Псалмів 69

Біблія	EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL
1 Провідникові хору. На мелодію «Лілеї». Давида.	1 [Für den Chormeister. Nach der Weise «Lilien». Von David.]
2 Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.	2 Hilf mir, o Gott! Schon reicht mir das Wasser bis an die Kehle.
3 Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.	3 Ich bin in tiefem Schlamm versunken und habe keinen Halt mehr; ich geriet in tiefes Wasser, die Strömung reißt mich fort.
4 Від крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.	4 Ich bin müde vom Rufen, meine Kehle ist heiser, mir versagen die Augen, während ich warte auf meinen Gott.
5 Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити — ворогів моїх брехливих — сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?	5 Zahlreicher als die Haare auf meinem Kopf sind die, die mich grundlos hassen. Zahlreich sind meine Verderber, meine verlogenen Feinde. Was ich nicht geraubt habe, soll ich erstatten.
6 Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.	6 Gott, du kennst meine Torheit, meine Verfehlungen sind dir nicht verborgen.
7 Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!	7 Wer auf dich hofft, Herr, du Herr der Heere, soll durch mich nicht scheitern; wer dich sucht, Gott Israels, gerate durch mich nicht in Schande.
8 За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.	8 Denn deinetwegen erleide ich Schmach und Schande bedeckt mein Gesicht.
9 Чужий я став і братам рідним; сторонній — синам матері моєї.	9 Entfremdet bin ich den eigenen Brüdern, den Söhnen meiner Mutter wurde ich fremd.
10 Бо ревність до твого дому мене з’їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.	10 Denn der Eifer für dein Haus hat mich verzehrt; die Schmähungen derer, die dich schmähen, haben mich getroffen.
11 Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.	11 Ich nahm mich durch Fasten in Zucht, doch es brachte mir Schmach und Schande.
12 Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.	12 Ich ging in Sack und Asche, doch sie riefen Spottverse hinter mir her.
13 Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.	13 Man redet über mich in der Versammlung am Tor, von mir singen die Zecher beim Wein.
14 Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.	14 Ich aber bete zu dir, Herr, zur Zeit der Gnade. Erhöre mich in deiner großen Huld, Gott, hilf mir in deiner Treue!
15 Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!	15 Entreiß mich dem Sumpf, damit ich nicht versinke. Zieh mich heraus aus dem Verderben, aus dem tiefen Wasser!
16 Водяна бистрінь хай не затопить мене, глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.	16 Lass nicht zu, dass die Flut mich überschwemmt, die Tiefe mich verschlingt, der Brunnenschacht über mir seinen Rachen schließt.
17 Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого.	17 Erhöre mich, Herr, in deiner Huld und Güte, wende dich mir zu in deinem großen Erbarmen!
18 і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом.	18 Verbirg nicht dein Gesicht vor deinem Knecht; denn mir ist angst. Erhöre mich bald!
19 Наближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене!	19 Sei mir nah und erlöse mich! Befrei mich meinen Feinden zum Trotz!
20 Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою.	20 Du kennst meine Schmach und meine Schande. Dir stehen meine Widersacher alle vor Augen.
21 Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, — та не знайшов нікого.	21 Die Schande bricht mir das Herz, ganz krank bin ich vor Schmach; umsonst habe ich auf Mitleid gewartet, auf einen Tröster, doch ich habe keinen gefunden.
22 Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.	22 Sie gaben mir Gift zu essen, für den Durst reichten sie mir Essig.
23 Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, — сіттю.	23 Der Opfertisch werde für sie zur Falle, das Opfermahl zum Fangnetz.
24 Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.	24 Blende ihre Augen, sodass sie nicht mehr sehen; lähme ihre Hüften für immer!
25 Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне.	25 Gieß über sie deinen Grimm aus, dein glühender Zorn soll sie treffen!
26 Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.	26 Ihr Lagerplatz soll veröden, in ihren Zelten soll niemand mehr wohnen.
27 Вони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив.	27 Denn sie verfolgen den Mann, den du schon geschlagen hast, und mehren den Schmerz dessen, der von dir getroffen ist.
28 одай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.	28 Rechne ihnen Schuld über Schuld an, damit sie nicht teilhaben an deiner Gerechtigkeit.
29 Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.	29 Sie seien aus dem Buch des Lebens getilgt und nicht bei den Gerechten verzeichnet.
30 Я ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.	30 Ich aber bin elend und voller Schmerzen; doch deine Hilfe, o Gott, wird mich erhöhen.
31 Я прославлятиму ім’я Боже в пісні й із подякою його величатиму.	31 Ich will den Namen Gottes rühmen im Lied, in meinem Danklied ihn preisen.
32 І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.	32 Das gefällt dem Herrn mehr als ein Opferstier, mehr als Rinder mit Hörnern und Klauen.
33 Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога.	33 Schaut her, ihr Gebeugten, und freut euch; ihr, die ihr Gott sucht: euer Herz lebe auf!
34 Бо Господь вислухає нещасних, і в’язнями своїми не погордує.	34 Denn der Herr hört auf die Armen, er verachtet die Gefangenen nicht.
35 Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.	35 Himmel und Erde sollen ihn rühmen, die Meere und was sich in ihnen regt.
36 Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, і вони житимуть там, і ними заволодіють.	36 Denn Gott wird Zion retten, wird Judas Städte neu erbauen. Seine Knechte werden dort wohnen und das Land besitzen,
37 Потомство слуг його візьме його у спадщину, і ті, що люблять Бога, житимуть у ньому.	37 ihre Nachkommen sollen es erben; wer seinen Namen liebt, soll darin wohnen.