ΨΑΛΜΟΙ - Salmi - Psalms 71

GREEK BIBLE	Біблія
1 Επι σε, Κυριε, ηλπισα? ας μη καταισχυνθω ποτε.	1 До тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки.
2 Δια την δικαιοσυνην σου λυτρωσον με και ελευθερωσον με? Κλινον προς εμε το ωτιον σου και σωσον με.	2 У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене.
3 Γενου εις εμε τοπος οχυρος, δια να καταφευγω παντοτε? συ διεταξας να με σωσης, διοτι πετρα μου και φρουριον μου εισαι.	3 Будь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня.
4 Θεε μου, λυτρωσον με εκ δυναμεως ασεβους, εκ χειρος παρανομου και αδικου.	4 О Боже мій, спаси мене з рук беззаконних, із жмені неправедника й гнобителя.
5 Διοτι συ εισαι η ελπις μου, Κυριε Θεε? το θαρρος μου εκ νεοτητος μου.	5 Бо ти моя надія, Господи, — Господь моє уповання від юности моєї.
6 Επι σε επεστηριχθην εκ της κοιλιας? συ εισαι σκεπη μου εκ των σπλαγχνων της μητρος μου? εις σε θελει εισθαι παντοτε ο υμνος μου.	6 На тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти — мій покровитель; ти — моя хвала завжди!
7 Ως τερας κατεσταθην εις τους πολλους? αλλα συ εισαι το δυνατον καταφυγιον μου,	7 Для багатьох став я немов чудовиськом, але ти — моя сила.
8 Ας εμπλησθη το στομα μου απο του υμνου σου, απο της δοξης σου, ολην την ημεραν.	8 Уста мої повні хвали твоєї, твоєї слави — повсякденно.
9 Μη με απορριψης εν καιρω γηρατος? οταν εκλειπη η δυναμις μου, μη με εγκαταλιπης.	9 Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила.
10 Διοτι οι εχθροι μου λαλουσι περι εμου? και οι παραφυλαττοντες την ψυχην μου συμβουλευονται ομου,	10 Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купою,
11 Λεγοντες, Ο Θεος εγκατελιπεν αυτον? καταδιωξατε και πιασατε αυτον, διοτι δεν υπαρχει ο σωζων.	11 кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!»
12 Θεε, μη μακρυνθης απ' εμου? Θεε μου, ταχυνον εις βοηθειαν μου.	12 Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч!
13 Ας αισχυνθωσιν, ας εξαλειφθωσιν οι εχθροι της ψυχης μου? ας σκεπασθωσι απο ονειδους και εντροπης οι ζητουντες το κακον μου.	13 Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені.
14 Εγω δε παντοτε θελω ελπιζει, και θελω προσθετει επι παντας τους επαινους σου.	14 А я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму.
15 Το στομα μου θελει κηρυττει την δικαιοσυνην σου και την σωτηριαν σου ολην την ημεραν? διοτι δεν δυναμαι να απαριθμησω αυτας.	15 Уста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно — діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.
16 Θελω περιπατει εν τη δυναμει Κυριου του Θεου? θελω μνημονευει την δικαιοσυνην σου, σου μονου.	16 Я розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного.
17 Θεε, συ με εδιδαξας εκ νεοτητος μου? και μεχρι του νυν εκηρυττον τα θαυμασια σου.	17 Боже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні.
18 Μη με εγκαταλιπης μηδε μεχρι του γηρατος και πολιας, Θεε, εωσου κηρυξω τον βραχιονα σου εις ταυτην την γενεαν, την δυναμιν σου εις παντας τους μεταγενεστερους.	18 Аж до самої старости й сивини — не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, — про твою потугу
19 Διοτι η δικαιοσυνη σου, Θεε, ειναι υπερυψωμενη? διοτι εκαμες μεγαλεια Θεε, τις ομοιος σου,	19 і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?
20 οστις εδειξας εις εμε θλιψεις πολλας και ταλαιπωριας, και παλιν με ανεζωοποιησας και εκ των αβυσσων της γης παλιν ανηγαγες με;	20 Ти, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень.
21 Ηυξησας το μεγαλειον μου και επιστρεψας με παρηγορησας.	21 Збільши мою повагу, потіш мене знову.
22 Και εγω, Θεε μου, θελω δοξολογει εν τω οργανω του ψαλτηριου σε και την αληθειαν σου? εις σε θελω ψαλμωδει εν κιθαρα, Αγιε του Ισραηλ.	22 І я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!
23 Θελουσιν αγαλλεσθαι τα χειλη μου, οταν εις σε ψαλμωδω? και η ψυχη μου, την οποιαν ελυτρωσας.	23 Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, — душа моя, яку ти вирятував.
24 Ετι δε η γλωσσα μου ολην την ημεραν θελει μελετα την δικαιοσυνην σου? διοτι ενετραπησαν, διοτι κατησχυνθησαν, οι ζητουντες το κακον μου.	24 Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.