Іван 10

Біблія	Biblia Tysiąclecia
1 «Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, — злодюга той, розбійник!	1 Zaprawdę, zaprawdę, powiadam wam: Kto nie wchodzi do owczarni przez bramę, ale wdziera się inną drogą, ten jest złodziejem i rozbójnikiem.
2 Хто ж увіходить дверима, той вівцям — вівчар.	2 Kto jednak wchodzi przez bramę, jest pasterzem owiec.
3 Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім’я, і виводить їх.	3 Temu otwiera odźwierny, a owce słuchają jego głosu; woła on swoje owce po imieniu i wyprowadza je.
4 А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.	4 A kiedy wszystkie wyprowadzi, staje na ich czele, a owce postępują za nim, ponieważ głos jego znają.
5 Не підуть за чужим вони — втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.»	5 Natomiast za obcym nie pójdą, lecz będą uciekać od niego, bo nie znają głosu obcych.
6 Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм.	6 Tę przypowieść opowiedział im Jezus, lecz oni nie pojęli znaczenia tego, co im mówił.
7 Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я — двері для овець.	7 Powtórnie więc powiedział do nich Jezus: Zaprawdę, zaprawdę, powiadam wam: Ja jestem bramą owiec.
8 Усі, скільки їх передо мною прийшло, — злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх.	8 Wszyscy, którzy przyszli przede Mną, są złodziejami i rozbójnikami, a nie posłuchały ich owce.
9 Я — двері. Хто ввійде крізь мене — спасеться. Увійде він, вийде — і знайде пасовисько!	9 Ja jestem bramą. Jeżeli ktoś wejdzie przeze Mnie, będzie zbawiony - wejdzie i wyjdzie, i znajdzie paszę.
10 Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали.	10 Złodziej przychodzi tylko po to, aby kraść, zabijać i niszczyć. Ja przyszedłem po to, aby /owce/ miały życie i miały je w obfitości.
11 Я — добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе.	11 Ja jestem dobrym pasterzem. Dobry pasterz daje życie swoje za owce.
12 Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, — бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує.	12 Najemnik zaś i ten, kto nie jest pasterzem, którego owce nie są własnością, widząc nadchodzącego wilka, opuszcza owce i ucieka, a wilk je porywa i rozprasza;
13 Бо він — наймит і не турбується вівцями.	13 /najemnik ucieka/ dlatego, że jest najemnikiem i nie zależy mu na owcach.
14 Я ж — добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають.	14 Ja jestem dobrym pasterzem i znam owce moje, a moje Mnie znają,
15 Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець.	15 podobnie jak Mnie zna Ojciec, a Ja znam Ojca. życie moje oddaję za owce.
16 Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, — і буде одне стадо й один пастир!	16 Mam także inne owce, które nie są z tej owczarni. I te muszę przyprowadzić i będą słuchać głosu mego, i nastanie jedna owczarnia, jeden pasterz.
17 За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти.	17 Dlatego miłuje Mnie Ojciec, bo Ja życie moje oddaję, aby je /potem/ znów odzyskać.
18 Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.»	18 Nikt Mi go nie zabiera, lecz Ja od siebie je oddaję. Mam moc je oddać i mam moc je znów odzyskać. Taki nakaz otrzymałem od mojego Ojca.
19 Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів.	19 I znów nastąpiło rozdwojenie między Żydami z powodu tych słów.
20 Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з’їхав. Навіщо його слухаєте?»	20 Wielu spośród nich mówiło: On jest opętany przez złego ducha i odchodzi od zmysłów. Czemu Go słuchacie?
21 Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?»	21 Inni mówili: To nie są słowa opętanego. Czyż zły duch może otworzyć oczy niewidomych?
22 Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була.	22 Obchodzono wtedy w Jerozolimie uroczystość Poświęcenia świątyni. Było to w zimie.
23 Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком.	23 Jezus przechadzał się w świątyni, w portyku Salomona.
24 Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!»	24 Otoczyli Go Żydzi i mówili do Niego: Dokąd będziesz nas trzymał w niepewności? Jeśli Ty jesteś Mesjaszem, powiedz nam otwarcie.
25 Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім’я Отця мого, — вони свідчать за мене.	25 Rzekł do nich Jezus: Powiedziałem wam, a nie wierzycie. Czyny, których dokonuję w imię mojego Ojca, świadczą o Mnie.
26 Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець.	26 Ale wy nie wierzycie, bo nie jesteście z moich owiec.
27 Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують,	27 Moje owce słuchają mego głosu, a Ja znam je. Idą one za Mną
28 Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого!	28 i Ja daję im życie wieczne. Nie zginą one na wieki i nikt nie wyrwie ich z mojej ręki.
29 і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.	29 Ojciec mój, który Mi je dał, jest większy od wszystkich. I nikt nie może ich wyrwać z ręki mego Ojca.
30 Я і Отець — одно.»	30 Ja i Ojciec jedno jesteśmy.
31 Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його.	31 I znowu Żydzi porwali kamienie, aby Go ukamienować.
32 Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?»	32 Odpowiedział im Jezus: Ukazałem wam wiele dobrych czynów pochodzących od Ojca. Za który z tych czynów chcecie Mnie ukamienować?
33 А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але — за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!»	33 Odpowiedzieli Mu Żydzi: Nie chcemy Cię kamienować za dobry czyn, ale za bluźnierstwo, za to, że Ty będąc człowiekiem uważasz siebie za Boga.
34 Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви — боги?	34 Odpowiedział im Jezus: Czyż nie napisano w waszym Prawie: Ja rzekłem: Bogami jesteście?
35 Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, — а Писання годі усунути! —	35 Jeżeli /Pismo/ nazywa bogami tych, do których skierowano słowo Boże - a Pisma nie można odrzucić
36 то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, — бо я сказав, що я — Син Божий?	36 to jakżeż wy o Tym, którego Ojciec poświęcił i posłał na świat, mówicie: Bluźnisz, dlatego że powiedziałem: Jestem Synem Bożym?
37 Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого!	37 Jeżeli nie dokonuję dzieł mojego Ojca, to Mi nie wierzcie.
38 Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»	38 Jeżeli jednak dokonuję, to choćbyście Mnie nie wierzyli, wierzcie moim dziełom, abyście poznali i wiedzieli, że Ojciec jest we Mnie, a Ja w Ojcu.
39 І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук.	39 I znowu starali się Go pojmać, ale On uszedł z ich rąk.
40 І пішов знову на той бік Йордану, на місце, де Йоан спершу христив, — і перебував там.	40 I powtórnie udał się za Jordan, na miejsce, gdzie Jan poprzednio udzielał chrztu, i tam przebywał.
41 Багато людей посходилось до нього і казали: «Не вчинив Йоан ані одного чуда, та все, що Йоан говорив про нього, — була істина.»	41 Wielu przybyło do Niego, mówiąc, iż Jan wprawdzie nie uczynił żadnego znaku, ale że wszystko, co Jan o Nim powiedział, było prawdą.
42 І увірували у нього численні.	42 I wielu tam w Niego uwierzyło.