Одкровення 16
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Stuttgartensia - Delitzsch |
|---|---|
| 1 Почув я голос великий із храму, що говорив до семи ангелів: «Ідіть і вилийте на землю сім чаш обурення Божого.» | 1 וָאֶשְׁמַע קוֹל גָּדוֹל מִן־הַהֵיכָל הָאֹמֵר אֶל־שִׁבְעַת הַמַּלְאָכִים לְכוּ וְשִׁפְכוּ אֶת־שֶׁבַע קַעֲרֹת חֲמַת הָאֱלֹהִים אָרְצָה |
| 2 І пішов перший і вилив свою чашу на землю: і наробився гнояк, злий і поганий, на людях, що мали клейно звіра і що поклонялися образові його. | 2 וַיֵּלֶךְ הָרִאשׁוֹן וַיִּשְׁפֹּךְ אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הָאָרֶץ וַיְהִי שְׁחִין רַע וּמַכְאִיב בָּאֲנָשִׁים אֲשֶׁר־עֲלֵיהֶם תָּו הַחַיָּה וּבַמִּשְׁתַּחֲוִים לְצַלְמָהּ |
| 3 Другий вилив чашу свою на море: і стала кров, як мертвого, і всяка душа жива вмерла, що в морі. | 3 וַיִּשְׁפֹּךְ הַשֵּׁנִי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הַיָּם וַיְהִי לְדָם כְּדַם חָלָל וַתָּמָת כָּל־נֶפֶשׁ חַיָּה אֲשֶׁר בַּיָּם |
| 4 Третій вилив чашу свою на річки і на джерела вод: і стала кров. | 4 וַיִּשְׁפֹּךְ הַשְּׁלִישִׁי אֶת־קַעֲרָתוֹ בַּנְּהָרוֹת וּבְמַעְיְנוֹת הַמָּיִם וַיִּהְיוּ לְדָם |
| 5 І почув я ангела вод, що говорив: «Праведний єси, хто сущий і хто був, і свят, що так судив; | 5 וָאֶשְׁמַע אֶת־מַלְאַךְ הַמַּיִם אֹמֵר צַדִּיק אַתָּה אָדוֹן הַהֹוֶה וְהָיָה וְיִהְיֶה כִּי־כֵן שָׁפָטְתָּ |
| 6 бо кров святих і пророків пролили вони, і кров їм дав ти пити: достойні того.» | 6 כִּי דַּם קְדשִׁים וּנְבִיאִים שָׁפָכוּ וְדָם הִשְׁקִיתָם כִּי־גְמוּל יָדָם הוּא |
| 7 І почув я від жертовника, що говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і праведні суди твої.» | 7 וָאֶשְׁמַע אֶת־הַמִּזְבֵּחַ אֹמֵר אָמְנָם כֵּן יְהוָֹה אֱלֹהִים צְבָאוֹת אֱמֶת וָצֶדֶק מִשְׁפָּטֶיךָ |
| 8 Четвертий вилив чашу свою на сонце: і дано йому палити людей огнем. | 8 וַיִּשְׁפֹּךְ הַמַּלְאָךְ הָרְבִיעִי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הַשָּׁמֶשׁ וַיִּנָּתֶן לוֹ לִצְרֹב אֶת־בְּנֵי אָדָם בָּאֵשׁ |
| 9 І палено людей горяччю великою, і блюзнили вони на ім’я Бога, який має владу над карами цими, і не розкаялися — віддати йому славу. | 9 וַיִּצָּרְבוּ בְנֵי־אָדָם בְּחֹם גָּדוֹל וַיְגַדְּפוּ אֶת־שֵׁם אֱלֹהִים אֲשֶׁר־לוֹ הַמֶּמְשָׁלָה עַל־הַמַּכּוֹת הָאֵלֶּה וְלֹא שָׁבוּ לָתֶת־לוֹ הַכָּבוֹד |
| 10 П’ятий вилив чашу свою на престол звіра: і зробилося царство його мороковим, і кусали язики свої від болю, | 10 וַיִּשְׁפֹּךְ הַחֲמִישִׁי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־כִּסֵּא הַחַיָּה וַתֶּחְשַׁךָ מַלְכוּתָהּ וַיְנַשְּׁכוּ מִכְּאֵב לֵב אֶת־לְשׁוֹנָם |
| 11 і блюзнили на Бога небесного від болів своїх і від виразок своїх, та не каялися в ділах своїх. | 11 וַיְגַדְּפוּ אֶת־אֱלֹהֵי הַשָּׁמַיִם מִמַּכְאֹבָם וּשְׁחִינָם וְלֹא שָׁבוּ מִמַּעֲשֵׂיהֶם |
