| 1 ¿No está llamando la Sabiduría y no hace oír su voz la Inteligencia? | 1 Хіба мудрість не кличе, | розум не здійма свій голос? |
| 2 En las cumbres más altas que bordean el camino, apostada en el cruce de los senderos, | 2 На верху горбів при дорозі, | стає вона й на розпуттях. |
| 3 al lado de las puertas, a la entrada de la ciudad, en los lugares de acceso, ella dice en alta voz: | 3 Коло воріт, при вході в місто, | при вході в двері вона голосно гукає: |
| 4 «A ustedes, hombres, yo los llamo, y mi voz se dirige a los seres humanos. | 4 «Це вас я кличу, люди; | до синів людських мій голос. |
| 5 Entiendan, incautos, qué es la perspicacia; entiendan, necios, qué es la sensatez. | 5 О простодушні, обачности навчайтесь, | і ви, безглузді, ума набирайтесь! |
| 6 Escuchen: es muy importante lo que voy a decir, mis labios se abren para expresar lo que es recto. | 6 Слухайте, бо я про важливе говоритиму, | і з уст моїх вийдуть слова правдиві. |
| 7 Sí, mi boca profiere la verdad, la maldad es una abominación para mis labios. | 7 Уста мої виповідають правду, | і зло моїм устам огидне. |
| 8 Todas mis palabras son conformes a la justicia, no hay en ellas nada retorcido o sinuoso; | 8 Всі слова уст моїх правдиві, | нема нічого в них нещирого, кривого. |
| 9 todas son exactas para el que sabe entender y rectas para los que ha hallado la ciencia. | 9 Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, | і слушні тому, хто придбав знання. |
| 10 Adquieran mi instrucción, no la plata, y la ciencia más que el oro acrisolado. | 10 Прийміть мою науку, а не срібло, | і радше знання, ніж золото добірне, |
| 11 Porque la Sabiduría vale más que las perlas, y nada apetecible se le puede igualar». | 11 бо мудрість ліпша понад перли; | ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею. |
| 12 Yo, la Sabiduría, habito con la prudencia y poseo la ciencia de la reflexión. | 12 Я мудрість, з обачністю я перебуваю; | я посідаю знання розважливе. |
| 13 El temor del Señor es detestar el mal: yo detesto la soberbia, el orgullo, la mala conducta y la boca perversa. | 13 Страх Господній то ненависть до зла. | Пиху та гордість, лиху поведінку | й уста нещирі я ненавиджу. |
| 14 A mí me pertenecen el consejo y la habilidad, yo soy la inteligencia, mío es el poder. | 14 У мене рада й помисл; | я — розум, у мене сила. |
| 15 Por mí reinan los reyes y los soberanos decretan la justicia; | 15 Мною царі царюють | і князі встановляють право. |
| 16 por mí gobiernan los príncipes y los nobles juzgan la tierra. | 16 Мною старшини правлять, | вельможі судять усю землю. |
| 17 Yo amo a los que me aman y los que me buscan ardientemente, me encontrarán. | 17 Я люблю тих, які мене люблять; | хто шукає мене пильно, той знаходить. |
| 18 Conmigo están la riqueza y la gloria, los bienes perdurables y la justicia. | 18 Багатство й слава в мене, | постійні блага й справедливість. |
| 19 Mi fruto vale más que el oro, que el oro fino, y rindo más que la plata acrisolada. | 19 Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота; | прибуток мій — над срібло добірне. |
| 20 Yo voy por el sendero de la justicia, en medio de las sendas de la equidad, | 20 Я ходжу путями правди, | стежками права, |
| 21 para repartir posesiones a los que me aman y para colmar sus tesoros. | 21 щоб дати блага тим, які мене люблять, | щоб наповнились їхні скарбниці. |
| 22 El Señor me creó como primicia de sus caminos, antes de sus obras, desde siempre. | 22 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних. |
| 23 Yo fui formada desde la eternidad, desde el comienzo, antes de los orígenes de la tierra. | 23 Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала; |
| 24 Yo nací cuando no existían los abismos, cuando no había fuentes de aguas caudalosas. | 24 коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних. |
| 25 Antes que fueran cimentadas las montañas, antes que las colinas, yo nací, | 25 Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась; |
| 26 cuando él no había hecho aún la tierra ni los espacios ni los primeros elementos del mundo. | 26 тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового. |
| 27 Cuando él afianzaba el cielo, yo estaba allí; cuando trazaba el horizonte sobre el océano, | 27 Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні, |
| 28 cuando condensaba las nubes en lo alto, cuando infundía poder a las fuentes del océano, | 28 як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела, |
| 29 cuando fijaba su límite al mar para que las aguas no transgredieran sus bordes, cuando afirmaba los cimientos de la tierra, | 29 як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, — |
| 30 yo estaba a su lado como un hijo querido y lo deleitaba día tras día, recreándome delante de él en todo tiempo, | 30 я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно, |
| 31 recreándome sobre la faz de la tierra, y mi delicia era estar con los hijos de los hombres. | 31 гралась на його земному крузі, | моя бо втіха: бути; з людськими синами. |
| 32 Y ahora, hijos, escúchenme: ¡felices los que observan mis caminos! | 32 Отож, тепер, діти мої, слухайте мене: | щасливі тії, що дороги мої пильнують! |
| 33 Escuchen la instrucción y sean sabios: ¡no la descuiden! | 33 Слухайте науки й будьте мудрі, | не гордуйте нею. |
| 34 ¡Feliz el hombre que me escucha, velando a mis puertas día tras día y vigilando a la entrada de mi casa! | 34 Щасливий чоловік, що мене слухає, | що день-у-день біля дверей моїх чуває, | біля моїх одвірків стоїть на сторожі! |
| 35 Porque el que me encuentra ha encontrado la vida y ha obtenido el favor del Señor; | 35 Бо хто мене знаходить, той життя знаходить | й осягає від Господа ласку. |
| 36 pero el que peca contra mí se hace daño a sí mismo y todos los que me odian, aman la muerte. | 36 Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить; | всі мої ненависники — смерть полюбляють.» |
