Premier livre de Samuel 4

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Or il arriva en ces jours-là, que les Philistins se rassemblèrent pour combattre Israël et les Israélites sortirent à leur rencontre pour la bataille. Ils campaient près d’Ében-Ha-Ézer, tandis que les Philistins campaient à Afek.	1 Слово Самуїла було для всього Ізраїля. Того часу вибрались філістимляни на Ізраїля війною, й ізраїльтяни виступили на війну проти філістимлян та й отаборились при Евен-Езері; а філістимляни отаборились під Афеком.
2 Les Philistins se rangèrent en bataille face à Israël et le combat fut violent. Israël fut battu par les Philistins qui tuèrent environ 4 000 hommes dans leurs rangs en rase campagne.	2 Філістимляни вишикувались у бойовий лад проти Ізраїля; бій був запеклий, розбили Ізраїля філістимляни, і з війська полягло на полі битви до чотирьох тисяч чоловік.
3 Lorsque le peuple regagna le camp, les anciens d’Israël se demandèrent: “Pourquoi Yahvé nous a-t-il écrasés aujourd’hui devant les Philistins? Allons à Silo, ramenons l’Arche de l’Alliance! Qu’elle vienne au milieu de nous et qu’elle nous sauve de la main de nos ennemis.”	3 Як же повернувся люд у табір, старші Ізраїля сказали: «Чому Господь побив нас сьогодні перед філістимлянами? Візьмім із Шіло ковчег Господнього союзу, щоб ішов посеред нас і спас нас із рук ворогів наших!»
4 Le peuple envoya donc chercher à Silo l’Arche de l’Alliance de Yahvé des armées, qui siège sur les chérubins. Les deux fils d’Héli, Hofni et Pinhas, l’accompagnaient.	4 Народ послав у Шіло, й взяли вони звідти ковчег Господа Сил, що перебуває на херувимах. Обидва сини Елі, Хофні й Пінхас, супроводжали ковчег Божий.
5 Lorsque l’Arche de l’Alliance de Yahvé entra dans le camp, tout Israël poussa des cris à faire trembler le sol.	5 Як же прибув ковчег Господній у табір, увесь Ізраїль зняв такий великий крик, що аж земля стряслася.
6 En entendant ces cris, les Philistins se dirent: “Que signifie cette grande acclamation dans le camp des Hébreux?” Quand ils apprirent que l’Arche de Yahvé était arrivée au camp,	6 Коли ж почули філістимляни голосний гомін той, то спитали: «Що то за крик голосний та великий у таборі єврейськім?» І як дізнались, Що то ковчег Господній прибув у табір,
7 les Philistins eurent peur: “Dieu est arrivé dans leur camp, dirent-ils, malheur à nous, car jusqu’ici rien de pareil n’était arrivé.	7 злякались, бо говорили: «Бог прибув у табір!» І сказали: «Горе нам, бо так ще досі не бувало.
8 Malheur à nous! Qui nous délivrera de la main de ces dieux puissants? Ce sont eux qui ont frappé les Égyptiens de toutes sortes de plaies lorsqu’ils étaient au désert.	8 Горе нам! Хто нас урятує з руки цього могутнього Бога, що побив єгиптян усякими карами в пустині!
9 Courage, Philistins! Luttons comme des hommes, n’allons pas nous soumettre à ces Hébreux comme ils nous ont été soumis jusqu’à ce jour. Soyons courageux et luttons!”	9 Кріпіться й покажіть себе мужами, філістимлянами, коли не хоче те зробитися єврейськими рабами, як вони були вашими! Будьте, отже, мужами, і до бою!»
10 Les Philistins livrèrent bataille; les Israélites furent écrasés et chacun s’enfuit chez lui. Ce fut une très grande défaite: 30 000 fantassins tombèrent dans les rangs d’Israël.	10 Вдарили філістимляни, і було Ізраїля розбито. І побігли кожен до свого намету. Була то вельми велика поразка, полягло Ізраїля 30 000 піхотинців.