| 12 Шостий вилив чашу свою на річку велику Ефрат: і висохла вода її, щоб приготовився шлях царям від схід сонця. | 12 וַיִּשְׁפֹּךְ הַשִּׁשִּׁי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הַנָּהָר הַגָּדוֹל נְהַר־פְּרָת וַיֶּחֶרְבוּ מֵימָיו לְמַעַן תְּיֻשַּׁר מְסִלָּה לַמְּלָכִים אֲשֶׁר מִמִּזְרַח־שָׁמֶשׁ |
| 13 І побачив я: з рота дракона і з рота звіра, і з рота лжепророка виходили три духи нечисті, немов жаби; | 13 וָאֵרֶא וְהִנֵּה מִפִּי הַתַּנִּין וּמִפִּי הַחַיָּה וּמִפִּי נְבִיא הַשֶּׁקֶר יֹצְאוֹת שָׁלשׁ רוּחוֹת טְמֵאוֹת דּוֹמוֹת לִצְפַרְדְּעִים |
| 14 то ж і є духи демонські, що творять знамення, що виходять до царів цілої вселенної — зібрати їх на битву в день великий Бога Вседержителя. | 14 כִּי רוּחוֹת הַשֵּׁדִים הֵנָּה עֹשׂוֹת אוֹתוֹת וְיֹצְאוֹת אֶל־מַלְכֵי אֶרֶץ וְתֵבֵל כֻּלָּהּ לְאָסְפָם לְמִלְחֶמֶת הַיּוֹם הַהוּא הַגָּדוֹל יוֹם אֱלֹהֵי הַצְּבָאוֹת |
| 15 Глядіть, іду, неначе злодій. Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже, щоб не ходив голим, і не бачили сорому його. | 15 הִנְנִי בָא כַּגַּנָּב אַשְׁרֵי הַשֹּׁקֵד וְשֹׁמֵר אֶת־בְּגָדָיו לְמַעַן לֹא־יֵלֵךְ עָרֹם וְרָאוּ אֶת־עֶרְוָתוֹ |
| 16 І зібрали їх на місце, що зветься по-єврейськи Армагедон. | 16 וַיֶּאֱסֹף אֹתָם אֶל־הַמָּקוֹם הַנִּקְרָא בְעִבְרִית הַר מְגִדּוֹן |
| 17 А сьомий вилив чашу свою на повітря; і вийшов голос могутній із храму небес, від престола, говорячи: «Сталося!» | 17 וַיִּשְׁפֹּךְ הַמַּלְאָךְ הַשְּׁבִיעִי אֶת־קַעֲרָתוֹ עַל־הָאֲוִיר וַיֵּצֵא קוֹל גָּדוֹל מֵהֵיכַל הַשָּׁמַיִם מִן־הַכִּסֵּא וַיֹּאמֶר הָיֹה נִהְיָתָה |
| 18 І зчинилися блискавиці і голоси і громи і землетрус настав великий, якого не було, відколи люди на землі: такий землетрус то ж великий! | 18 וַיִּהְיוּ קֹלוֹת וּרְעָמִים וּבְרָקִים וַיְהִי רַעַשׁ גָּדוֹל אֲשֶׁר לֹא־הָיָה כָמֹהוּ לְמִן־הֱיוֹת אָדָם עַל־הָאָרֶץ רַעַשׁ כָּזֶה גָּדוֹל עַד־מְאֹד |
| 19 І розпалося місто велике на три частини, і міста язичників упали, і Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина від палкого гніву його. | 19 וְהָעִיר הַגְּדוֹלָה נֶחְלְקָה לִשְׁלשָׁה חֲלָקִים וַתִּפֹּלְנָה עָרֵי הַגּוֹיִם וַתִּזָּכֵר בָּבֶל הַגְּדוֹלָה לִפְנֵי אֱלֹהִים לָתֶת־לָהּ כּוֹס יֵין חֲמַת אַפּוֹ |
| 20 І зник усякий острів, і гір не знайшлося; | 20 וַיָּנָס כָּל־אִי וְהֶהָרִים לֹא נִמְצָאוּ |
| 21 а град, завбільшки як талант, падав з неба на людей; і блюзнили люди на Бога, за кару граду, бо кара його велика вельми. | 21 וּבָרָד כָּבֵד כְּכִכָּר יָרַד מִן־הַשָּׁמַיִם עַל־בְּנֵי הָאָדָם וַיְגַדְּפוּ בְנֵי־הָאָדָם אֶת־הָאֱלֹהִים עַל־אֹדוֹת מַכַּת הַבָּרָד כִּי־כָבְדָה מַכָּתוֹ מְאֹד |