| 1 De nouveau Jésus entra dans une synagogue; il y avait là un homme à la main paralysée. | 1 І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку. |
| 2 Des gens l’observaient, se demandant s’il allait le guérir un jour de sabbat: ils étaient prêts à le dénoncer. | 2 Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити. |
| 3 Jésus dit à l’homme qui avait la main paralysée: "Lève-toi et viens au milieu.” | 3 І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: Стань посередині! |
| 4 Puis il leur dit: "Qu’est-ce qui est permis le jour du sabbat, faire du bien ou faire du mal, sauver une vie ou la laisser perdre?” Eux se taisent. | 4 А потім до них і каже: Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити? Вони ж мовчали. |
| 5 Jésus les regarde l’un après l’autre avec colère, peiné de voir comme ils avaient la tête dure, puis il dit à l’homme: "Étends la main.” Celui-ci l’étend, sa main est guérie. | 5 Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: Простягни лишень руку! І той простягнув, і рука його одужала. |
| 6 Mais alors les Pharisiens sortent, et ils tiennent conseil avec les Hérodiens pour voir comment se défaire de Jésus. | 6 І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити. |
| 7 Jésus s’éloigna avec ses disciples en direction de la mer. Un nombre impressionnant de Galiléens le suivit; | 7 Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї, |
| 8 toute une foule vint à lui également de la Judée, de Jérusalem, de l’Idumée et d’au-delà du Jourdain, des environs de Tyr et de Sidon, car ils avaient appris tout ce qu’il faisait. | 8 з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього. |
| 9 Jésus demanda alors à ses disciples de tenir une barque à sa disposition pour ne pas être écrasé par la foule. | 9 Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його. |
| 10 En effet, il faisait tellement de guérisons que tous ceux qui souffraient de quelque mal se pressaient contre lui pour essayer de le toucher. | 10 Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись. |
| 11 Même les esprits impurs se laissaient tomber à ses pieds quand ils le voyaient; ils criaient: "Tu es le Fils de Dieu!” | 11 І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: Ти — Син Божий! |
| 12 Mais il les menaçait sévèrement, car il ne voulait pas qu’ils le fassent reconnaître. | 12 Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його. |
| 13 Jésus gravit alors la montagne; il appela à lui ceux qu’il voulut et ils allèrent le rejoindre. | 13 Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього. |
| 14 C’est ainsi qu’il créa les “Douze” (qu’il nomma aussi apôtres) pour être avec lui; il voulait les envoyer prêcher | 14 І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю; |
| 15 et qu’ils aient autorité pour faire sortir les démons. | 15 і дав їм владу виганяти бісів. |
| 16 Il établit donc les Douze: Simon, à qui il imposa le nom de Pierre; | 16 Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро; |
| 17 Jacques fils de Zébédée, et Jean, frère de Jacques - il leur imposa le nom de Boanerguès, ce qui veut dire: Fils du tonnerre -; | 17 Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі — Сини грому; |
| 18 André, Philippe, Barthélemy, Matthieu, Thomas, Jacques fils d’Alphée, Thaddée, | 18 та Юду Іскаріота, що його і зрадив. |
| 19 Simon le Cananéen, et Judas Iscariote, celui-là même qui allait le livrer. | |
| 20 Jésus revint à la maison. De nouveau on s’y retrouva en grand nombre, si bien qu’ils ne pouvaient même plus manger. | 20 Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти. |
| 21 En apprenant cela, les siens vinrent pour le reprendre, car ils disaient: "Il a perdu la tête!” | 21 Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: Він не при собі! |
| 22 Au même moment, les maîtres de la Loi qui étaient descendus de Jérusalem affirmaient: "Il est possédé par Béelzéboul; c’est le chef des démons qui lui permet de chasser les démons!” | 22 А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє. |
| 23 Il les fit donc approcher et commença à raisonner avec des comparaisons: "Comment Satan peut-il faire sortir Satan? | 23 Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: Як може сатана сатану виганяти? |
| 24 Si l’on est divisé à l’intérieur d’un royaume, ce royaume ne peut tenir. | 24 Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись. |
| 25 Si l’on est divisé à l’intérieur d’une maison, cette maison ne tiendra pas. | 25 Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти. |
| 26 Et si Satan s’en prend à lui-même, s’il est divisé, il ne tiendra pas, il est fini. | 26 Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав! |
| 27 “Personne ne peut entrer dans la maison du Fort pour piller ses affaires, sans avoir d’abord ligoté le Fort. Alors seulement on pillera sa maison. | 27 Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв’яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату. |
| 28 En vérité, je vous dis, tout peut être pardonné aux hommes, quel que soit le nombre de leurs péchés et de leurs blasphèmes; | 28 Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили. |
| 29 mais pour qui blasphème contre l’Esprit Saint, il n’y aura jamais de pardon: car il est coupable d’une faute qui ne s’en ira jamais.” | 29 Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний. |
| 30 C’était leur cas quand ils disaient: "Il a un esprit impur.” | 30 Вони бо мовили: Він має нечистого духа. |
| 31 Sur ce, arrivent sa mère et ses frères; ils restent dehors et envoient quelqu’un pour l’appeler. | 31 Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати. |
| 32 On dit à Jésus, alors que tout le monde est assis autour de lui: "Ta mère et tes frères sont là dehors, qui te cherchent.” | 32 Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають. |
| 33 Mais Jésus leur répond: "Qui est ma mère et qui sont mes frères?” | 33 А він у відповідь їм: Хто моя мати та брати мої? |
| 34 Et promenant son regard sur ceux qui sont assis autour de lui, il déclare: "Vous voyez là ma mère et mes frères; | 34 І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: Ось моя мати та мої брати. |
| 35 celui qui fait la volonté de Dieu, c’est lui qui m’est un frère, une sœur ou une mère.” | 35 Бо хто чинить волю Божу, той — мені брат, сестра і мати. |
