Luke 20

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 One day as he was teaching the people in the temple area and proclaiming the good news, the chief priests and scribes, together with the elders, approached him	1 Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами
2 and said to him, "Tell us, by what authority are you doing these things? Or who is the one who gave you this authority?"	2 і сказали так до нього «Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю»
3 He said to them in reply, "I shall ask you a question. Tell me,	3 Він у відповідь сказав «Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені
4 was John's baptism of heavenly or of human origin?"	4 Йоанове хрищення було з неба чи від людей»
5 They discussed this among themselves, and said, "If we say, 'Of heavenly origin,' he will say, 'Why did you not believe him?'	5 А вони так міркували в собі Якщо ми скажемо З неба, — він спитає Чому ж ви йому не повірили
6 But if we say, 'Of human origin,' then all the people will stone us, for they are convinced that John was a prophet."	6 А як ми скажемо Від людей, — увесь народ нас поб’є камінням, бо був певний, що Йоан пророк.
7 So they answered that they did not know from where it came.	7 І відповіли «Не знаємо, звідки (воно було).»
8 Then Jesus said to them, "Neither shall I tell you by what authority I do these things."	8 А Ісус сказав їм «То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.»
9 Then he proceeded to tell the people this parable. "(A) man planted a vineyard, leased it to tenant farmers, and then went on a journey for a long time.	9 І він почав народові казати оцю притчу «Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.
10 At harvest time he sent a servant to the tenant farmers to receive some of the produce of the vineyard. But they beat the servant and sent him away empty-handed.	10 Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.
11 So he proceeded to send another servant, but him also they beat and insulted and sent away empty-handed.	11 І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.
12 Then he proceeded to send a third, but this one too they wounded and threw out.	12 Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.
13 The owner of the vineyard said, 'What shall I do? I shall send my beloved son; maybe they will respect him.'	13 Сказав тоді власник виноградника Що мені робити Послати хібащо мого улюбленого сина Може його пошанують
14 But when the tenant farmers saw him they said to one another, 'This is the heir. Let us kill him that the inheritance may become ours.'	14 Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.
15 So they threw him out of the vineyard and killed him. What will the owner of the vineyard do to them?	15 І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника
16 He will come and put those tenant farmers to death and turn over the vineyard to others." When the people heard this, they exclaimed, "Let it not be so!"	16 Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.» Почувши це, вони сказали «Нехай це не станеться!»
17 But he looked at them and asked, "What then does this scripture passage mean: 'The stone which the builders rejected has become the cornerstone'?	17 Ісус же глянув на них пильно й мовив «Що, отже, значить оце написане Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним
18 Everyone who falls on that stone will be dashed to pieces; and it will crush anyone on whom it falls."	18 Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється; на кого ж він впаде — роздавить.»
19 The scribes and chief priests sought to lay their hands on him at that very hour, but they feared the people, for they knew that he had addressed this parable to them.	19 Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.
20 They watched him closely and sent agents pretending to be righteous who were to trap him in speech, in order to hand him over to the authority and power of the governor.	20 І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.
21 They posed this question to him, "Teacher, we know that what you say and teach is correct, and you show no partiality, but teach the way of God in accordance with the truth.	21 І ті спитали його «Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.
22 Is it lawful for us to pay tribute to Caesar or not?"	22 Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні»
23 Recognizing their craftiness he said to them,	23 Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них
24 "Show me a denarius; whose image and name does it bear?" They replied, "Caesar's."	24 «Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис» Ті відповіли «Кесарів.»
25 So he said to them, "Then repay to Caesar what belongs to Caesar and to God what belongs to God."	25 І він сказав їм «Віддайте, отже, що кесареве — кесареві, а що Боже — Богові.»
26 They were unable to trap him by something he might say before the people, and so amazed were they at his reply that they fell silent.	26 І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.
27 Some Sadducees, those who deny that there is a resurrection, came forward and put this question to him,	27 Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили
28 saying, "Teacher, Moses wrote for us, 'If someone's brother dies leaving a wife but no child, his brother must take the wife and raise up descendants for his brother.'	28 й спитали його «Учителю, Мойсей приписав нам Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.
29 Now there were seven brothers; the first married a woman but died childless.	29 Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.
30 Then the second	30 Потім другий,
31 and the third married her, and likewise all the seven died childless.	31 і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.
32 Finally the woman also died.	32 Врешті, померла й жінка.
33 Now at the resurrection whose wife will that woman be? For all seven had been married to her."	33 Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.»
34 Jesus said to them, "The children of this age marry and remarry;	34 Ісус відповів їм «Сини цього світу женяться і виходять заміж.
35 but those who are deemed worthy to attain to the coming age and to the resurrection of the dead neither marry nor are given in marriage.	35 Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;
36 They can no longer die, for they are like angels; and they are the children of God because they are the ones who will rise.	36 бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони — сини Божі, бувши синами воскресіння.
37 That the dead will rise even Moses made known in the passage about the bush, when he called 'Lord' the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob;	37 А що мертві воскресають, — це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.
38 and he is not God of the dead, but of the living, for to him all are alive."	38 Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.»
39 Some of the scribes said in reply, "Teacher, you have answered well."	39 Деякі з книжників, озвавшися, заговорили «Учителю, ти добре сказав.»
40 And they no longer dared to ask him anything.	40 І не насмілювались вони більше ні про що його питати.
41 Then he said to them, "How do they claim that the Messiah is the Son of David?	41 І тоді він до них промовив «Як же це кажуть, що Христос син Давида
42 For David himself in the Book of Psalms says: 'The Lord said to my lord, "Sit at my right hand	42 Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить Господь сказав Владиці моєму Сиди праворуч мене,
43 till I make your enemies your footstool."'	43 поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.
44 Now if David calls him 'lord,' how can he be his son?"	44 Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином»
45 Then, within the hearing of all the people, he said to (his) disciples,	45 І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням «Остерігайтеся книжників,
46 "Be on guard against the scribes, who like to go around in long robes and love greetings in marketplaces, seats of honor in synagogues, and places of honor at banquets.	46 що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;
47 They devour the houses of widows and, as a pretext, recite lengthy prayers. They will receive a very severe condemnation."	47 що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду — вони приймуть строгіше осудження.»