Proverbi (امثال) 19

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 الفقير السالك بكماله خير من ملتوي الشفتين وهو جاهل.	1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами.
2 ايضا كون النفس بلا معرفة ليس حسنا والمستعجل برجليه يخطأ.	2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться.
3 حماقة الرجل تعوّج طريقه وعلى الرب يحنق قلبه.	3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається.
4 الغنى يكثر الاصحاب والفقير منفصل عن قريبه.	4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його.
5 شاهد الزور لا يتبرأ والمتكلم بالاكاذيب لا ينجو.	5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
6 كثيرون يستعطفون وجه الشريف وكلّ صاحب لذي العطايا.	6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці.
7 كل اخوة الفقير يبغضونه. فكم بالحري اصدقاؤه يبتعدون عنه. من يتبع اقوالا فهي له.	7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами.
8 المقتني الحكمة يحب نفسه. الحافظ الفهم يجد خيرا.	8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро.
9 شاهد الزور لا يتبرأ والمتكلم بالاكاذيب يهلك.	9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине.
10 التنعم لا يليق بالجاهل كم بالاولى لا يليق بالعبد ان يتسلط على الرؤساء	10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями.
11 تعقل الانسان يبطئ غضبه وفخره الصفح عن معصية.	11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати.
12 كزمجرة الاسد حنق الملك وكالطل على العشب رضوانه.	12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину.
13 الابن الجاهل مصيبة على ابيه ومخاصمات الزوجة كالوكف المتتابع.	13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
14 البيت والثروة ميراث من الآباء. اما الزوجة المتعقلة فمن عند الرب.	14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка.
15 الكسل يلقي في السبات والنفس المتراخية تجوع.	15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати.
16 حافظ الوصية حافظ نفسه والمتهاون بطرقه يموت.	16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре.
17 من يرحم الفقير يقرض الرب وعن معروفه يجازيه.	17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство.
18 ادّب ابنك لان فيه رجاء ولكن على اماتته لا تحمل نفسك.	18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти.
19 الشديد الغضب يحمل عقوبة لانك اذا نجيته فبعد تعيد.	19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
20 اسمع المشورة واقبل التأديب لكي تكون حكيما في آخرتك.	20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку.
21 في قلب الانسان افكار كثيرة لكن مشورة الرب هي تثبت.	21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться.
22 زينة الانسان معروفه والفقير خير من الكذوب	22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун.
23 مخافة الرب للحياة. يبيت شبعان لا يتعهده شر.	23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
24 الكسلان يخفي يده في الصحفة وايضا الى فمه لا يردها.	24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести.
25 اضرب المستهزئ فيتذكى الاحمق ووبخ فهيما فيفهم معرفة.	25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання.
26 المخرب اباه والطارد امه هو ابن مخز ومخجل.	26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний.
27 كف يا ابني عن استماع التعليم للضلالة عن كلام المعرفة.	27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних.
28 الشاهد اللئيم يستهزئ بالحق وفم الاشرار يبلع الاثم.	28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня.
29 القصاص معد للمستهزئين والضرب لظهر الجهال	29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари.