Євреїв 11

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Віра є запорукою того, чого сподіваємося, — доказ речей невидимих.	1 Faith is the realization of what is hoped for and evidence of things not seen.
2 Через неї предки були добре засвідчені.	2 Because of it the ancients were well attested.
3 Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.	3 By faith we understand that the universe was ordered by the word of God, so that what is visible came into being through the invisible.
4 Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.	4 By faith Abel offered to God a sacrifice greater than Cain's. Through this he was attested to be righteous, God bearing witness to his gifts, and through this, though dead, he still speaks.
5 Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.	5 By faith Enoch was taken up so that he should not see death, and "he was found no more because God had taken him." Before he was taken up, he was attested to have pleased God.
6 Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.	6 But without faith it is impossible to please him, for anyone who approaches God must believe that he exists and that he rewards those who seek him.
7 Вірою Ной, повчений об’явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.	7 By faith Noah, warned about what was not yet seen, with reverence built an ark for the salvation of his household. Through this he condemned the world and inherited the righteousness that comes through faith.
8 Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав, узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.	8 By faith Abraham obeyed when he was called to go out to a place that he was to receive as an inheritance; he went out, not knowing where he was to go.
9 Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.	9 By faith he sojourned in the promised land as in a foreign country, dwelling in tents with Isaac and Jacob, heirs of the same promise;
10 Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.	10 for he was looking forward to the city with foundations, whose architect and maker is God.
11 Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.	11 By faith he received power to generate, even though he was past the normal age--and Sarah herself was sterile--for he thought that the one who had made the promise was trustworthy.
12 Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.	12 So it was that there came forth from one man, himself as good as dead, descendants as numerous as the stars in the sky and as countless as the sands on the seashore.
13 У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».	13 All these died in faith. They did not receive what had been promised but saw it and greeted it from afar and acknowledged themselves to be strangers and aliens on earth,
14 А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини.	14 for those who speak thus show that they are seeking a homeland.
15 І якби вони пам’ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.	15 If they had been thinking of the land from which they had come, they would have had opportunity to return.
16 Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.	16 But now they desire a better homeland, a heavenly one. Therefore, God is not ashamed to be called their God, for he has prepared a city for them.
17 Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав,	17 By faith Abraham, when put to the test, offered up Isaac, and he who had received the promises was ready to offer his only son,
18 до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,	18 of whom it was said, "Through Isaac descendants shall bear your name."
19 думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.	19 He reasoned that God was able to raise even from the dead, and he received Isaac back as a symbol.
20 Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.	20 By faith regarding things still to come Isaac blessed Jacob and Esau.
21 Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.	21 By faith Jacob, when dying, blessed each of the sons of Joseph and "bowed in worship, leaning on the top of his staff."
22 Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.	22 By faith Joseph, near the end of his life, spoke of the Exodus of the Israelites and gave instructions about his bones.
23 Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.	23 By faith Moses was hidden by his parents for three months after his birth, because they saw that he was a beautiful child, and they were not afraid of the king's edict.
24 Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона;	24 By faith Moses, when he had grown up, refused to be known as the son of Pharaoh's daughter;
25 волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи,	25 he chose to be ill-treated along with the people of God rather than enjoy the fleeting pleasure of sin.
26 бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.	26 He considered the reproach of the Anointed greater wealth than the treasures of Egypt, for he was looking to the recompense.
27 Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.	27 By faith he left Egypt, not fearing the king's fury, for he persevered as if seeing the one who is invisible.
28 Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров’ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних.	28 By faith he kept the Passover and sprinkled the blood, that the Destroyer of the firstborn might not touch them.
29 Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились.	29 By faith they crossed the Red Sea as if it were dry land, but when the Egyptians attempted it they were drowned.
30 Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.	30 By faith the walls of Jericho fell after being encircled for seven days.
31 Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.	31 By faith Rahab the harlot did not perish with the disobedient, for she had received the spies in peace.
32 І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,	32 What more shall I say? I have not time to tell of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, of David and Samuel and the prophets,
33 що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,	33 who by faith conquered kingdoms, did what was righteous, obtained the promises; they closed the mouths of lions,
34 силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.	34 put out raging fires, escaped the devouring sword; out of weakness they were made powerful, became strong in battle, and turned back foreign invaders.
35 Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.	35 Women received back their dead through resurrection. Some were tortured and would not accept deliverance, in order to obtain a better resurrection.
36 Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці;	36 Others endured mockery, scourging, even chains and imprisonment.
37 їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені;	37 They were stoned, sawed in two, put to death at sword's point; they went about in skins of sheep or goats, needy, afflicted, tormented.
38 вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.	38 The world was not worthy of them. They wandered about in deserts and on mountains, in caves and in crevices in the earth.
39 І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,	39 Yet all these, though approved because of their faith, did not receive what had been promised.
40 бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.	40 God had foreseen something better for us, so that without us they should not be made perfect.