Amos 6

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Woe to the complacent in Zion, to the overconfident on the mount of Samaria, Leaders of a nation favored from the first, to whom the people of Israel have recourse!	1 Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, значним у першому з народів, до яких дім Ізраїля приходить!
2 Pass over to Calneh and see, go from there to Hamath the great, and down to Gath of the Philistines! Are you better than these kingdoms, or is your territory wider than theirs?	2 Перейдіть у Калне й гляньте, а звідти йдіть у Хамат Великий, потім спустіться в Гат Філістимлянський. Чи ж вони ліпші, ніж ці царства? Чи ж їхня країна більша, аніж ваша?
3 You would put off the evil day, yet you hasten the reign of violence!	3 Ви віддаляєте день лиха й наближаєте насильства осередок.
4 Lying upon beds of ivory, stretched comfortably on their couches, They eat lambs taken from the flock, and calves from the stall!	4 Вилежуєтесь на слонових ложах і розтягаєтесь на їхніх постелях; їсте собі ягнят з отари та телят із хліву.
5 Improvising to the music of the harp, like David, they devise their own accompaniment.	5 Кричать під звуки гарфи, вигадують собі, немов Давид, музичне знаряддя.
6 They drink wine from bowls and anoint themselves with the best oils; yet they are not made ill by the collapse of Joseph!	6 П’ють вино в великих чашах, намащуються мастьми вельми дорогими і над руїною Йосифа не вболівають.
7 Therefore, now they shall be the first to go into exile, and their wanton revelry shall be done away with.	7 За те ж підуть тепер у полон на чолі полонених, і гульня тих, що вилежувалися, минеться.
8 The Lord GOD has sworn by his very self, say I, the LORD, the God of hosts: I abhor the pride of Jacob, I hate his castles, and I give over the city with everything in it;	8 Господь Бог поклявся самим собою, — слово Господа, Бога сил: «Мені огидна Якова гординя, його палаци ненавиджу; я видам місто з усім, що є у ньому.»
9 Should there remain ten men in a single house, these shall die.	9 І станеться, коли в одному домі лишиться десять чоловік, вони помруть.
10 Only a few shall be left to carry the dead out of the houses; If one says to a man inside a house, "Is anyone with you?" and he answers, "No one," Then he shall say, "Silence!" for no one must mention the name of the LORD.	10 І останеться мало хто, щоб виносити спалені кості з хати. І як хтось спитає того, що в самій середині у хаті: «Чи є ще хтось із тобою?» — і той відкаже: «Ні!» — тоді він скаже: «Цить, бо не годиться згадувати ім’я Господнє!»
11 Indeed, the LORD has given the command to shatter the great house to bits, and reduce the small house to rubble.	11 Бо ось Господь накаже, й великий дім на скіпки розпадеться, а малий — на тріски.
12 Can horses run across a cliff? or can one plow the sea with oxen? Yet you have turned judgment into gall, and the fruit of justice into wormwood.	12 Чи ж коні бігають по скелях? Чи хтось орав коли волами море? А ви обертаєте правосуддя в отруту, плід справедливости — у полин.
13 You rejoice in Lodebar, and say, "Have we not, by our own strength, seized for ourselves Karnaim?"	13 О ви, що радуєтесь невідь чому, кажучи: «Чи ж не нашою силою ми здобули собі могутність?»
14 Beware, I am raising up against you, O house of Israel, say I, the LORD, the God of hosts, A nation that shall oppress you from Labo of Hamath even to the Wadi Arabah.	14 «Та ось, доме Ізраїля, я на вас підійму, — слово Господа, Бога сил, — народ, і вас тіснитимуть від Хамат-входу до Арава-потоку.»