Євреїв 11

Біблія	NOVA VULGATA
1 Віра є запорукою того, чого сподіваємося, — доказ речей невидимих.	1 Est autem fides sperando rum substantia, rerum argu mentum non apparentium.
2 Через неї предки були добре засвідчені.	2 In hac enim testimonium consecuti sunt seniores.
3 Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.	3 Fide intellegimus aptata esse saecula verbo Dei, ut ex invisibilibus visibilia facta sint.
4 Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.	4 Fide ampliorem hostiam Abel quam Cain obtulit Deo, per quam testimonium consecutus est esse iustus, testimonium perhibente muneribus eius Deo; et per illam defunctus adhuc loquitur.
5 Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.	5 Fide Henoch translatus est, ne videret mortem, et non inveniebatur, quia transtulit illum Deus; ante translationem enim testimonium accepit placuisse Deo.
6 Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.	6 Sine fide autem impossibile placere; credere enim oportet accedentem ad Deum quia est et inquirentibus se remunerator fit.
7 Вірою Ной, повчений об’явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.	7 Fide Noe, responso accepto de his, quae adhuc non videbantur, reveritus aptavit arcam in salutem domus suae; per quam damnavit mundum, et iustitiae, quae secundum fidem est, heres est institutus.
8 Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав, узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.	8 Fide vocatus Abraham oboedivit in locum exire, quem accepturus erat in hereditatem; et exivit nesciens quo iret.
9 Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.	9 Fide peregrinatus est in terra promissionis tamquam in aliena, in casulis habitando cum Isaac et Iacob, coheredibus promissionis eiusdem;
10 Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.	10 exspectabat enim fundamenta habentem civitatem, cuius artifex et conditor Deus.
11 Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.	11 Fide — et ipsa Sara sterilis — virtutem in conceptionem seminis accepit etiam praeter tempus aetatis, quoniam fidelem credidit esse, qui promiserat;
12 Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.	12 propter quod et ab uno orti sunt, et hoc emortuo, tamquam sidera caeli in multitudine, et sicut arena, quae est ad oram maris, innumerabilis.
13 У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».	13 Iuxta fidem defuncti sunt omnes isti, non acceptis promissionibus, sed a longe eas aspicientes et salutantes, et confitentes quia peregrini et hospites sunt supra terram;
14 А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини.	14 qui enim haec dicunt, significant se patriam inquirere.
15 І якби вони пам’ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.	15 Et si quidem illius meminissent, de qua exierant, habebant utique tempus revertendi;
16 Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.	16 nunc autem meliorem appetunt, id est caelestem. Ideo non confunditur Deus vocari Deus eorum, paravit enim illis civitatem.
17 Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав,	17 Fide obtulit Abraham Isaac, cum tentaretur; et unigenitum offerebat ille, qui susceperat promissiones,
18 до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,	18 ad quem dictum erat: “ In Isaac vocabitur tibi semen ”,
19 думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.	19 arbitratus quia et a mortuis suscitare potens est Deus; unde eum et in parabola reportavit.
20 Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.	20 Fide et de futuris benedixit Isaac Iacob et Esau.
21 Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.	21 Fide Iacob moriens singulis filiorum Ioseph benedixit et adoravit super fastigium virgae suae.
22 Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.	22 Fide Ioseph moriens de profectione filiorum Israel memoratus est et de ossibus suis mandavit.
23 Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.	23 Fide Moyses natus occultatus est mensibus tribus a parentibus suis, eo quod vidissent formosum infantem et non timuerunt regis edictum.
24 Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона;	24 Fide Moyses grandis factus negavit se dici filium filiae pharaonis,
25 волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи,	25 magis eligens affligi cum populo Dei quam temporalem peccati habere iucunditatem,
26 бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.	26 maiores divitias aestimans thesauris Aegypti improperium Christi; aspiciebat enim in remunerationem.
27 Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.	27 Fide reliquit Aegyptum non veritus animositatem regis, invisibilem enim tamquam videns sustinuit.
28 Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров’ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних.	28 Fide celebravit Pascha et sanguinis effusionem, ne, qui vastabat primogenita, tangeret ea.
29 Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились.	29 Fide transierunt mare Rubrum tamquam per aridam terram, quod experti Aegyptii devorati sunt.
30 Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.	30 Fide muri Iericho ruerunt circuiti diebus septem.
31 Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.	31 Fide Rahab meretrix non periit cum incredulis, quia exceperat exploratores cum pace.
32 І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,	32 Et quid adhuc dicam? Deficiet enim me tempus enarrantem de Gedeon, Barac, Samson, Iephte, David et Samuel atque prophetis,
33 що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,	33 qui per fidem devicerunt regna, operati sunt iustitiam, adepti sunt repromissiones, obturaverunt ora leonum,
34 силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.	34 exstinxerunt impetum ignis, effugerunt aciem gladii, convaluerunt de infirmitate, fortes facti sunt in bello, castra verterunt exterorum;
35 Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.	35 acceperunt mulieres de resurrectione mortuos suos; alii autem distenti sunt, non suscipientes redemptionem, ut meliorem invenirent resurrectionem;
36 Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці;	36 alii vero ludibria et verbera experti sunt, insuper et vincula et carcerem;
37 їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені;	37 lapidati sunt, secti sunt, in occisione gladii mortui sunt, circumierunt in melotis, in pellibus caprinis, egentes, angustiati, afflicti,
38 вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.	38 quibus dignus non erat mundus, in solitudinibus errantes et montibus et speluncis et in cavernis terrae.
39 І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,	39 Et hi omnes testimonium per fidem consecuti non reportaverunt promissionem,
40 бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.	40 Deo pro nobis melius aliquid providente, ut ne sine nobis consummarentur.