Jób könyve 31

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Szerződést kötöttem szememmel, hogy szűzre nem tekintek.	1 «Я вчинив умову з моїми очима, | щоб на дівицю й не дивились!
2 És mi a jutalmam Istentől felülről, s örökrészem a Mindenhatótól a magasságból?	2 І яка доля з висоти від Бога? | Яка спадщина від Всесильного з неба?
3 Nemde a romlás a bűnös számára van, s a balsors a gonosztevő részére!	3 Чи ж не погибель для безбожних? | Чи ж не нещастя лиходіям?
4 Nem látja-e ő útjaimat és nem számlálja-e minden lépésemet?	4 Чи ж він доріг моїх не бачить? | Чи ж він не лічить усіх моїх кроків?
5 Vajon hamisságban jártam-e, és csalárdságra sietett-e lábam?	5 Чи ж я ходив колись у неправді? | Чи мої ноги бігли за обманом?
6 Vessen engem igaz mérlegre és győződjék meg Isten az ártatlanságomról!	6 Хай мене зважить на вазі правдивій, | хай розпізнає Бог мою невинність!
7 Vajon letért-e lépésem az útról, és szemem után járt-e szívem? Tapad-e kezemhez szenny?	7 Коли ж мій крок схибив з дороги, | і моє серце ходило слідом за очима, | коли до рук моїх прилипла якась пляма,
8 Akkor vessek én, de más fogyassza, és tépjék ki tövestül termésemet!	8 то хай я сію, а їсть хтось інший, | і пагінці мої хай будуть вирвані з корінням!
9 Vajon bomlott-e szívem asszony után? És leselkedtem-e barátom ajtajánál?	9 А коли якась жінка звела моє серце, | коли я робив засідку під дверима мого ближнього, —
10 Akkor feleségem más cédája legyen, és mások hajoljanak föléje!	10 то нехай моя жінка для другого меле, | інші нехай злягають з нею!
11 Mert ez gyalázat lett volna, és igen nagy gonoszság,	11 Бо це безславний вчинок; | переступ, що під суд підпадає,
12 tűz, amely pusztít az enyészetig, és kiirt minden termést.	12 вогонь, що пожирає до загуби, | що ввесь мій урожай нищить дощенту.
13 Semmibe vettem-e szolgám igazát, vagy szolgálómét, amikor velem pereskedtek?	13 Якщо я правом мого раба легковажив | чи рабині, як вони правувалися зо мною,
14 Mitévő lennék, ha Isten felkelne ítéletre? És ha számon kérne, mit felelnék neki?	14 то що чинитиму, коли Бог устане | та розслідить? Що йому відповім я?
15 Nem az teremtett-e engem a méhben, aki azt is alkotta? És nem ugyanő formált-e engem az anya testében?	15 Хіба не той, що створив мене, створив і його в лоні? | Хіба ж не той самий сотворив нас в утробі?
16 Megtagadtam-e a szegényektől, amit kívántak? Epedni hagytam-e az özvegy szemét?	16 Хіба відмовляв я злиденним того, чого вони бажали, | або тьмарив очі вдовиці?
17 Egyedül fogyasztottam-e falatomat, és nem kapott-e belőle az árva is?	17 Хіба я сам з’їдав мій шматок хліба? | Хіба не їв його й сиротина?
18 – Hiszen ifjúkorom óta növekedett velem a részvét és anyám méhéből jött ki velem! –	18 Таж я з мого дитинства плекав її, неначе батько, | водив її вже з лона матері моєї!
19 Láttam-e veszni indulót úgy, hogy nem volt ruhája, és szegényt úgy, hogy nem volt takarója,	19 Коли я бачив бідолаху без одежі, | чи злидаря, який не мав чим укритись,
20 és nem áldottak-e engem akkor az ő oldalai, és nem melegedett-e juhaim gyapjában?	20 хіба мене не благословляли його стегна? | Хіба він вовною з моїх овець не грівся?
