Псалмів 106

¹ Алилуя. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.

² Хто може розповісти про подвиги Господні, усю славу його розголосити?

³ Щасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!

⁴ Згадай, о Господи, про мене у благоволінні до народу твого! Навідайся з твоєю допомогою до мене,

⁵ щоб я міг бачити твоїх вибранців щастя, щоб міг радіти радістю твого народу, щоб міг хвалитися твоєю спадщиною.

⁶ Ми згрішили з нашими батьками, провинилися, вчинили беззаконня.

⁷ Батьки наші в Єгипті на чуда твої не вважали, не пам’ятали про численні твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього над Червоним морем.

⁸ А все ж таки він спас їх імени свого ради, щоб появити свою силу.

⁹ Він погрозив Червоному морю, і воно висхло, і перевів їх через безодню.

¹⁰ Він з руки ненависника врятував їх, і визволив їх з руки ворога;

¹¹ противників же їх покрили води, ані один з них не лишився.

¹² Тоді вони повірили його словам і хвалу йому заспівали.

¹³ Незабаром вони діла його забули, поради його не чекали.

¹⁴ І запалали жадобою в пустині, і заходилися спокушувати Бога на безлюдді.

¹⁵ І дав він їм, чого вони бажали, але наслав сухоти в їхню душу.

¹⁶ І почали заздрити Мойсеєві в таборі й Аронові, Господньому святому.

¹⁷ Розсілася земля й поглинула Датана і покрила зграю Авірама.

¹⁸ І запалав огонь у їхній зграї, і полум’я спалило беззаконних.

¹⁹ Бичка зробили під Хоривом і вилитому бовванові поклонялись.

²⁰ І заміняли свою Славу на бика подобу, що траву їсть.

²¹ Забули Бога, Спаса свого, що вчинив великі подвиги в Єгипті,

²² діла предивні в землі Хама, страшенні — над Червоним морем.

²³ Вже говорив про те, щоб їх запропастити, якби Мойсей, його вибранець, не став йому навпроти на проломі, щоб відвернути його гнів, щоб він їх не знищив.

²⁴ І погордували розкішною землею, не йняли віри його слову.

²⁵ І ремствували у своїх наметах, і на Господній голос не зважали.

²⁷ і між народами розсіє їхнє потомство, самих же їх розвіє геть по землях.

²⁸ Злигалися і з Ваал-Пеором і їли жертви мертвих.

²⁹ Роздратували його вчинками своїми, і впала на них кара.

³⁰ Тоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась.

³¹ І полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні.

³² І розгнівали його над Меріва-водами, і через них дізнав і Мойсей лиха.

³³ Вони бо так допекли його серцю, що в нього вирвалося з уст необачне слово.

³⁴ Вони не знищили народів, про котрих говорив Господь їм,

³⁵ але з поганами змішались і навчились, як вони, чинити.

³⁶ Узяли служити їхнім божищам, що стали для них петлею.

³⁷ Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам.

³⁸ І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським. І осквернилася земля від крови,

³⁹ і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми.

⁴⁰ І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів.

⁴¹ Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними.

⁴² І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку.

⁴³ Багато разів він визволяв їх, вони ж усе бунтувались думкою своєю і падали глибоко за свої провини.

⁴⁴ Та він ізглянувся над їхньою бідою, коли почув був їхні благання.

⁴⁵ Згадав він їм союз свій із ними і змилувався у своїм великім милосерді.

⁴⁶ Він зробив так, що вони знайшли милосердя у всіх, що їх забрали в полон.

⁴⁷ Спаси нас, Господи, наш Боже; збери нас із-між народів, щоб прославляти твоє святе ім’я і величатися твоєю похвалою.

⁴⁸ Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки вічні! І нехай увесь народ скаже: «Амінь!» Алилуя!