Hebreos 10

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 La Ley, en efecto –al no tener más que la sombra de los bienes futuros y no la misma realidad de las cosas– con los sacrificios repetidos año tras año en forma ininterrumpida, es incapaz de perfeccionar a aquellos que se acercan a Dios.	1 Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога.
2 De lo contrario, no se hubieran ofrecido más esos sacrificios, porque los que participan de ellos, al quedar purificados una vez para siempre, ya no tendrían conciencia de ningún pecado.	2 Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів?
3 En cambio, estos sacrificios renuevan cada año el recuerdo del pecado,	3 Власне, навпаки: ними нагадуються щороку гріхи,
4 porque es imposible que la sangre de toros y chivos quite los pecados.	4 бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи.
5 Por eso, Cristo, al entrar en el mundo, dijo: "Tú no has querido sacrificio ni oblación; en cambio, me has dado un cuerpo.	5 Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.
6 No has mirado con agrado los holocaustos ni los sacrificios expiatorios.	6 Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.
7 Entonces dije: Aquí estoy, yo vengo –como está escrito de mí en el libro de la Ley– para hacer, Dios, tu voluntad".	7 Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»
8 El comienza diciendo: "Tú no has querido ni has mirado con agrado los sacrificios, los holocaustos, ni los sacrificios expiatorios", a pesar de que están prescritos por la Ley.	8 Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав:
9 Y luego añade: "Aquí estoy, yo vengo para hacer tu voluntad". Así declara abolido el primer régimen para establecer el segundo.	9 «Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге.
10 Y en virtud de esta voluntad quedamos santificados por la oblación del cuerpo de Jesucristo, hecha de una vez para siempre.	10 Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди.
11 Cada sacerdote se presenta diariamente para cumplir su ministerio y ofrecer muchas veces los mismos sacrificios, que son totalmente ineficaces para quitar el pecado.	11 Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити.
12 Cristo, en cambio, después de haber ofrecido por los pecados un único Sacrificio, se sentó para siempre a la derecha de Dios,	12 Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога,
13 donde espera que sus enemigos sean puestos debajo de sus pies.	13 чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги.
14 Y así, mediante una sola oblación, él ha perfeccionado para siempre a los que santifica.	14 Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються.
15 El Espíritu Santo atestigua todo esto, porque después de haber anunciado:	15 Про це й Дух Святий теж свідчить, коли каже:
16 "Esta es la Alianza que haré con ellos después de aquellos días, dice el Señor: Yo pondré mis leyes en su corazón y las grabaré en su conciencia,	16 «Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх.
17 y no me acordaré más de sus pecados ni de sus iniquidades".	17 Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.»
18 Y si los pecados están perdonados, ya no hay necesidad de ofrecer por ellos ninguna oblación.	18 А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.
19 Por lo tanto, hermanos, tenemos plena seguridad de que podemos entrar en el Santuario por la sangre de Jesús,	19 Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині,
20 siguiendo el camino nuevo y viviente que él nos abrió a través del velo del Templo, que es su carne.	20 який він нам відкрив дорогою новою і живою, через завісу, що є його тілом,
21 También tenemos un Sumo Sacerdote insigne al frente de la casa de Dios.	21 і маючи великого священика над Божим домом,
22 Acerquémonos, entonces, con un corazón sincero y llenos de fe, purificados interiormente de toda mala conciencia y con el cuerpo lavado por el agua pura.	22 приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісти й омивши тіло чистою водою.
23 Mantengamos firmemente la confesión de nuestra esperanza, porque aquel que ha hecho la promesa es fiel.	23 Держімо непохитне визнання надії, — бо той, хто обіцяв, вірний.
24 Velemos los unos por los otros, para estimularnos en el amor y en las buenas obras.	24 І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих;
25 No desertemos de nuestras asambleas, como suelen hacerlo algunos; al contrario, animémonos mutuamente, tanto más cuanto que vemos acercarse el día.	25 не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.
26 Porque si después de haber recibido el pleno conocimiento de la verdad, pecamos deliberadamente, ya no hay más sacrificio por los pecados.	26 Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,
27 Sólo resta esperar con terror el juicio y el fuego ardiente que consumirá a los rebeldes.	27 а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників.
28 El que viola la Ley de Moisés, es condenado a muerte irremisiblemente por el testimonio de dos o tres testigos.	28 Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках.
29 Piensen, entonces, qué castigo merecerá el que pisoteó al Hijo de Dios, el que profanó la sangre de la Alianza con la cual fue santificado y ultrajó al Espíritu de la gracia.	29 Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?
30 Porque nosotros conocemos a aquel que ha dicho: La venganza me pertenece y yo daré la retribución. Y además: El Señor juzgará a su pueblo.	30 Знаємо того, хто мовив: «До мене належить відплата, я відплачу!» І ще: «Господь судитиме народ свій.
31 ¡Verdaderamente es algo terrible caer en las manos del Dios viviente!	31 Страшно впасти в руки Бога живого!»
32 Recuerden los primeros tiempos: apenas habían sido iluminados y ya tuvieron que soportar un rudo y doloroso combate,	32 Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань:
33 unas veces expuestos públicamente a injurias y atropellos, y otras, solidarizándose con los que eran tratados de esa manera.	33 ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали.
34 Ustedes compartieron entonces los sufrimientos de los que estaban en la cárcel y aceptaron con alegría que los despojaran de sus bienes, sabiendo que tenían una riqueza mejor y permanente.	34 Ви бо й разом із в’язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне.
35 No pierdan entonces la confianza, a la que está reservada una gran recompensa.	35 Не покидайте, отже, цього вашого довір’я, бо воно має велику нагороду.
36 Ustedes necesitan constancia para cumplir la voluntad de Dios y entrar en posesión de la promesa.	36 Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.
37 Porque todavía falta un poco, muy poco tiempo, y el que debe venir vendrá sin tardar.	37 Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.
38 El justo vivirá por la fe, pero si se vuelve atrás, dejaré de amarlo.	38 А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.
39 Nosotros no somos de los que se vuelven atrás para su perdición, sino que vivimos en la fe para preservar nuestra alma.	39 Та ми не з тих, що відступають собі на погибель, а з тих, що вірують, щоб врятувати душу.