21 Vajon fölemeltem-e kezemet az árva ellen, mert erősebbnek láttam magamat a kapuban?	21 А коли на сироту здіймав я руку, | бо бачив оборонця мого в брамі, —
22 Akkor szakadjon le vállam a lapockájáról, és törjék le karom a csontjáról!	22 то хай відпаде в мене від плеча моє рамено, | і хай моя рука відломиться від ліктя!
23 Hisz mindig féltem volna Istentől, akár a rám szakadó ártól, s el sem tudtam volna viselni a terhét.	23 Бо страх Божий упав би на мене, | і перед величчю його не міг би я устоятись!
24 Vajon az aranyat tartottam-e erősségemnek, és mondtam-e a színaranynak: Te vagy bizodalmam!	24 Коли б на золото я покладав свою надію, | коли б до щирого золота казав: Ти — моя безпека,
25 Örültem-e annak, hogy bőven volt vagyonom, és hogy sokat szerzett kezem?	25 коли б я тішився моїм великим статком, | рукою моєю багато назбиравши,
26 Néztem-e a napot, amint ragyogott, s a holdat, amint szépen úszott?	26 коли б дививсь на сонце, як воно сяє, | та як пливе велично місяць,
27 És közben engedett-e szívem titokban a csábításnak, és csókra emeltem-e kezemet a számhoz?	27 і тайкома пускав моє серце зблудити, | і цілував устами мою руку, —
28 Igen nagy gonoszság lett volna ez is. Tagadása a fölséges Istennek!	28 це теж був би тяжкий переступ, | бо я б відрікався Бога, що на небі.
29 Örültem-e annak romlásán, aki gyűlölt engem és ujjongtam-e, ha baleset érte?	29 Чи я радів з нещастя мого супротивника? | Чи веселився, як його спіткало лихо, —
30 Hiszen nem engedtem, hogy torkom vétkezzék, hogy átokkal kihívjam halálát.	30 я, що устам моїм не дозволяв грішити, | домагаючись його життя з прокльоном?
31 Nem mondták-e sátram lakói: ‘Ne lakjunk-e jól pecsenyéjéből?’	31 Хіба челядь мого шатра не говорила: | Кого ж він не наситив м’ясом?
32 – Nem hált a jövevény az utcán, nyitva állt ajtóm a vándornak! –	32 Чужинець не спав ніколи на вулиці, | перехожому я відчиняв мої двері.
33 Palástoltam-e bűnömet emberi módon, s elrejtettem-e vétkemet keblemben?	33 Чи ж я ховав, як то звичайно люди, мої переступи, | скривав у грудях мої хиби,
34 Féltem-e nagy sokaságtól, és visszariasztott-e a rokonság lenézése, úgy, hogy inkább hallgattam, ki sem mozdultam az ajtón?	34 боявся бо великої юрби, | лякався погорди кревних, і тому мовчав й не наважився підійти до дверей?
35 Bár lenne, aki meghallana engem, és meghallgatná óhajomat a Mindenható, s az írná meg a vádiratot, aki meg is ítél,	35 О, коли б уже хтось та мене переслухав! | Ось мій знак! Хай відповість мені Всесильний!
36 hogy a vállamon hordozzam, és ékességként felköthessem fejemre!	36 Щождо книги, що написав мій позивайло, | то я носитиму її на плечах у себе, | я покладу її, немов вінець, на себе.
37 Minden lépésemnél hírül adnám és bemutatnám neki, mint fejedelemnek!	37 Я виявлю йому всі мої кроки; | неначе князь, я наближусь до нього!
38 Bosszúért kiált-e ellenem szántóföldem, és sírnak-e vele barázdái?	38 Якщо кричало проти мене моє поле, | і разом з ним плакали його борозни,
39 Megettem-e termését fizetés nélkül, keserítettem-e szántói lelkét?	39 бо я його врожай з’їдав без грошей, | смутив життя його робітників, —
40 Akkor búza helyett tövist és árpa helyett gazt teremjen nekem!« Véget értek Jób szavai.	40 то хай замість пшениці вродить будяки, | замість ячменю — бур’ян!»