| 1 Appelle maintenant! Est-ce qu'on te répondra? Auquel des saints t'adresseras-tu? | 1 «Клич, отже, коли є хто, щоб озвавсь до тебе! | До кого із святих хочеш звернутись? |
| 2 En vérité, le dépit tue l'insensé et l'emportement fait mourir le sot. | 2 Отак безумного досада вбиває, | і дурного губить завзяття. |
| 3 J'ai vu ceci, moi: l'un d'eux prenait racine, quand sa demeure fut soudain maudite. | 3 Я бачив, як дурний пускав коріння, | але прокляв умить свою домівку. |
| 4 Ses fils sont privés de tout appui, accablés à la Porte sans défenseur; | 4 Далеко від спасіння його діти, | їх топчуть, вони без оборонця при брамі. |
| 5 leur moisson nourrit des affamés, car Dieu la leur ôte de la bouche, et des hommes altérés convoitentleurs biens. | 5 Те, що вони пожали — голодний поїдає, | та ще й до сховку забирає, | а спрагнений глитає їхнє майно. |
| 6 Non, la misère ne sourd pas de terre, la peine ne germe pas du sol. | 6 О, ні! Біда не з-під землі береться, | й не на ниві родиться недоля. |
| 7 C'est l'homme qui engendre la peine comme le vol des aigles recherche l'altitude. | 7 Ні! Чоловік призводить лихо, | як іскри, що летять угору. |
| 8 Pour moi, j'aurais recours à Dieu, à lui j'exposerais ma cause. | 8 Я б, однак, звернувсь до Бога, | я виклав би мою справу перед Богом, |
| 9 Il est l'auteur d'oeuvres grandioses et insondables, de merveilles qu'on ne peut compter. | 9 що творить діла великі й недослідимі, | чуда без ліку, |
| 10 Il répand la pluie sur la terre, envoie les eaux sur les campagnes. | 10 що дає дощ на землю і що на ниви посилає воду; |
| 11 S'il veut relever les humiliés, pousser les affligés au comble du bonheur, | 11 щоб смиренних підійняти вгору | і засмученим дати дізнати щастя. |
| 12 il déjoue les desseins des astucieux, incapables de mener à bien leurs intrigues. | 12 Він розбиває думки хитрих | і руки їхні не виконують їхніх задумів. |
| 13 Il prend les sages au piège de leurs astuces, rend stupides les conseillers retors. | 13 Він ловить мудреців їхнім же лукавством | і рада крутіїв сходить нінащо. |
| 14 En plein jour ils se heurtent aux ténèbres, ils tâtonnent à midi comme dans la nuit. | 14 Вони вдень натикаються на пітьму, | немов уночі, ходять навпомацки опівдні. |
| 15 Il arrache de leur gueule l'homme ruiné et le pauvre des mains du puissant. | 15 Він бідного рятує з їхньої пащі, | і з руки сильного сіромаху, |
| 16 Alors le faible renaît à l'espoir et l'injustice doit fermer la bouche. | 16 й отак є нещасному надія, | і неправда затуляє рот свій. |
| 17 Oui, heureux l'homme que Dieu corrige! Aussi, ne méprise pas la leçon de Shaddaï. | 17 Блажен той чоловік, якого Бог картає! | Тож не цурайся Всемогутнього науки. |
| 18 Lui, qui blesse, puis panse la plaie, qui meurtrit, puis guérit de sa main, | 18 Бо він поранить і сам він перев’яже рану, | він ударить, та його ж руки й загоять. |
| 19 six fois de l'angoisse il te délivrera, et une septième le mal t'épargnera. | 19 Шість разів з біди тебе він урятує, | а на сьомий не доторкнеться тебе лихо. |
| 20 Dans une famine, il te sauvera de la mort; à la guerre, des atteintes de l'épée. | 20 У голоді спасе тебе від смерти, | а на війні з рук меча. |
| 21 Tu seras à l'abri du fouet de la langue, sans crainte à l'approche du pillard. | 21 І ти сховаєшся від бича язика, | і не злякаєшся нещастя, як надійде. |
| 22 Tu riras de la sécheresse et du gel et tu ne craindras pas les bêtes de la terre. | 22 Сміятимешся з спустошення та голоднечі, | звірів, що на землі, боятися не будеш. |
| 23 Tu auras un pacte avec les pierres des champs, les bêtes sauvages seront en paix avec toi. | 23 Бо будеш у змові з камінням, що на полі, | і дикий звір буде з тобою в мирі. |
| 24 Tu trouveras ta tente prospère, ton bercail au complet quand tu le visiteras. | 24 Знайдеш намет твій цілим, | а як оглянеш свою хату, не обманешся. |
| 25 Tu verras ta postérité s'accroître, tes rejetons pousser comme l'herbe des champs. | 25 Побачиш, що розмножилось твоє потомство, | і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть. |
| 26 Tu entreras dans la tombe bien mûr, comme on entasse la meule en son temps. | 26 Зійдеш зрілий літами у гріб, | немов копа снопів, яку складають своєчасно. |
| 27 Tout cela, nous l'avons observé: c'est la vérité! A toi d'écouter et d'en faire ton profit. | 27 От чого ми дізнались, — це свята правда! | Слухай же й затям собі це добре.» |
