1 Maccabees 9

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 When Demetrius heard that Nicanor and his army had fallen in battle, he sent Bacchides and Alcimus into the land of Judah a second time, and with them the right wing of the army.	1 Почувши, що Ніканор з військом полягли у бою, Димитрій послав знову в Юдею Вакхида й Алкіма на чолі правого крила.
2 They went by the road which leads to Gilgal and encamped against Mesaloth in Arbela, and they took it and killed many people.	2 І двигнулися вони по дорозі в Галгалу та обложили Маїсалот, що в Арбелах, і, здобувши його, вибили багато людей.
3 In the first month of the one hundred and fifty-second year * they encamped against Jerusalem;	3 Першого місяця 152 року вони отаборились під Єрусалимом,
4 then they marched off and went to Berea with twenty thousand foot soldiers and two thousand cavalry.	4 потім з 20 000 піхоти і 2000 кінноти пішли походом на Берет.
5 Now Judas was encamped in Elasa, and with him were three thousand picked men.	5 Юда з 3000 добірних вояків розташувався табором в Еласі.
6 When they saw the huge number of the enemy forces, they were greatly frightened, and many slipped away from the camp, until no more than eight hundred of them were left.	6 Побачивши велику силу ворожих військ, вельми настрахались, і багато з них утекли з табору, так, що там зосталось тільки 800 чоловік.
7 When Judas saw that his army had slipped away and the battle was imminent, he was crushed in spirit, for he had no time to assemble them.	7 Побачив Юда, що його табір почав розбігатися саме тоді, як бій надходив, і серце його краялося, бо не було більше часу їх зібрати.
8 He became faint, but he said to those who were left, "Let us rise and go up against our enemies. We may be able to fight them."	8 Він з одчаю мовив до тих, що лишились: «Устаньмо й сміливо ходімо проти противників! Може, таки зможемо проти них воювати!»
9 But they tried to dissuade him, saying, "We are not able. Let us rather save our own lives now, and let us come back with our brethren and fight them; we are too few."	9 Та військо його відмовляло: «Тепер ми нічого не зможемо зробити, хібащо тільки врятувати наше життя. Потім ми повернемося назад з братами й будемо битись, а тепер нас мало.»
10 But Judas said, "Far be it from us to do such a thing as to flee from them. If our time has come, let us die bravely for our brethren, and leave no cause to question our honor."	10 Юда ж відрік: «Нехай того не буде, щоб таке чинити, — від них утікати! Якщо вже настав для нас час, помремо як хоробрі за наших братів і не дамо заплямити нашої слави.»
11 Then the army of Bacchides * marched out from the camp and took its stand for the encounter. The cavalry was divided into two companies, and the slingers and the archers went ahead of the army, as did all the chief warriors.	11 І вийшло військо з табору, і стало до зудару з ними. Кінноту розділено на дві частини. Пращники й лучники йшли попереду, всі найвідважніші теж були в перших лавах, тоді як Вакхид був на правім крилі.
12 Bacchides was on the right wing. Flanked by the two companies, the phalanx advanced to the sound of the trumpets; and the men with Judas also blew their trumpets.	12 Лава посувалася з обидвох сторін під звук сурем. Ті, що були при Юді, й собі засурмили,
13 The earth was shaken by the noise of the armies, and the battle raged from morning till evening.	13 і земля тряслась від гуркоту військ. Битва тривала від ранку аж до вечора.
14 Judas saw that Bacchides and the strength of his army were on the right; then all the stouthearted men went with him,	14 Побачивши, що Вакхид і ядро війська були праворуч, Юда зібрав навколо себе щонайхоробріших,
15 and they crushed the right wing, and he pursued them as far as Mount Azotus.	15 розбив праве крило і гнався за ними аж до схилів гори Азоту.
16 When those on the left wing saw that the right wing was crushed, they turned and followed close behind Judas and his men.	16 Тоді ліве крило, вглядівши, що праве розбите, повернулось навздогін за Юдою і тими, що були з ним, і гналися за ними з тилу.
17 The battle became desperate, and many on both sides were wounded and fell.	17 Бій був запеклий, і з одного й з другого боку полягло багато вбитих.
