| 1 Toute la multitude des enfants d'Israël, étant partie d'Elim, vint au désert de Sin, qui est entre Elim et le Sinaï, le quinzième jour du second mois depuis leur sortie d'Egypte. | 1 З Еліму рушила вся громада синів Ізраїля й прийшла у Сін-пустиню, що між Елімом та Синаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після їхнього виходу з Єгипетської землі. |
| 2 Les enfants d'Israël murmurèrent tous contre Moïse et Aaron dans le désert, | 2 І нарікала вся громада синів Ізраїля на Мойсея та Арона в пустині. |
| 3 En leur disant: Plût à Dieu que nous fussions morts dans l'Egypte par la main du Seigneur, lorsque nous étions assis près des marmites pleines de viandes et que nous mangions du pain à satiété! Pourquoi nous avez-vous amenés dans ce désert, pour y faire mourir de faim tout le peuple? | 3 Говорили до них сини Ізраїля: О, коли б ми були повмирали від руки Господньої в Єгипетській землі, сидівши, було, круг казанів з м’ясом та ївши хліба досхочу! А то вивели ви нас у цю пустиню, щоб голодом поморити всю громаду. |
| 4 Alors dit à Moïse: Je vais vous faire pleuvoir des pains du ciel; que le peuple aille en amasser ce qui lui suffira pour chaque jour, afin que J'éprouve s'il marche ou non dans Ma loi. | 4 І сказав Господь Мойсеєві: Ось я дощем посиплю вам хліб із неба, і виходитимуть люди, і збиратимуть щодня денну пайку, щоб випробувати їх, чи ходитимуть за моїм законом, чи ні. |
| 5 Qu'ils en ramassent le sixième jour pour la garder chez eux, et qu'ils en recueillent deux fois autant qu'en un autre jour. | 5 Шостого ж дня нехай заготують, що принесли, і нехай буде вдвоє більше того, що збирають щодня. |
| 6 Alors Moïse et Aaron dirent à tous les enfants d'Israël: Vous saurez ce soir que c'est le Seigneur qui vous a tirés de l'Egypte. | 6 І промовили Мойсей та Арон до всіх синів Ізраїля: Ввечорі взнаєте, що це Господь вивів вас із землі Єгипетської; |
| 7 Et vous verrez demain matin éclater la gloire du Seigneur, parce qu'Il a entendu vos murmures contre Lui. Mais qui sommes-nous, pour que vous murmuriez contre nous? | 7 а вранці побачите славу Господню, бо він почув нарікання ваші на Господа. Ми ж, що ми таке, що нарікаєте на нас? |
| 8 Moïse ajouta: Le Seigneur vous donnera ce soir de la chair à manger, et au matin Il vous rassasiera de pain, parce qu'Il a entendu les paroles de murmure que vous avez fait éclater contre Lui. Car pour nous, qui sommes-nous? Ce n'est point nous que vos murmures attaquent, c'est le Seigneur. | 8 Далі Мойсей сказав: Побачите славу Господню, як дасть вам Господь увечері їсти м’яса, а вранці досхочу хліба, бо чув Господь нарікання ваші на нього. Ми ж, Що ми таке? Не на нас нарікання ваші, а на Господа. |
| 9 Moïse dit aussi à Aaron: Dites à toute l'assemblée des enfants d'Israël: Approchez-vous devant le Seigneur, car Il a entendu vos murmures. | 9 Мойсей сказав Аронові: Промов до всієї громади синів Ізраїля: Виступіть перед Господом, бо він почув ваші нарікання. |
| 10 Et lorsque Aaron parlait encore à toute l'assemblée des enfants d'Israël, ils regardèrent du côté du désert, et la gloire du Seigneur parut tout d'un coup sur la nuée. | 10 І сталось, як промовляв Арон до всієї громади синів Ізраїля, поглянули вони на пустиню і побачили славу Господню, що явилась у хмарі. |
| 11 Alors le Seigneur parla à Moïse et lui dit: | 11 Тоді Господь заговорив до Мойсея: |
| 12 J'ai entendu les murmures des enfants d'Israël; dites-leur: Vous mangerez ce soir de la chair, et au matin vous serez rassasiés de pains, et vous saurez que Je suis le Seigneur votre Dieu. | 12 Чув я нарікання синів Ізраїля. Скажи їм таке: Ввечорі їстимете м’ясо, а вранці насититеся досхочу хлібом, і зрозумієте, що я — Господь, Бог ваш. |
