Одкровення 16

Біблія	STUTTGARTENSIA-DELITZSCH
1 Почув я голос великий із храму, що говорив до семи ангелів: «Ідіть і вилийте на землю сім чаш обурення Божого.»	1 וָאֶשְׁמַע קוֹל גָּדוֹל מִן־הַהֵיכָל הָאֹמֵר אֶל־שִׁבְעַת הַמַּלְאָכִים לְכוּ וְשִׁפְכוּ אֶת־שֶׁבַע קַעֲרֹת חֲמַת הָאֱלֹהִים אָרְצָה
2 І пішов перший і вилив свою чашу на землю: і наробився гнояк, злий і поганий, на людях, що мали клейно звіра і що поклонялися образові його.	2 וַיֵּלֶךְ הָרִאשׁוֹן וַיִּשְׁפֹּךְ אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הָאָרֶץ וַיְהִי שְׁחִין רַע וּמַכְאִיב בָּאֲנָשִׁים אֲשֶׁר־עֲלֵיהֶם תָּו הַחַיָּה וּבַמִּשְׁתַּחֲוִים לְצַלְמָהּ
3 Другий вилив чашу свою на море: і стала кров, як мертвого, і всяка душа жива вмерла, що в морі.	3 וַיִּשְׁפֹּךְ הַשֵּׁנִי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הַיָּם וַיְהִי לְדָם כְּדַם חָלָל וַתָּמָת כָּל־נֶפֶשׁ חַיָּה אֲשֶׁר בַּיָּם
4 Третій вилив чашу свою на річки і на джерела вод: і стала кров.	4 וַיִּשְׁפֹּךְ הַשְּׁלִישִׁי אֶת־קַעֲרָתוֹ בַּנְּהָרוֹת וּבְמַעְיְנוֹת הַמָּיִם וַיִּהְיוּ לְדָם
5 І почув я ангела вод, що говорив: «Праведний єси, хто сущий і хто був, і свят, що так судив;	5 וָאֶשְׁמַע אֶת־מַלְאַךְ הַמַּיִם אֹמֵר צַדִּיק אַתָּה אָדוֹן הַהֹוֶה וְהָיָה וְיִהְיֶה כִּי־כֵן שָׁפָטְתָּ
6 бо кров святих і пророків пролили вони, і кров їм дав ти пити: достойні того.»	6 כִּי דַּם קְדשִׁים וּנְבִיאִים שָׁפָכוּ וְדָם הִשְׁקִיתָם כִּי־גְמוּל יָדָם הוּא
7 І почув я від жертовника, що говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і праведні суди твої.»	7 וָאֶשְׁמַע אֶת־הַמִּזְבֵּחַ אֹמֵר אָמְנָם כֵּן יְהוָֹה אֱלֹהִים צְבָאוֹת אֱמֶת וָצֶדֶק מִשְׁפָּטֶיךָ
8 Четвертий вилив чашу свою на сонце: і дано йому палити людей огнем.	8 וַיִּשְׁפֹּךְ הַמַּלְאָךְ הָרְבִיעִי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הַשָּׁמֶשׁ וַיִּנָּתֶן לוֹ לִצְרֹב אֶת־בְּנֵי אָדָם בָּאֵשׁ
9 І палено людей горяччю великою, і блюзнили вони на ім’я Бога, який має владу над карами цими, і не розкаялися — віддати йому славу.	9 וַיִּצָּרְבוּ בְנֵי־אָדָם בְּחֹם גָּדוֹל וַיְגַדְּפוּ אֶת־שֵׁם אֱלֹהִים אֲשֶׁר־לוֹ הַמֶּמְשָׁלָה עַל־הַמַּכּוֹת הָאֵלֶּה וְלֹא שָׁבוּ לָתֶת־לוֹ הַכָּבוֹד
10 П’ятий вилив чашу свою на престол звіра: і зробилося царство його мороковим, і кусали язики свої від болю,	10 וַיִּשְׁפֹּךְ הַחֲמִישִׁי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־כִּסֵּא הַחַיָּה וַתֶּחְשַׁךָ מַלְכוּתָהּ וַיְנַשְּׁכוּ מִכְּאֵב לֵב אֶת־לְשׁוֹנָם
11 і блюзнили на Бога небесного від болів своїх і від виразок своїх, та не каялися в ділах своїх.	11 וַיְגַדְּפוּ אֶת־אֱלֹהֵי הַשָּׁמַיִם מִמַּכְאֹבָם וּשְׁחִינָם וְלֹא שָׁבוּ מִמַּעֲשֵׂיהֶם