18 Judas also fell, and the rest fled.	18 Поліг і Юда, а решта повтікали.
19 Then Jonathan and Simon took Judas their brother and buried him in the tomb of their fathers at Modein,	19 Йонатан і Симон узяли Юду, свого брата, і поховали у гробниці його предків у Модіні.
20 and wept for him. And all Israel made great lamentation for him; they mourned many days and said,	20 Увесь Ізраїль плакав за ним вельми і влаштував йому довгу жалобу, та й, голосячи багато днів, промовляли:
21 "How is the mighty fallen, the savior of Israel!"	21 «Як же то міг полягти витязь, який рятував Ізраїля?»
22 Now the rest of the acts of Judas, and his wars and the brave deeds that he did, and his greatness, have not been recorded, for they were very many.	22 Решта дій Юди, його воєн, подвигів, які він учинив, та величі його не були записані, бо їх вельми багато було.
23 After the death of Judas, the lawless emerged in all parts of Israel; all the doers of injustice appeared.	23 Після смерти Юди беззаконні знову піднесли голову по всіх місцевостях Ізраїля, і знову з’явилися ті, що чинять несправедливість.
24 In those days a very great famine occurred, and the country deserted with them to the enemy.	24 Того часу настав дуже великий голод, так що здавалось, ніби сама земля перейшла на ворожий бік.
25 And Bacchides chose the ungodly and put them in charge of the country.	25 Тоді Вакхид вибрав нечестивих людей і настановив їх над краєм панами;
26 They sought and searched for the friends of Judas, and brought them to Bacchides, and he took vengeance on them and made sport of them.	26 ті заходилися вишукувати та вивідувати про друзів Юди і приводити їх до Вакхида, а цей карав їх і насміхався з них.
27 Thus there was great distress in Israel, such as had not been since the time that prophets ceased to appear among them.	27 І настав в Ізраїлі такий великий утиск, якого не було, відколи не з’явився більш пророк.
28 Then all the friends of Judas assembled and said to Jonathan,	28 Тоді зібралися всі друзі Юди та сказали Йонатанові:
29 "Since the death of your brother Judas there has been no one like him to go against our enemies and Bacchides, and to deal with those of our nation who hate us.	29 «Відтоді, як помер брат твій Юда, немає мужа, схожого на нього, щоб виступити проти ворогів, Вакхида та тих, що ненавидять народ наш.
30 So now we have chosen you today to take his place as our ruler and leader, to fight our battle."	30 Отож: ми й вибрали тебе сьогодні, щоб ти був замість нього нашим начальником і вождем та провадив наші війни.»
31 And Jonathan at that time accepted the leadership and took the place of Judas his brother.	31 Тоді Йонатан перейняв провід на себе, посівши місце Юди, свого брата.
32 When Bacchides learned of this, he tried to kill him.	32 Довідався про це Вакхид і шукав, як би його вбити.
33 But Jonathan and Simon his brother and all who were with him heard of it, and they fled into the wilderness of Tekoa and camped by the water of the pool of Asphar.	33 Почули про те Йонатан, Симон, його брат, і всі, що були при ньому, і втекли в пустиню Текоа, де й отаборились при колодязі Асфар
34 Bacchides found this out on the sabbath day, and he with all his army crossed the Jordan.	34 Дізнався про це Вакхид у день суботній і з усім своїм військом перейшов через Йордан.
35 And Jonathan * sent his brother as leader of the multitude and begged the Nabateans, who were his friends, for permission to store with them the great amount of baggage which they had.	35 Йонатан послав був свого брата, начальника ватаги, до набатеїв, своїх приятелів, щоб дозволили примістити в них його великий обоз.
36 But the sons of Jambri from Medeba came out and seized John and all that he had, and departed with it.	36 Але з Медави вийшли потомки Ямбрі й схопили Іоана з усім, що було в нього, і віддалилися з добиччю.
37 After these things it was reported to Jonathan and Simon his brother, "The sons of Jambri are celebrating a great wedding, and are conducting the bride, a daughter of one of the great nobles of Canaan, from Nadabath with a large escort."	37 Та після того Йонатанові й Симонові, його братові, дали знати, що потомки Ямбрі справляють бучне весілля і з великою врочистістю ведуть з Надавату молоду, дочку одного з могутніх ханаанських вельмож.
38 And they remembered the blood of John their brother, and went up and hid under cover of the mountain.	38 Тоді вони, пригадавши кров брата свого Іоана, пішли й сховались у гірському сховищі.