| 13 Et il vint donc le soir un grand nombre de cailles qui couvrirent tout le camp, et le matin il y eut aussi une couche de rosée tout autour du camp. | 13 І справді ввечері сталось так, що налетіли перепелиці і вкрили табір, а вранці впала роса довкола табору. |
| 14 Et la surface de la terre en étant couverte, on vit paraître dans le désert quelque chose de menu et comme pilé au mortier, qui ressemblait à de la gelée blanche sur la terre. | 14 Коли ж роса зникла — ось на пустині зверху щось дрібненьке, крупчасте й тоненьке, мов іней по землі. |
| 15 Ce que les enfants d'Israël ayant vu, ils se dirent l'un à l'autre: Manhu, c'est-à-dire: Qu'est-ce que cela? Car ils ne savaient ce que c'était. Moïse leur dit: C'est là le pain que le Seigneur vous donne à manger. | 15 Побачили це сини Ізраїля та питають один одного: Що це таке? Не знали бо, що воно таке. А Мойсей сказав їм: Це хліб, що дав Господь вам на поживу. |
| 16 Et voici ce que le Seigneur ordonne: Que chacun en ramasse ce qu'il lui en faut pour manger. Prenez-en un gomor pour chaque personne, selon le nombre de ceux qui demeurent dans chaque tente. | 16 А ось що повеліває вам Господь: Нехай кожен збирає його, скільки йому треба, омер на кожного, по числу душ ваших; кожен із вас нехай візьме для тих, що в нього в наметі. |
| 17 Les enfants d'Israël firent ce qui leur avait été ordonné, et ils en ramassèrent les uns plus, les autres moins. | 17 Так і зробили сини Ізраїля та й назбирали, хто багато, а хто мало. |
| 18 Et l'ayant mesuré à la mesure du gomor, celui qui en avait plus amassé n'en eut pas davantage, et celui qui en avait moins préparé n'en avait pas moins, mais il se trouva que chacun en avait amassé selon qu'il en pouvait manger. | 18 А як міряли омером, то ані той, хто назбирав багато, не мав лишнє, ані тому, хто назбирав мало, не бракувало; кожен, скільки на прохарчування кому було треба, зібрав. |
| 19 Moïse leur dit: Que personne n'en garde jusqu'au matin. | 19 І сказав до них Мойсей: Нехай ніхто не зоставляє з того щось до ранку. |
| 20 Mais ils ne l'écoutèrent point, et quelques uns en ayant gardé jusqu'au matin, il s'y mit des vers, et cela se corrompit. Et Moïse s'irrita contre eux. | 20 Та не послухали вони Мойсея, і декотрі позоставляли дещо з того до ранку; і завелись у ньому хроби, і засмерділось; тож Мойсей розсердився на них. |
| 21 Chacun donc en recueillait le matin autant qu'il lui en fallait pour se nourrir, et lorsque la chaleur du soleil était venue, elle se fondait. | 21 Збирали вони його кожного ранку, кожен скільки на їжу кому було треба, а як припікало сонце, воно тануло. |
| 22 Le sixième jour ils en recueillirent une fois plus qu'à l'ordinaire, c'est-à-dire deux gomors pour chaque personne. Or tous les princes du peuple en vinrent donner avis à Moïse, | 22 Шостого ж дня вони назбирали манни вдвоє, по два омери на кожного. Прийшли всі видатні в громаді та й оповіли про це Мойсеєві; |
| 23 Qui leur dit: C'est ce que le Seigneur a déclaré; demain est le jour du sabbat, dont le repos est consacré au Seigneur. Faites donc aujourd'hui tout ce que vous avez à faire, faites cuire tout ce que vous avez à cuire, et gardez pour demain matin ce qui vous restera. | 23 а він сказав їм: Це й є те, що повелів Господь: завтра спочинок, свята субота в честь Господа; що маєте пекти, печіть, і що варити, варіть; усе ж що лишиться, сховайте про запас до завтрішнього ранку. |
