Псалмів 88

¹ Пісня. Псалом. Синів Кораха. Провідникові хору. На мелодію «Махлат». Для співу. Маскіл. Гемана езрагіта.

² Господи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь.

³ Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва! Приклони твоє вухо до мого благання!

⁴ Душа бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу.

⁵ Мене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має.

⁶ Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

⁷ Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню.

⁸ Тяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

⁹ Ти віддалив від мене моїх друзів; зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

¹⁰ Очі мої знемоглися від печалі; до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

¹¹ Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

¹² Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій — твою вірність?

¹³ Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка — у землі забуття?

¹⁴ Ось чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

¹⁵ Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене?

¹⁶ Я безталанний, і конаю змалку; я перебув страх твій — умліваю.

¹⁷ Твій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили.

¹⁸ Увесь час вони оточують мене, мов води; усі разом мене обступили.

¹⁹ Ти віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене — тільки темінь.