39 They raised their eyes and looked, and saw a tumultuous procession with much baggage; and the bridegroom came out with his friends and his brothers to meet them with tambourines and musicians and many weapons.	39 Підвівши очі свої, побачили серед гармидеру почет з великими дарунками; то був молодий, що з своєю дружбою й братами йшли назустріч із бубнами, музиками та силою всякого знаряддя.
40 Then they rushed upon them from the ambush and began killing them. Many were wounded and fell, and the rest fled to the mountain; and they took all their goods.	40 Встали юдеї з засідки й, кинувшись на них, стали їх бити. Багато було вбито й поранено, решта ж утекла в гори, а було взято й усю їхню здобич.
41 Thus the wedding was turned into mourning and the voice of their musicians into a funeral dirge.	41 Отак весілля стало для них смутком, а музики — плачем.
42 And when they had fully avenged the blood of their brother, they returned to the marshes of the Jordan.	42 І помстившися за кров свого брата, вони повернулись до багнистих берегів Йордану.
43 When Bacchides heard of this, he came with a large force on the sabbath day to the banks of the Jordan.	43 Почув про це Вакхид і прийшов суботнього дня з великим військом на береги Йордану.
44 And Jonathan said to those with him, "Let us rise up now and fight for our lives, for today things are not as they were before.	44 Тоді Йонатан сказав тим, що були при ньому: «Встаньмо до бою за життя наше, бо сьогодні воно не так, як учора чи й позавчора.
45 For look! the battle is in front of us and behind us; the water of the Jordan is on this side and on that, with marsh and thicket; there is no place to turn.	45 Ось бо війна і спереду й ззаду нас, звідсіль і звідтіль вода Йордану, багно й хащі, нема нам куди втікати.
46 Cry out now to Heaven that you may be delivered from the hands of our enemies."	46 Ось час закликати голосно до неба, щоб нам урятуватись від руки ворогів наших.»
47 So the battle began, and Jonathan stretched out his hand to strike Bacchides, but he eluded him and went to the rear.	47 І розпочався бій: Йонатан простягнув руку, щоб ударити Вакхида, та той від нього назад відхилився.
48 Then Jonathan and the men with him leaped into the Jordan and swam across to the other side, and the enemy * did not cross the Jordan to attack them.	48 Тут Йонатан і ті, що були при ньому, кинулись уплинь у Йордан і перепливли на той бік, але вороги не переправились через Йордан, щоб гнатися за ними.
49 And about one thousand of Bacchides' men fell that day.	49 Того дня полягло у Вакхида з 1000 чоловік.
50 Bacchides * then returned to Jerusalem and built strong cities in Judea: the fortress in Jericho, and Emmaus, and Beth-horon, and Bethel, and Timnath, and * Pharathon, and Tephon, with high walls and gates and bars.	50 Повернувшись у Єрусалим, Вакхид став будувати укріплені міста в Юдеї; твердиню в Єрихоні, Емаусі, Бетороні, Бетелі, Тамматі, Фаратоні й у Тефоні, з високими мурами й воротами на засувах,
51 And he placed garrisons in them to harass Israel.	51 і поставив у них залогу, щоб непокоїти Ізраїля.
52 He also fortified the city of Beth-zur, and Gazara, and the citadel, and in them he put troops and stores of food.	52 Він укріпив також міста Бетсур і Гезеру й замок, зоставивши війська й запаси харчів у них.
53 And he took the sons of the leading men of the land as hostages and put them under guard in the citadel at Jerusalem.	53 Узяв як закладників синів вельмож краю і залишив їх під вартою у твердині в Єрусалимі.
54 In the one hundred and fifty-third year, * in the second month, Alcimus gave orders to tear down the wall of the inner court of the sanctuary. He tore down the work of the prophets!	54 Року 153, другого місяця, звелів Алкім усунути мур внутрішнього двору святині, чим зруйнував працю пророків, — і почали його валити.
55 But he only began to tear it down, for at that time Alcimus was stricken and his work was hindered; his mouth was stopped and he was paralyzed, so that he could no longer say a word or give commands concerning his house.	55 Та тоді вхопив Алкіма параліч, і його робота припинилась. Йому заціпило уста, так що він не міг промовити й слова або розпорядитися щодо дому.