| 24 Ils firent ce que Moïse leur avait commandé, et la manne ne se corrompit point, et on n'y trouva pas de vers. | 24 Зоставили вони те до ранку, як повелів Мойсей, і не засмерділось воно, і не позаводились у ньому хроби. |
| 25 Moïse leur dit ensuite: Mangez aujourd'hui ce que vous avez gardé, parce que c'est le sabbat du Seigneur et que vous n'en trouverez point aujourd'hui dans la campagne. | 25 Тоді сказав Мойсей: Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота на честь Господа; сьогодні не знайдете нічого в полі. |
| 26 Recueillez donc la manne pendant six jours; mais le septième jour est le sabbat du Seigneur, c'est pourquoi vous n'en trouverez pas. | 26 Шість днів збирайте; сьомого ж дня, в суботу, його не буде. |
| 27 Le septième jour étant venu, quelques-uns du peuple allèrent pour recueillir de la manne, et ils n'en trouvèrent point. | 27 І повиходили деякі з народу і сьомого дня збирати, та не знайшли нічого. |
| 28 Alors le Seigneur dit à Moïse: Jusques à quand refuserez-vous de garder Mes commandements et Ma loi? | 28 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Докіль будете відмовлятися пильнувати заповідей моїх та закону мого? |
| 29 Considérez que le Seigneur a établi le sabbat parmi vous et qu'Il vous donne pour cela, le sixième jour, une double nourriture. Que chacun donc demeure chez soi, et que nul ne sorte de sa place au septième jour. | 29 Дивітесь: Господь дав вам у суботу відпочинок, тим то дає вам шостого дня на два дні хліба. Кожен нехай сидить на своєму місці; ніхто нехай не виходить у сьомий день поза свою оселю. |
| 30 Ainsi le peuple garda le sabbat au septième jour. | 30 Отже, народ відпочивав сьомого дня. |
| 31 Et la maison d'Israël donna à cette nourriture le nom de manne. Elle ressemblait à la graine de coriandre; elle était blanche, et elle avait le goût de la farine mêlée avec du miel. | 31 І назвали сини Ізраїля це манна; була вона схожа на коріяндрове сім’я, біла, а смак її, як у медівника. |
| 32 Moïse dit encore: Voici ce qu'a ordonné le Seigneur: Emplissez de manne un gomor, et qu'on la garde pour les races à venir, afin qu'elles sachent quel a été le pain dont Je vous ai nourris dans le désert, après que vous avez été tirés de l'Egypte. | 32 І сказав Мойсей: Ось що заповідав Господь: Наповніть нею омер на схов для нащадків ваших, щоб бачили хліб, що ним годував я вас у пустині, як вивів вас із землі Єгипетської. |
| 33 Moïse dit encore à Aaron: Prenez un vase et mettez-y de la manne autant qu'un gomor en peut tenir, et placez-le devant le Seigneur, afin qu'elle se garde pour les races à venir, | 33 І сказав Мойсей Аронові: Візьми посудину, усип туди повний омер манни та й постав її перед Господом, на схов для ваших потомків. |
| 34 Selon que le Seigneur l'a ordonné à Moïse. Et Aaron mit ce vase en réserve dans le tabernacle. | 34 Як заповів Господь Мойсеєві, так і поставив Арон манну перед Свідоцтвом (кивотом Завіту) на переховування. |
| 35 Or les enfants d'Israël mangèrent de la manne pendant quarante ans, jusqu'à ce qu'ils vinssent dans la terre où ils devaient habiter. C'est ainsi qu'ils furent nourris jusqu'à ce qu'ils vinssent dans la terre où ils devaient habiter. C'est ainsi qu'ils furent nourris jusqu'à ce qu'ils touchassent les frontières du pays de Chanaan. | 35 Сини ж Ізраїля їли манну сорок років, доки не прийшли в заселену землю; їли вони манну, докіль не прийшли до границь Ханаан-землі. |
| 36 Or le gomor est la dixième partie de l'éphi. | 36 Омер же — це десята часть ефи. |
