Псалмів 38

¹ Псалом. Давида. На спомин.

² О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.

³ Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.

⁴ Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.

⁵ Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

⁶ Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.

⁷ Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.

⁸ Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.

⁹ Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.

¹⁰ О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.

¹¹ Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, — і того вже нема в мене.

¹² Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.

¹³ І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

¹⁴ Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.

¹⁵ Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.

¹⁶ На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

¹⁷ Кажу бо: «Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.»

¹⁸ Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.

¹⁹ Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.

²⁰ А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

²¹ І ті, що злом оддячують за добро, — вони проти мене, бо я про добро дбаю.

²² Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!

²³ Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!