| 1 Parole que le Seigneur adressa à Jérémie en ces temps: | 1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа: |
| 2 Tiens-toi à la porte de la maison du Seigneur, et là proclame cette parole, et dis : Ecoutez la parole du Seigneur, vous tous, habitants de Juda, qui entrez par ces portes pour adorer le Seigneur. | 2 «Стань у дверях дому Господнього і промов там оце слово, скажи: Вислухайте слово Господнє, ви всі юдеї, що входите в ці двері поклонитись Господеві!» |
| 3 Voici ce que dit le Seigneur des armées, le Dieu d'Israël : Redressez vos voies et vos penchants, et J'habiterai avec vous dans ce lieu. | 3 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Направте путі ваші й ваші вчинки, і я дам вам жити на цьому місці. |
| 4 Ne vous fiez pas à des paroles de mensonge, en disant : C'est ici le temple du Seigneur, le temple du Seigneur, le temple du Seigneur! | 4 Не покладайтесь на слова оманні, а саме: Храм Господній! Храм Господній! Храм Господній! |
| 5 Car si vous dirigez bien vos voies et vos penchants, si vous rendez justice à l'un comme à l'autre, | 5 Бо як ви цілковито направите путі ваші й учинки ваші, як будете чинити праведний суд мій між собою; |
| 6 si vous ne faites pas violence à l'étranger, à l'orphelin et à la veuve, si vous ne répandez pas en ce lieu le sang innocent, et si vous n'allez pas après les dieux étrangers, pour votre malheur, | 6 чужинця, сироту й удову не утискатимете, безвинної крови не проливатимете на цьому місці, й за чужими богами не ходитимете, собі на лихо, |
| 7 Je demeurerai avec vous de siècle en siècle dans ce lieu, sur cette terre que J'ai donnée à vos pères. | 7 тоді я дам вам жити на цьому місці, на землі, що я приділив батькам вашим на вічні віки. |
| 8 Mais voici que vous vous fiez à des paroles de mensonge, qui ne vous serviront de rien: | 8 Ось ви покладаєтесь на слова оманні, але воно вам не допоможе! |
| 9 voler, tuer, commettre l'adultère, jurer faussement, sacrifier à Baal, aller après des dieux étrangers qui vous étaient inconnus; | 9 Як то? Ви крадете, вбиваєте, чужоложите, кривоприсягаете, кадите перед Ваалом, бігаєте слідом за чужими богами, що їх не знали, |
| 10 puis vous venez vous présenter devant Moi, dans cette maison où Mon nom a été invoqué, et vous dites : Nous sommes délivrés, quoique nous ayons commis toutes ces abominations. | 10 а так приходите й стаєте передо мною в цьому домі, що носить моє ім’я, та й говорите: Ми у безпеці! — лише щоб далі коїти всі ці гидоти? |
| 11 Est-elle donc devenue une caverne de voleurs, cette maison où Mon nom a été invoqué sous vos yeux? Moi, Moi qui suis, J'ai vu, dit le Seigneur. | 11 Чи не зробився в очах ваших дім цей, що носить ім’я моє, вертепом розбишак? Ось я, сам я це бачив, — слово Господнє! |
| 12 Allez à Mon sanctuaire, à Silo, où Mon nom a résidé depuis le commencement, et voyez comment Je l'ai traité à cause de la méchanceté de Mon peuple Israël. | 12 Підіть лишень до мого житла, що в Шіло, де я спочатку оселив був моє ім’я, та й подивітесь, що я вчинив з ним за ледарство мого народу Ізраїля. |
| 13 Et maintenant, parce que vous avez fait toutes ces choses, dit le Seigneur; parce que Je vous ai parlé dès le matin sans que vous ayez entendu, parce que Je vous ai appelés sans que vous ayez répondu, | 13 Тож і тепер — за те, що ви допускались усіх тих учинків, — слово Господнє, — хоч і говорив я до вас раз-по-раз, часто, та ви не послухали, хоч закликав я до вас, та ви не озвались, — |
| 14 Je traiterai cette maison, où Mon nom a été invoqué et en laquelle vous mettez votre confiance, et ce lieu que J'ai donné à vous et à vos pères, comme J'ai traité Silo; | 14 учиню так само з цим домом, що носить моє ім’я і що ви на нього покладаєтесь, та й з тим місцем, що я дав вам і батькам вашим, як учинив з Шіло. |
| 15 et Je vous rejetterai loin de Ma face, comme J'ai rejeté tous vos frères, toute la race d'Ephraïm. | 15 Я вас відкину з-перед мого обличчя, як був відкинув усіх братів ваших, саме — усе потомство Ефраїма. |
| 16 Toi donc, n'intercède pas pour ce peuple, n'entreprends pour eux ni supplication ni prière, et ne t'oppose point à Moi, car Je ne t'axaucerai pas. | 16 Ти, отже, не заступайся за народ цей, не благай і не молися за них ревно, не наполягай на мене, бо я не вислухаю тебе. |
| 17 Ne vois-tu pas ce qu'ils font dans les villes de Juda et dans les places publiques de Jérusalem? | 17 Хіба не бачиш сам, що вони коять по містах Юдеї, по вулицях Єрусалиму? |
| 18 Les enfants ramassent le bois, les pères allument le feu, et les femmes pétrissent de la graisse pour faire des gâteaux à la reine du ciel, pour faire des libations à des dieux étrangers, et pour exciter Ma colère. | 18 Діти збирають дрова, а батьки запалюють вогонь; жінки ж місять тісто, щоб напекти медяників небесній цариці та возлити ливні жертви чужим богам, щоб мене ображати. |
