Matthew 9

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And entering into a boat, he passed over the water and came into his own city.	1 Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.
2 And behold they brought to him one sick of the palsy lying in a bed. And Jesus, seeing their faith, said to the man sick of the palsy: Be of good heart, son, thy sins are forgiven thee.	2 І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: «Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.»
3 And behold some of the scribes said within themselves: He blasphemeth.	3 Та тут деякі з книжників заговорили між собою: «Він хулить.»
4 And Jesus seeing their thoughts, said: Why do you think evil in your hearts?	4 Ісус, знавши їхні думки, каже: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших?
5 Whether is easier, to say, Thy sins are forgiven thee: or to say, Arise, and walk?	5 Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, — чи сказати: Встань і ходи!
6 But that you may know that the Son of man hath power on earth to forgive sins, (then said he to the man sick of palsy,) Arise, take up thy bed, and go into thy house.	6 Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», — каже розслабленому: «Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.»
7 And he arose, and went into his house.	7 Встав той і пішов до свого дому.
8 And the multitude seeing it, feared, and glorified God that gave such power to men.	8 Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.
9 And when Jesus passed on from hence, he saw a man sitting in the custom house, named Matthew; and he saith to him: Follow me. And he rose up and followed him.	9 Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним.
10 And it came to pass as he was sitting at meat in the house, behold many publicans and sinners came, and sat down with Jesus and his disciples.	10 Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями.
11 And the Pharisees seeing it, said to his disciples: Why doth your master eat with publicans and sinners?	11 Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: «Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?»
12 But Jesus hearing it, said: They that are in health need not a physician, but they that are ill.	12 Почувши те, озвався: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі.
13 Go then and learn what this meaneth, I will have mercy and not sacrifice. For I am not come to call the just, but sinners.	13 Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.»
14 Then came to him the disciples of John, saying: Why do we and the Pharisees fast often, but thy disciples do not fast?
15 And Jesus said to them: Can the children of the bridegroom mourn, as long as the bridegroom is with them? But the days will come, when the bridegroom shall be taken away from them, and then they shall fast.	15 Ісус відповів їм: «Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити.
16 And nobody putteth a piece of raw cloth unto an old garment. For it taketh away the fullness thereof from the garment, and there is made a greater rent.	16 Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша.
17 Neither do they put new wine into old bottles. Otherwise the bottles break, and the wine runneth out, and the bottles perish. But new wine they put into new bottles: and both are preserved.	17 І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.»
18 And he was speaking these things unto them, behold a certain ruler came up, and adored him, saying: Lord, my daughter is even now dead; but come, lay thy hand upon her, and she shall live.	18 Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: «Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.»
19 And Jesus rising up followed him, with his disciples.	19 Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його.
20 And behold a woman who was troubled with an issue of blood twelve years, came behind him, and touched the hem of his garment.	20 І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі.
21 For she said within herself: If I shall touch only his garment, I shall be healed.	21 Казала бо сама до себе: «Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.»
22 But Jesus turning and seeing her, said: Be of good heart, daughter, thy faith hath made thee whole. And the woman was made whole from that hour.	22 Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: «Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.» І видужала жінка від тієї ж години.
23 And when Jesus was come into the house of the ruler, and saw the minstrels and the multitude making a rout,	23 А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану,
24 He said: Give place, for the girl is not dead, but sleepeth. And they laughed him to scorn.	24 сказав: «Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.» І насміхалися з нього.
25 And when the multitude was put forth, he went in, and took her by the hand. And the maid arose.	25 Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало.
26 And the fame hereof went abroad into all that country.	26 Чутка про це розійшлась по всій тій країні.
27 And as Jesus passed from thence, there followed him two blind men crying out and saying, Have mercy on us, O Son of David.	27 І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: «Помилуй нас, сину Давидів!»
28 And when he was come to the house, the blind men came to him. And Jesus saith to them, Do you believe, that I can do this unto you? They say to him, Yea, Lord.	28 І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: «Чи віруєте, що я можу це зробити?» — «Так, Господи!» — кажуть йому ті.
29 Then he touched their eyes, saying, According to your faith, be it done unto you.	29 Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: «Нехай вам станеться за вашою вірою!»
30 And their eyes were opened, and Jesus strictly charged them, saying, See that no man know this.	30 І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: «Глядіть, щоб ніхто не знав про це.»
31 But they going out, spread his fame abroad in all that country.	31 Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні.
32 And when they were gone out, behold they brought him a dumb man, possessed with a devil.	32 А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий.
33 And after the devil was cast out, the dumb man spoke, and the multitudes wondered, saying, Never was the like seen in Israel.	33 Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: «Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!»
34 But the Pharisees said, By the prince of devils he casteth out devils.	34 Фарисеї ж говорили: «Він виганяє бісів князем бісівським!»
35 And Jesus went about all the cities, and towns, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing every disease, and every infirmity.	35 Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.
36 And seeing the multitudes, he had compassion on them: because they were distressed, and lying like sheep that have no shepherd.	36 Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха.
37 Then he saith to his disciples, The harvest indeed is great, but the labourers are few.	37 Тоді він каже своїм учням: «Жнива великі, та робітників мало.
38 Pray ye therefore the Lord of the harvest, that he send forth labourers into his harvest.	38 Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива.»