Євреїв 7

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Оцей Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він повертався після поразки царів, і який благословив його;	1 Doista, taj Melkisedek, kralj šalemski, svećenik Boga Svevišnjega što je izašao u susret Abrahamu koji se vraćao s poraza kraljeva i blagoslovio ga,
2 якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім’я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто «цар миру»;	2 i komu Abraham odijeli desetinu od svega; on koji u prijevodu znači najprije »kralj pravednosti«, a zatim i kralj šalemski, to jest »kralj mira«;
3 без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, — зостається священиком повіки.	3 on, bez oca, bez majke, bez rodoslovlja; on, kojemu dani nemaju početka ni život kraja – sličan Sinu Božjemu, ostaje svećenik zasvagda.
4 Дивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі!	4 Pa promotrite koliki li je taj komu Abraham, rodozačetnik, dade desetinu od najboljega.
5 Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама.	5 Istina, i oni sinovi Levijevi koji primaju svećeništvo imaju zakonsku zapovijed da ubiru desetinu od naroda, to jest od svoje braće premda su i ona izašla iz boka Abrahamova.
6 Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці.	6 Ali on, koji nije iz njihova rodoslovlja, ubra desetinu od Abrahama i blagoslovi njega, nosioca obećanja!
7 Тим часом і сумніву не може бути, що нижчий благословляється вищим.	7 A posve je neprijeporno: veći blagoslivlja manjega.
8 Ба більше, тут беруть десятину люди, що вмирають; а там — той, про кого свідчать, що живе.	8 K tome, ovdje desetinu primaju smrtni ljudi, a ondje onaj za kojega se svjedoči da živi.
9 І, так би мовити, і Леві, який тепер збирає десятини, дав був десятину через Авраама,	9 I u Abrahamu se, tako reći, ubire desetina i od Levija koji inače desetinu prima
10 бо він ще був у бедрах свого прабатька, коли Мелхиседек вийшов йому назустріч.	10 jer još bijaše u boku očevu kad mu u susret iziđe Melkisedek.
11 Якби, отже, досконалість була через левітське священство, під яким народ одержав закон, то яка була б іще потреба з’являтись іншому священикові, за чином Мелхиседека, священикові, що не звався б за чином Арона?	11 Da se dakle savršenstvo postiglo po levitskom svećeništvu – jer na temelju njega narod je dobio Zakon – koja bi onda bila potreba da se po redu Melkisedekovu postavi drugi svećenik i da se ne imenuje po redu Aronovu?
12 Бо як міняється священство, конче міняється і закон.	12 Doista, kad se mijenja svećeništvo, nužno se mijenja i Zakon.
13 Бо той, про кого це говориться, був з іншого коліна, з якого ніхто не служив при жертовнику.	13 Jer onaj o kojemu se to veli pripadao je drugom plemenu, od kojega se nitko nije posvetio žrtveniku.
14 Відомо бо, що наш Господь походить від Юди, про покоління якого Мойсей нічого не згадав як про священиків.	14 Poznato je da je Gospodin naš potekao od Jude, plemena za koje Mojsije ništa ne reče s obzirom na svećenike.
15 Це стає ще яснішим, коли на подобу Мелхиседека постає інший священик;	15 To je još očitije ako se drugi svećenik postavlja po sličnosti s Melkisedekom:
16 він став ним не за законом тілесної заповіді, а за силою життя нетлінного,	16 postao je svećenikom ne po Zakonu tjelesne uredbe, nego snagom neuništiva života.
17 бо він прийняв таке свідоцтво: «Ти — священик повіки за чином Мелхиседека.»	17 Ta svjedoči se: Zauvijek ti si svećenik po redu Melkisedekovu.
18 Так перша заповідь скасована через її неміч і безкорисність —	18 Dokida se dakle prijašnja uredba zbog njezine nemoći i beskorisnosti –
19 закон бо не зробив нічого досконалим, — уведено ж кращу надію, яка зближає нас до Бога.	19 jer Zakon nije ništa priveo k savršenstvu – a uvodi se bolja nada, po kojoj se približujemo Bogu.
20 Тим більше, що це не сталося без клятви: бо коли інші настановлялися священиками без клятви,	20 I to se nije zbilo bez zakletve. Jer oni su bez zakletve postali svećenicima,
21 то цей мав клятву того, який сказав до нього: «Господь поклявсь, і каятись не буде: Ти — священик повіки.»	21 a on sa zakletvom Onoga koji mu reče: Zakleo se Gospodin i neće se pokajati: »Zauvijek ti si svećenik«.
22 Ось чому Ісус став запорукою кращого союзу.	22 Utoliko je Isus i postao jamac boljega Saveza.
23 Крім того: отих священиків було більше, бо смерть не дозволяла їм зоставатися;	23 K tomu, mnogo je bilo svećenika jer ih je smrt priječila trajno ostati.
24 цей же, тому що перебуває повіки, має священство непроминальне	24 A on, jer ostaje dovijeka, ima neprolazno svećeništvo.
25 і тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися.	25 Zato i može do kraja spašavati one koji po njemu pristupaju k Bogu – uvijek živ da se za njih zauzima.
26 Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса,	26 Takav nam Veliki svećenik i bijaše potreban – svet, nedužan, neokaljan, odijeljen od grešnika i uzvišeniji od nebesa –
27 який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву.	27 koji ne treba da kao oni veliki svećenici danomice prinosi žrtve najprije za svoje grijehe, a onda za grijehe naroda. To on učini jednom prinijevši samoga sebe.
28 Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий.	28 Zakon doista postavi za velike svećenike ljude podložne slabosti, a riječ zakletve – nakon Zakona – Sina zauvijek usavršena.