14 Vous avez maudit son sceptre et le chef de ses guerriers, qui venaient comme un tourbillon pour me disperser ; ils étaient dans l'allégresse (exultation), comme celui qui dévore le pauvre en secret. | 14 Ти прошив списами голову його вояків, що кинулися бурею, щоб нас розігнати, щоб з радістю пожерти бідолаху в тайнім місці. |
| 15 Vous avez fait un chemin à vos chevaux à travers la mer, à travers la boue des grandes eaux. | 15 Твоїми кіньми топчеш море, — шумовиння вод великих. |
| 16 J'ai entendu, et mes entrailles ont été émues ; mes lèvres ont tremblé (frémi) à cette voix. Que la pourriture entre dans mes os, et qu'elle me consume au-dedans de (abonde sous) moi, afin que je sois en repos au jour de l'affliction, et que je me joigne à notre peuple prêt à marcher avec vous (ceint, note). | 16 Почув я це, і затремтіло моє нутро; на вість про це уста в мене задрижали. Біль проймає мої кості, і ступні мої підо мною захитались. Я жду спокійно на день нещастя, щоб упало на народ, який на нас нападає. |
| 17 Car le figuier ne fleurira point, et les vignes ne pousseront (germeront) pas ; le fruit de l'olivier mentira (trompera l'attente), et les champs ne donneront pas de nourriture (grains) ; les brebis (le troupeau de menu bétail) seront(a) enlevé(es) aux bergeries, et il n'y aura plus de bœufs (de troupeau de gros bétail) dans les étables. | 17 Та хоч би й не цвіла смоківниця вже більше, у виноградниках не було врожаю; хоч би й завів плід дерева оливкового, і ниви не родили більше хліба, зникли з кошари вівці, і не було в хлівах товару, — |
| 18 Mais moi je me réjouirai dans le Seigneur, et je tressaillirai d'allégresse en Dieu mon sauveur (Jésus, note). | 18 я все ж таки в Господі буду радіти, і веселитись у Бозі, моїм Спасителі. |
| 19 Le Seigneur Dieu est ma force, et il rendra mes pieds comme ceux des cerfs, et vainqueur, il me ramènera sur mes montagnes (hauteurs), pour lui chanter des psaumes. | 19 Господь — мій Владика, він моя сила. Він робить мої ноги, немов у сарни, і на верховини він виведе мене. Провідникові хору. На струнних приладах. |
