Tobit 8

NEW JERUSALEM	Біблія
1 When they had finished eating and drinking and it seemed time to go to bed, the young man was takenfrom the dining room to the bedroom.	1 А як скінчили їсти та пити, задумали піти спати; і відвівши юнака, ввели його у спальню.
2 Tobias remembered Raphael's advice; he went to his bag, took the fish's heart and liver out of it and putsome on the burning incense.	2 Тоді пригадав собі Товія слова Рафаїла, вийняв риб’ячу печінку й серце з торби, де тримав їх, і поклав на жар кадильний.
3 The reek of the fish distressed the demon, who fled through the air to Egypt. Raphael pursued himthere, shackled him and strangled him forthwith.	3 Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту; а Рафаїл, кинувшись за ним, зв’язав його й негайно повернувся.
4 The parents meanwhile had gone out and shut the door behind them. Tobias rose from the bed, andsaid to Sarah, 'Get up, my sister! You and I must pray and petition our Lord to win his grace and his protection.'	4 Тим часом усі вийшли й замкнули двері спальні. Тоді Товія встав з ліжка й сказав до Сари: «Устань, сестро, молімся й просім у Господа, щоб учинив з нами милость і спасіння.»
5 She stood up, and they began praying for protection, and this was how he began: You are blessed, OGod of our fathers; blessed too is your name for ever and ever. Let the heavens bless you and al things youhave made for evermore.	5 Вона встала, й вони зачали молитись та просити, щоб на них зійшло спасіння. Він же так узяв молитися: «Благословен єси, о Боже батьків наших, благословенне твоє ім’я по всі віки! Хай небеса тебе благословлять і всі твої створіння по всі віки.
6 You it was who created Adam, you who created Eve his wife to be his help and support; and from thesetwo the human race was born. You it was who said, 'It is not right that the man should be alone; let us make hima helper like him.'	6 Ти створив Адама, ти створив для нього жінку Еву як помічницю йому й опору. І з них обох пішов рід людський. Ти мовив: Недобре чоловікові одному бути; зробім йому помічницю, подібну до нього!
7 And so I take my sister not for any lustful motive, but I do it in singleness of heart. Be kind enough tohave pity on her and on me and bring us to old age together.	7 І нині я беру оцю мою сестру не для розпусти, але з добрим наміром. Зволь помилувати мене з нею, і разом до старости дожити.»
8 And together they said, 'Amen, Amen,'	8 І сказали обоє разом: «Амінь! Амінь!»
9 and lay down for the night. But Raguel rose and cal ed his servants, who came and helped him dig agrave.	9 Та й лягли спати тієї ночі.
10 He had thought, 'Heaven grant he does not die! We should be overwhelmed with ridicule and shame.'	10 А Рагуел устав, покликав до себе слуг і пішов (з ними) копати гріб, бо сказав собі: «Коби і той не вмер, та й ми не стали посміхом та ганьбою!»
11 When the grave was ready, Raguel went back to the house, called his wife	11 А як викопали гріб, Рагуел повернувсь до хати, покликав свою жінку
12 and said, 'Will you send a maid to the room to see if Tobias is stil alive? For if he is dead, we may beable to bury him without anyone else knowing.'	12 і сказав їй: «Пошли яку-небудь слугиню, нехай увійде й подивиться, чи він живий; коли помер, то треба його поховати, щоб ніхто про це не відав.»
13 They sent the maid, lit the lamp, opened the door and the maid went in. She found the two fast asleeptogether;	13 Една послала слугиню; та засвітила світич, відчинила двері, увійшла й застала їх обох разом у сні глибокім.
14 she came out again and whispered, 'He is not dead; al is wel .'	14 Потім притьмом вийшла й оповіла їм, що він живий і що нічого лихого не сталося.
15 Then Raguel blessed the God of heaven with these words: You are blessed, my God, with everyblessing that is pure; may you be blessed for evermore!	15 Тоді Рагуел благословив Бога небес і мовив: «Благословен єси, о, Боже, в усякім чистім і святім благословенні! Нехай усі святі й усі творіння благословлять тебе по всі віки!
16 You are blessed for having made me glad. What I feared has not happened, instead you have shownus your boundless mercy.	16 Благословен єси за те, що мене потішив та що не сталось так, як я боявся; але ти учинив з нами за твоїм великим милосердям.
17 You are blessed for taking pity on this only son, this only daughter. Grant them, Master, your mercyand your protection; let them live out their lives in happiness and in mercy.	17 Благословен єси, що змилувався над цими обома одинаками! Вчини, Владико, з нами милость і спасіння! Дай їм прожити їхнє життя у радощах і милості.»
18 And he made his servants fil the grave in before dawn broke.	18 І звелів слугам засипати гріб перед світанком,
19 He told his wife to make an ovenful of bread; he went to his flock, brought back two oxen and foursheep and gave orders for them to be cooked; and preparations began.	19 а жінці сказав напекти багато хліба. Сам же пішов до стада, привів двох волів та чотирьох баранів і казав їх зготувати, та й почали вони їх споготовляти.
20 He called Tobias and said, 'I wil not hear of your leaving here for a fortnight. You are to stay whereyou are, eating and drinking, with me. You wil make my daughter happy again after al her troubles.	20 Опісля прикликав Товію та й сказав до нього: «14 день не рухайся звідси! Тут будеш їсти й пити в мене та звеселятимеш душу моєї дочки, що стільки натерпілась.
21 After that, take away a half of al I have, and take her safe and sound back to your father. When mywife and I are dead you shall have the other half. Courage, my boy! I am your father, and Edna is your mother.We are your parents in future, as we are your sister's. Courage, my son!'	21 З усього майна мого візьми зараз же з собою половину і йди здоровий до батька свого. Друга ж половина, як помремо я і моя жінка, вашою буде. Бадьорся, моя дитино! Я — твій батько, а Една — твоя мати. Ми для тебе й для твоєї сестри відтепер і назавжди. Бадьорся, дитино!»