11 L’Arche de Dieu fut prise et les deux fils d’Héli, Hofni et Pinhas, moururent.	11 І ковчег Божий було взято, й обидва сини Елі, Хофні і Пінхас, померли.
12 Un homme de Benjamin s’échappa des lignes et arriva le jour même à Silo, les vêtements déchirés et la tête couverte de poussière.	12 Один веніяминянин утік із бойових рядів і того ж дня прибув у Шіло. Одіж на ньому була подерта й порох на голові в нього.
13 Lorsqu’il arriva, Héli était assis sur son siège à côté de la porte, il guettait la route car son cœur tremblait pour l’Arche de Dieu. L’homme arriva donc à la ville portant la nouvelle et, de la ville, s’éleva une grande lamentation.	13 Як він прибув, Елі сидів на стільці біля дверей і позирав на шлях, бо серце його тремтіло за Божий ковчег. І коли прийшов той чоловік, щоб сповістити в місті про це, все місто зняло лемент.
14 Quand Héli l’entendit, il demanda: “Pourquoi une telle lamentation?” L’homme courut vers Héli pour l’avertir:	14 Почув Елі той лемент і спитав: «Що то за галас такий великий?» Чоловік підбіг хутенько і сповістив Елі.
15 il avait alors 98 ans, son regard était fixe et il ne voyait plus.	15 Елі ж було дев’ятдесят вісім років, очі в нього були нерухомі, й він не міг уже бачити.
16 Le messager dit à Héli: “J’arrive du camp, je me suis enfui des lignes aujourd’hui même.” Héli demanda: “Que s’est-il passé, mon fils?”	16 Тому чоловік сказав до Елі: «Я — той, що прибув із табору. Я втік сьогодні з поля бою.» Елі спитав: «Що ж там сталося, мій сину?»
17 Le messager répondit: “Israël a fui devant les Philistins, c’est une terrible défaite pour le peuple. Tes deux fils aussi sont morts et l’Arche de Dieu a été prise.”	17 Посол у відповідь сказав: «Кинувсь навтеки Ізраїль перед філістимлянами; до того полягло вельми багато люду, та й сини твої, Хофні й Пінхас, обидва мертві, і ковчег Божий узято!»
18 À peine eut-il mentionné l’Arche de Dieu, qu’Héli tomba de son siège à la renverse, en travers de la porte. Il se brisa la nuque et il mourut, car le vieillard était lourd. Il avait jugé Israël pendant quarante ans.	18 Як же згадав той про ковчег Божий, упав Елі зо стільця коло дверей навзнаки, і зломив в’язи, й умер, бо був старий і тяжкий. Сорок років правив Ізраїлем.
19 Sa belle-fille, la femme de Pinhas, était enceinte et sur le point d’accoucher. En apprenant la prise de l’Arche de Dieu, la mort de son beau-père et celle de son mari, elle fut prise de douleurs, elle s’accroupit et accoucha.	19 Невістка ж його, жінка Пінхаса, була вагітна, ось-ось мала родити, і як почула вістку про те, що взято ковчег Божий, та що свекор її і муж мертві, скорчилася й породила, бо вхопили її болі.
20 Les femmes qui l’assistaient virent qu’elle était sur le point de mourir; elles lui dirent: “Courage! Courage! C’est un fils que tu as enfanté.” Mais elle ne répondit rien et n’y prêta aucune attention.	20 І як вона вмирала, жінки, що стояли вколо неї, сказали їй: «Не бійся, ти вродила сина.» Однак, вона не відповіла й на теє не вважала.
21 Elle appela l’enfant Ikabod car, dit-elle: “La Gloire a été retranchée d’Israël.” Elle pensait à la fois à la prise de l’Arche, à son beau-père et à son mari.	21 Тільки назвала хлопця Іхаводом, хотівши тим сказати: пішла геть слава від Ізраїля, бо було захоплено Божий ковчег, а свекор і муж неживі.
22 Et elle déclara: “La Gloire a été retranchée d’Israël puisque l’Arche de Dieu a été enlevée.”	22 Вона сказала: «Відійшла від Ізраїля слава, бо взято ковчег Божий.»