56 And Alcimus died at that time in great agony.	56 Тоді помер Алкім у великих муках.
57 When Bacchides saw that Alcimus was dead, he returned to the king, and the land of Judah had rest for two years.	57 Побачивши ж, що Алкім помер, Вакхид повернувся до царя, і земля Юдейська зазнала спокою на 2 роки.
58 Then all the lawless plotted and said, "See! Jonathan and his men are living in quiet and confidence. So now let us bring Bacchides back, and he will capture them all in one night."	58 Всі нечестиві влаштували нараду, кажучи: «Ось Йонатан із своїми прибічниками живуть собі спокійно та безпечно. Приведім тепер Вакхида, і він захопить їх усіх за одну ніч.»
59 And they went and consulted with him.	59 І пішли вони до нього й умовилися з ним.
60 He started to come with a large force, and secretly sent letters to all his allies in Judea, telling them to seize Jonathan and his men; but they were unable to do it, because their plan became known.	60 І вирушив Вакхид з великим військом, пославши потайки листи всім своїм союзникам у Юдеї, щоб вони схопили Йонатана та його прибічників; та їм не пощастило, бо задум їхній викрито.
61 And Jonathan's men * seized about fifty of the men of the country who were leaders in this treachery, and killed them.	61 Зате вони схопили близько 50 з видатних краю, що були на чолі змови, і їх убили.
62 Then Jonathan with his men, and Simon, withdrew to Bethbasi in the wilderness; he rebuilt the parts of it that had been demolished, and they fortified it.	62 Тоді Йонатан і Симон з прибічниками відійшли в Бетбасі, що в пустині. Вони відбудували те, що було зруйноване там, й укріпились.
63 When Bacchides learned of this, he assembled all his forces, and sent orders to the men of Judea.	63 Довідавшись про те, Вакхид зібрав усе своє військо й повідомив наперед своїх прибічників у Юдеї.
64 Then he came and encamped against Bethbasi; he fought against it for many days and made machines of war.	64 Прибувши сам, отаборився біля Бетбасі, і кілька днів брав його приступом, спорудивши машини.
65 But Jonathan left Simon his brother in the city, while he went out into the country; and he went with only a few men.	65 Йонатан залишив Симона, брата свого, у місті, а сам вийшов в околицю з невеликим загоном
66 He struck down Odomera and his brothers and the sons of Phasiron in their tents.	66 і розбив Одомера та його братів, а й синів Фасірона, у шатрах їхніх. Отак почались перші їхні вдатні діла, і вони вбивались у силу.
67 Then he * began to attack and went into battle with his forces; and Simon and his men sallied out from the city and set fire to the machines of war.	67 Симон же з прибічниками, вирвавшися з міста, підпалили машини,
68 They fought with Bacchides, and he was crushed by them. They distressed him greatly, for his plan and his expedition had been in vain.	68 і воювали проти Вакхида, що, розбитий, вельми засмутився, бо його намір і похід пішли нінащо.
69 So he was greatly enraged at the lawless men who had counseled him to come into the country, and he killed many of them. Then he decided to depart to his own land.	69 Розлютившись на беззаконних, що нараяли йому йти в похід, він убив багатьох із них і вирішив повернутись у край свій.
70 When Jonathan learned of this, he sent ambassadors to him to make peace with him and obtain release of the captives.	70 Дізнавсь про це Йонатан і вислав послів до нього, щоб укласти мир і повернути бранців.
71 He agreed, and did as he said; and he swore to Jonathan * that he would not try to harm him as long as he lived.	71 Вакхид прийняв його, вчинив згідно з тими умовами й присягнув йому, що не буде спричинювати йому шкоди по всі дні життя свого.
72 He restored to him the captives whom he had formerly taken from the land of Judah; then he turned and departed to his own land, and came no more into their territory.	72 І видав йому бранців, що забрав був раніше в Юдеї, і повернувшись назад у край свій, вирішив більш не повертатись у край Юдейський.
73 Thus the sword ceased from Israel. And Jonathan dwelt in Michmash. And Jonathan began to judge the people, and he destroyed the ungodly out of Israel.	73 Отак меч відпочив в Ізраїлі. Йонатан осівся в Махмасі, де почав правити народом, та винищив безбожних з-поміж Ізраїля.