12 Шостий вилив чашу свою на річку велику Ефрат: і висохла вода її, щоб приготовився шлях царям від схід сонця.	12 וַיִּשְׁפֹּךְ הַשִּׁשִּׁי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הַנָּהָר הַגָּדוֹל נְהַר־פְּרָת וַיֶּחֶרְבוּ מֵימָיו לְמַעַן תְּיֻשַּׁר מְסִלָּה לַמְּלָכִים אֲשֶׁר מִמִּזְרַח־שָׁמֶשׁ
13 І побачив я: з рота дракона і з рота звіра, і з рота лжепророка виходили три духи нечисті, немов жаби;	13 וָאֵרֶא וְהִנֵּה מִפִּי הַתַּנִּין וּמִפִּי הַחַיָּה וּמִפִּי נְבִיא הַשֶּׁקֶר יֹצְאוֹת שָׁלשׁ רוּחוֹת טְמֵאוֹת דּוֹמוֹת לִצְפַרְדְּעִים
14 то ж і є духи демонські, що творять знамення, що виходять до царів цілої вселенної — зібрати їх на битву в день великий Бога Вседержителя.	14 כִּי רוּחוֹת הַשֵּׁדִים הֵנָּה עֹשׂוֹת אוֹתוֹת וְיֹצְאוֹת אֶל־מַלְכֵי אֶרֶץ וְתֵבֵל כֻּלָּהּ לְאָסְפָם לְמִלְחֶמֶת הַיּוֹם הַהוּא הַגָּדוֹל יוֹם אֱלֹהֵי הַצְּבָאוֹת
15 Глядіть, іду, неначе злодій. Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже, щоб не ходив голим, і не бачили сорому його.	15 הִנְנִי בָא כַּגַּנָּב אַשְׁרֵי הַשֹּׁקֵד וְשֹׁמֵר אֶת־בְּגָדָיו לְמַעַן לֹא־יֵלֵךְ עָרֹם וְרָאוּ אֶת־עֶרְוָתוֹ
16 І зібрали їх на місце, що зветься по-єврейськи Армагедон.	16 וַיֶּאֱסֹף אֹתָם אֶל־הַמָּקוֹם הַנִּקְרָא בְעִבְרִית הַר מְגִדּוֹן
17 А сьомий вилив чашу свою на повітря; і вийшов голос могутній із храму небес, від престола, говорячи: «Сталося!»	17 וַיִּשְׁפֹּךְ הַמַּלְאָךְ הַשְּׁבִיעִי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הָאֲוִיר וַיֵּצֵא קוֹל גָּדוֹל מֵהֵיכַל הַשָּׁמַיִם מִן־הַכִּסֵּא וַיֹּאמֶר הָיֹה נִהְיָתָה
18 І зчинилися блискавиці і голоси і громи і землетрус настав великий, якого не було, відколи люди на землі: такий землетрус то ж великий!	18 וַיִּהְיוּ קֹלוֹת וּרְעָמִים וּבְרָקִים וַיְהִי רַעַשׁ גָּדוֹל אֲשֶׁר לֹא־הָיָה כָמֹהוּ לְמִן־הֱיוֹת אָדָם עַל־הָאָרֶץ רַעַשׁ כָּזֶה גָּדוֹל עַד־מְאֹד
19 І розпалося місто велике на три частини, і міста язичників упали, і Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина від палкого гніву його.	19 וְהָעִיר הַגְּדוֹלָה נֶחְלְקָה לִשְׁלשָׁה חֲלָקִים וַתִּפֹּלְנָה עָרֵי הַגּוֹיִם וַתִּזָּכֵר בָּבֶל הַגְּדוֹלָה לִפְנֵי אֱלֹהִים לָתֶת־לָהּ כּוֹס יֵין חֲמַת אַפּוֹ
20 І зник усякий острів, і гір не знайшлося;	20 וַיָּנָס כָּל־אִי וְהֶהָרִים לֹא נִמְצָאוּ
21 а град, завбільшки як талант, падав з неба на людей; і блюзнили люди на Бога, за кару граду, бо кара його велика вельми.	21 וּבָרָד כָּבֵד כְּכִכָּר יָרַד מִן־הַשָּׁמַיִם עַל־בְּנֵי הָאָדָם וַיְגַדְּפוּ בְנֵי־הָאָדָם אֶת־הָאֱלֹהִים עַל־אֹדוֹת מַכַּת הַבָּרָד כִּי־כָבְדָה מַכָּתוֹ מְאֹד