| 19 Est-ce Moi qu'ils irritent? dit le Seigneur; n'est-ce pas eux-mêmes, pour la confusion de leur visage? | 19 Та чи ж мені вони допікають, — слово Господнє, — а не самим собі на свій же власний сором?» |
| 20 C'est pourquoi ainsi parle le Seigneur Dieu : Voici que Ma fureur et Mon indignation s'embrasent contre ce lieu, contre les hommes, et contre les animaux, et contre les arbres des champs, et contre les fruits de la terre; et elle brûlera, et ne s'éteindra pas. | 20 Тим то так говорить Господь Бог: «Ось виллється мій гнів і моє обурення на це місце, на людей і на скотину, на польові дерева й на плоди землі, і загориться та й не згасне.» |
| 21 Ainsi parle le Seigneur des armées, le Dieu d'Israël : Ajoutez vos holocaustes à vos victimes, et mangez-en les chairs; | 21 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Додавайте всепалення ваші до ваших жертв і їжте м’ясо; |
| 22 car Je n'ai point parlé à vos pères, et Je ne leur ai donné aucun ordre, le jour où Je les ai tirés du pays d'Egypte, au sujet des holocaustes et des victimes; | 22 бо я не говорив і не заповідав батькам вашим про всепалення, жертву, в той день, як я виводив їх з Єгипту, |
| 23 mais voici l'ordre que Je leur ai donné : Ecoutez Ma voix, et Je serai votre Dieu, et vous serez Mon peuple; et marchez dans toutes les voies que Je vous ai prescrites, afin que vous soyez heureux. | 23 лише дав їм таку заповідь: Слухайте мій голос, бо я буду Богом вашим, а ви будете людьми моїми. Ходіте кожною дорогою, що я вам вказую, щоб вам було добре. |
| 24 Et ils n'ont pas écouté, et ils n'ont pas prêté l'oreille; mais ils ont suivi leurs désirs et la dépravation de leur mauvais coeur; ils ont été en arrière et non en avant, | 24 Вони ж не слухали й не нахиляли вуха свого, а йшли за власними думками в запеклості свого злого серця, та й пішли назад, а не наперед, |
| 25 depuis le jour où leurs pères sont sortis du pays d'Egypte jusqu'à ce jour. Et Je vous ai envoyé tous Mes serviteurs, les prophètes, jour par jour, les envoyant de grand matin; | 25 від того часу, як вийшли батьки ваші з Єгипетського краю та й по цей день; і хоч я посилав до вас усіх слуг моїх пророків, часто, день-у-день, |
| 26 et ils ne M'ont pas écouté, et ils n'ont pas prêté l'oreille; mais ils ont raidi leur cou, et ils ont fait le mal plus que leurs pères. | 26 ви ж не слухали мене, не нахиляли свого вуха; ні, ставали дедалі більш тугошиїми, чинили гірше, ніж батьки їхні. |
| 27 Tu leur diras toutes ces choses, et ils ne t'écouteront pas; tu les appelleras, et ils ne te répondront pas. | 27 Ти промовлятимеш до них усі ці слова, але вони тебе слухати не будуть; ти кликатимеш їх, але вони до тебе озиватися не будуть. |
| 28 Alors tu leur diras : C'est ici le peuple qui n'a pas écouté la voix du Seigneur son Dieu, et qui n'a pas reçu Ses instructions. La foi a disparu, et elle est bannie de leur bouche. | 28 Тому скажеш до них: Це народ, що не слухає голосу Господа, Бога свого, й науки не приймає! Зникла правда, пропала з уст у них! |
| 29 Coupe tes cheveux et jette-les; pousse tes cris vers le ciel, car le Seigneur a rejeté et abandonné la génération qui a excité Sa fureur; | 29 Обстрижи твоє волосся й відкинь його геть. Затягни по узвишшях жалобну пісню; Господь бо відштовхнув, відкинув народ, який викликає гнів його. |
| 30 car les enfants de Juda ont fait ce qui est mal à Mes yeux, dit le Seigneur. Ils ont placé leurs abominations dans la maison où Mon nom a été invoqué, afin de la souiller; | 30 Бо сини Юди вчинили зло перед очима моїми слово Господнє. Поставили свої гидоти в домі, який носить моє ім’я щоб його осквернити. |
| 31 et il ont bâti des hauts lieux à Topheth, dans la vallée du fils d'Ennom, pour y consumer dans le feu leurs fils et leurs filles, ce que Je n'ai point ordonné, et qui ne M'est pas venu à la pensée. | 31 Звели узвишшя Тофету, що у долині Бен-Гіннома, щоб там палити синів своїх і дочок своїх, чого я не заповідував і чого я й на мислі не мав. |
| 32 C'est pourquoi, voici que les jours viennent, dit le Seigneur, où l'on ne dira plus Topheth, ni vallée du fils d'Ennom, mais vallée du carnage, et on ensevelira les morts à Topheth, parce qu'il n'y aura plus de place ailleurs. | 32 Тому ось прийдуть дні, — слово Господнє, — коли це місце не зватиметься більше Тофет і долиною Бен-Гіннома, лише долиною Різанини, бо вони ховатимуть у Тофеті, — бо не стане місця. |
| 33 Et les cadavres de ce peuple seront la pâture des oiseaux du ciel et des bêtes de la terre, et il n'y aura personne pour les chasser. | 33 А труп людей отих буде поживою птаству небесному й звіреві, що на землі, і нікому буде їх відганяти. |
| 34 Et Je ferai cesser dans les villes de Juda et dans les places publiques de Jérusalem, les cris de joie et les cris d'allégresse, la voix de l'époux et la voix de l'épouse; car le pays sera désolé. | 34 Тоді я спиню по містах Юдеї і по вулицях єрусалимських звук радощів та звук веселощів, спів молодого й спів молодої, — бо край стане пустинею.» |
