Livre de Jérémie 10

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Écoutez la parole que Yahvé prononce sur vous, maison d’Israël.	1 Слухайте слова, що Господь до вас говорить, ви, доме Ізраїля!
2 Voici ce que dit Yahvé: N’apprenez pas les pratiques des païens et ne craignez pas les signes du zodiaque; ce sont les païens qui s’en inquiètent!	2 Так каже Господь: «Поганської дороги не навчайтесь і знаків небесних не страхайтесь, бо їх страхаються погани.
3 Le “Dieu terrible” des païens n’est que du creux: on a coupé un arbre dans la forêt, un artisan l’a travaillé de ses mains au ciseau.	3 Бо бовван поган — нікчемність; то лиш колода, вирубана в лісі, оброблена ремісником із сокирою в руках.
4 On l’a embelli avec de l’argent ou de l’or, et on l’a fixé au marteau pour qu’il ne bouge pas.	4 Її окрашують золотом та сріблом, цвяхами та молотками її прибивають, щоб не хиталась.
5 10:9 C’est du bois neuf, bien sûr, de l’argent martelé importé de Tarsis, de l’or d’Ofir travaillé par un sculpteur ou un orfèvre; on l’a recouvert de pourpre violette ou de pourpre rouge, mais tout cela reste un travail d’artisan.	5 Вони, мов опудала на баштані, і не розмовляють вони. Їх треба носити, ходити бо не можуть. Не бійтеся ж їх, бо вони не зашкодять, та й доброго зробити вони не спроможні.»
6 10:5 Ce n’est guère plus qu’un épouvantail dans un champ de concombres. Ces dieux ne parlent pas; il faut les porter car ils ne marchent pas. Ne les craignez donc pas car ils ne peuvent faire ni mal ni bien.	6 Рівні тобі, о Господи, немає! Великий єси й велике твоє потужне ім’я!
7 10:6 Nul n’est comme toi, Yahvé: tu es grand, et grand est ton Nom si puissant!	7 Хто тебе не боїться, о царю народів? Бо це тобі належить, бо між усіма мудрими в народах, у всій їхній царській гідності рівні тобі немає.
8 10:7 Qui ne te craindrait, Roi des nations? C’est justice, car entre tous les sages des païens, entre tous leurs rois, il n’y a personne comme toi.	8 Але всі вони гуртом дурні й безглузді; наука їхня пуста, вона — лиш колода!
9 10:8 Tous sont pareillement bêtes et stupides: leurs idoles ne peuvent donner qu’une sagesse de bois.	9 Коване з Таршішу срібло та золото з Офіру, робота майстра та рук ливарника, з блавату й пурпури їхня одежа, всі вони — робота майстрів спритних.
10 Mais Yahvé est le Dieu véritable, il est le Dieu vivant, le roi d’éternité. Quand il se met en colère, la terre tremble et les nations ne peuvent tenir devant sa fureur.	10 Господь Бог — Бог правдивий; він живий Бог і Цар вічний. Від його гніву земля трясеться, його обурення народи не в силі перенести.
11 C’est pourquoi vous direz ceci: “Les dieux, qui n’ont fait ni le ciel ni la terre, disparaîtront de sur la terre et de dessous les cieux.”	11 Ви їм так маєте сказати: «Боги, що неба й землі не сотворили, зникнуть із землі й з піднебесся.»
12 Mais lui, par sa puissance il a fait la terre; par sa sagesse il a fondé l’univers, par son intelligence il a étendu les cieux.	12 Він створив землю силою своєю, він всесвіт утвердив мудрістю своєю, і розумом своїм нап’яв небо.
13 S’il donne de la voix, c’est un grondement d’eaux dans les cieux; il fait venir les nuages du fond de l’horizon, il envoie les éclairs pour qu’il pleuve et fait sortir le vent de ses réservoirs.	13 Коли видасть свій голос — води ревуть у небі, з кінців землі піднімає він хмари. Він з блискавками дощ утворює і висилає вітер із своїх сховищ.
14 Voilà donc disqualifiée la sagesse des mortels. L’orfèvre devrait avoir honte des idoles qu’il a faites: il ne produit que des faussetés, elles sont dépourvues d’esprit.	14 І кожен виявляється дурнем, невігласом; кожен ливар свого боввана соромиться, бо вилитий ним ідол — омана, немає в ньому духу.
15 Elles ne sont rien, ce sont des œuvres ridicules qui seront jugées et disparaîtront.	15 Вони — марнота, вироби облудні, під час їхньої кари вони згинуть.
16 Mais le Lot de Jacob n’est pas comme elles, c’est lui qui a façonné le monde; son nom est Yahvé Sabaot, et Israël est sa propre tribu.	16 Не така, як вони, Яковова частка, бо він — Творець усього, й Ізраїль — його покоління-спадщина, Господь сил — його ім’я.
17 Fais ton bagage et sors du pays, toi l’Assiégée!	17 Збери з землі твої клунки, ти, що сидиш в облозі.
18 Car voici ce que dit Yahvé: “Cette fois je vais chasser au loin les habitants du pays, je les ferai poursuivre et ils n’échapperont pas.”	18 Бо так говорить Господь: «Ось я повикидаю тим разом далеко мешканців цього краю і в скруту зажену їх, щоб знайшли мене».
19 “Comme je suis malheureux, je suis brisé! Comme ma plaie me fait mal! Et pourtant je disais: si ma souffrance n’était que cela.	19 Горе мені! Яка руїна! Болюча моя рана. Та я сказав: «Це лиш недуга, мушу її перетерпіти!»
20 Ma tente a été dévastée, toutes mes cordes ont été arrachées, mes fils m’ont quittée, ils ont disparu; il n’y a personne pour remonter ma tente et en tendre les toiles.	20 Пограбовано намет мій і порвано все моє мотуззя. Діти мої пішли геть від мене, нема їх більше. Намет мій нікому знову напинати, мої опони розставляти.
21 Les bergers ont été stupides; ils n’ont pas recherché Yahvé. C’est pourquoi ils ont échoué et tout leur troupeau a été dispersé.	21 Бо пастухи стали дурними, Господа не шукали, а через те не мали щастя, й усі стада їхні ось порозкидано.
22 Voici qu’arrive une nouvelle, un grand vacarme s’entend dans le nord; les villes de Juda vont devenir un amas de ruines, un repaire pour les chacals.”	22 Гук чути! Вже недалеко! Великий галас із північної країни, щоб обернути міста юдейські на пустиню, на притулок шакалів.
23 Tu le sais, Yahvé, l’homme n’est pas maître de sa route, le marcheur n’est pas sûr de ses pas.	23 Я знаю, Господи, що дорога чоловіка не в його волі і не в людині, коли вона ходить, лежить напрям її кроків.
24 Corrige-nous donc Yahvé, mais juste comme il faut, non pas avec colère, car alors tu nous réduis à rien.	24 Карай нас, Господи, але правно, не у гніві твоєму, бо інакше обернеш нас на ніщо.
25 Déverse ta fureur sur les nations qui ne te connaissent pas, sur les clans qui n’ont pas invoqué ton nom, car ils ont dévoré Jacob. Ils l’ont dévoré, exterminé; ils ont détruit sa demeure.	25 Вилий обурення на народи, що тебе не знають, і на родини, що імени твого не взивають, бо вони з’їли Якова, його пожерли і житло його спустошили.