Acts of the Apostles 8

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 And Saul was consenting to his death. And on that day a great persecution arose against the church in Jerusalem; and they were all scattered throughout the region of Judea and Samaria, except the apostles.	1 Савло ж погоджувався з його вбивством. І настало того дня велике переслідування Церкви, що в Єрусалимі. Всі, крім апостолів, розсипались по селах Юдеї та Самарії.
2 Devout men buried Stephen, and made great lamentation over him.	2 Побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач по ньому.
3 But Saul was ravaging the church, and entering house after house, he dragged off men and women and committed them to prison.	3 Савло ж руйнував Церкву: вдираючись до хат, виволікав чоловіків та жінок і передавав їх у в’язницю.
4 Now those who were scattered went about preaching the word.	4 Ті, отже, що порозсипались, ходили по країні й звіщали слово (Боже).
5 Philip went down to a city of Samaria, and proclaimed to them the Christ.	5 Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа.
6 And the multitudes with one accord gave heed to what was said by Philip, when they heard him and saw the signs which he did.	6 А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив,
7 For unclean spirits came out of many who were possessed, crying with a loud voice; and many who were paralyzed or lame were healed.	7 бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала.
8 So there was much joy in that city.	8 Радість же була велика в тім місті.
9 But there was a man named Simon who had previously practiced magic in the city and amazed the nation of Samaria, saying that he himself was somebody great.	9 А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім’я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике.
10 They all gave heed to him, from the least to the greatest, saying, "This man is that power of God which is called Great."	10 За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік — сила Божа, що її звуть великою.»
11 And they gave heed to him, because for a long time he had amazed them with his magic.	11 Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми.
12 But when they believed Philip as he preached good news about the kingdom of God and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.	12 Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім’я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки.
13 Even Simon himself believed, and after being baptized he continued with Philip. And seeing signs and great miracles performed, he was amazed.	13 Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався.
14 Now when the apostles at Jerusalem heard that Samaria had received the word of God, they sent to them Peter and John,	14 Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана.
15 who came down and prayed for them that they might receive the Holy Spirit;	15 Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого,
16 for it had not yet fallen on any of them, but they had only been baptized in the name of the Lord Jesus.	16 бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім’я Господа Ісуса.
17 Then they laid their hands on them and they received the Holy Spirit.	17 Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.
18 Now when Simon saw that the Spirit was given through the laying on of the apostles' hands, he offered them money,	18 Якже побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші
19 saying, "Give me also this power, that any one on whom I lay my hands may receive the Holy Spirit."	19 і каже: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.»
20 But Peter said to him, "Your silver perish with you, because you thought you could obtain the gift of God with money!	20 Петро ж сказав до нього: «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий.
21 You have neither part nor lot in this matter, for your heart is not right before God.	21 Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом.
22 Repent therefore of this wickedness of yours, and pray to the Lord that, if possible, the intent of your heart may be forgiven you.	22 Покайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця;
23 For I see that you are in the gall of bitterness and in the bond of iniquity."	23 бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.»
24 And Simon answered, "Pray for me to the Lord, that nothing of what you have said may come upon me."	24 А Симон відповів, кажучи: «Моліться ви до Господа за мене, щоб на мене ніщо не найшло з того, що ви сказали.»
25 Now when they had testified and spoken the word of the Lord, they returned to Jerusalem, preaching the gospel to many villages of the Samaritans.	25 Отож, вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, повернулися в Єрусалим, і благовістили чимало сіл самарійських.
26 But an angel of the Lord said to Philip, "Rise and go toward the south to the road that goes down from Jerusalem to Gaza." This is a desert road.	26 Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.»
27 And he rose and went. And behold, an Ethiopian, a eunuch, a minister of the Candace, queen of the Ethiopians, in charge of all her treasure, had come to Jerusalem to worship	27 І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, —
28 and was returning; seated in his chariot, he was reading the prophet Isaiah.	28 він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю.
29 And the Spirit said to Philip, "Go up and join this chariot."	29 Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.»
30 So Philip ran to him, and heard him reading Isaiah the prophet, and asked, "Do you understand what you are reading?"	30 Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?»
31 And he said, "How can I, unless some one guides me?" And he invited Philip to come up and sit with him.	31 А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього.
32 Now the passage of the scripture which he was reading was this: "As a sheep led to the slaughter or a lamb before its shearer is dumb, so he opens not his mouth.	32 Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого.
33 In his humiliation justice was denied him. Who can describe his generation? For his life is taken up from the earth."	33 В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано.»
34 And the eunuch said to Philip, "About whom, pray, does the prophet say this, about himself or about some one else?"	34 Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?»
35 Then Philip opened his mouth, and beginning with this scripture he told him the good news of Jesus.	35 Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому.
36 And as they went along the road they came to some water, and the eunuch said, "See, here is water! What is to prevent my being baptized?"	36 А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охриститись?»
37 .	37 Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, — можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»
38 And he commanded the chariot to stop, and they both went down into the water, Philip and the eunuch, and he baptized him.	38 І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва — Филип та скопець — зійшли у воду і він охристив його.
39 And when they came up out of the water, the Spirit of the Lord caught up Philip; and the eunuch saw him no more, and went on his way rejoicing.	39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.
40 But Philip was found at Azotus, and passing on he preached the gospel to all the towns till he came to Caesarea.	40 Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав Євангелію всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію.