Євреїв 10

Біблія	SAGRADA BIBLIA
1 Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога.	1 A lei, por ser apenas a sombra dos bens futuros, não sua expressão real, é de todo impotente para aperfeiçoar aqueles que assistem aos sacrifícios que se renovam indefinidamente cada ano.
2 Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів?	2 Realmente, se os fiéis, uma vez purificados, não tivessem mais pecado algum na consciência, não teriam cessado de oferecê-los?
3 Власне, навпаки: ними нагадуються щороку гріхи,	3 Pelo contrário, pelos sacrifícios se renova cada ano a memória dos pecados.
4 бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи.	4 Pois é impossível que o sangue de touros e de carneiros tire pecados.
5 Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.	5 Eis por que, ao entrar no mundo, Cristo diz: Não quiseste sacrifício nem oblação, mas me formaste um corpo.
6 Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.	6 Holocaustos e sacrifícios pelo pecado não te agradam.
7 Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»	7 Então eu disse: Eis que venho {porque é de mim que está escrito no rolo do livro}, venho, ó Deus, para fazer a tua vontade {Sl 39,7ss}.
8 Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав:	8 Disse primeiro: Tu não quiseste, tu não recebeste com agrado os sacrifícios nem as ofertas, nem os holocaustos, nem as vítimas pelo pecado {quer dizer, as imolações legais}.
9 «Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге.	9 Em seguida, ajuntou: Eis que venho para fazer a tua vontade. Assim, aboliu o antigo regime e estabeleceu uma nova economia.
10 Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди.	10 Foi em virtude desta vontade de Deus que temos sido santificados uma vez para sempre, pela oblação do corpo de Jesus Cristo.
11 Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити.	11 Enquanto todo sacerdote se ocupa diariamente com o seu ministério e repete inúmeras vezes os mesmos sacrifícios que, todavia, não conseguem apagar os pecados,
12 Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога,	12 Cristo ofereceu pelos pecados um único sacrifício e logo em seguida tomou lugar para sempre à direita de Deus,
13 чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги.	13 onde espera de ora em diante que os seus inimigos sejam postos por escabelo dos seus pés {Sl 109,1}.
14 Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються.	14 Por uma só oblação ele realizou a perfeição definitiva daqueles que recebem a santificação.
15 Про це й Дух Святий теж свідчить, коли каже:	15 É o que nos confirma o testemunho do Espírito Santo. Depois de ter dito:
16 «Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх.	16 Eis a aliança que, depois daqueles dias, farei com eles - oráculo do Senhor: imprimirei as minhas leis nos seus corações e as escreverei no seu espírito,
17 Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.»	17 acrescenta: dos seus pecados e das suas iniqüidades já não mais me lembrarei {Jr 31,33s}.
18 А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.	18 Ora, onde houve plena remissão dos pecados não há por que oferecer sacrifício por eles.
19 Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині,	19 Por esse motivo, irmãos, temos ampla confiança de poder entrar no santuário eterno, em virtude do sangue de Jesus,
20 який він нам відкрив дорогою новою і живою, через завісу, що є його тілом,	20 pelo caminho novo e vivo que nos abriu através do véu, isto é, o caminho de seu próprio corpo.
21 і маючи великого священика над Божим домом,	21 E dado que temos um Sumo-sacerdote estabelecido sobre a casa de Deus,
22 приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісти й омивши тіло чистою водою.	22 acheguemo-nos a ele com coração sincero, com plena firmeza da fé, o mais íntimo da alma isento de toda mácula de pecado e o corpo lavado com a água purificadora {do batismo}.
23 Держімо непохитне визнання надії, — бо той, хто обіцяв, вірний.	23 Conservemo-nos firmemente apegados à nossa esperança, porque é fiel aquele cuja promessa aguardamos.
24 І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих;	24 Olhemos uns pelos outros para estímulo à caridade e às boas obras.
25 не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.	25 Não abandonemos a nossa assembléia, como é costume de alguns, mas admoestemo-nos mutuamente, e tanto mais quando vedes aproximar-se o Grande Dia.
26 Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,	26 Depois de termos recebido e conhecido a verdade, se a abandonarmos voluntariamente, já não haverá sacrifício para expiar este pecado.
27 а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників.	27 Só teremos que esperar um juízo tremendo e o fogo ardente que há de devorar os rebeldes.
28 Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках.	28 Se alguém transgredir a Lei de Moisés - e isto provado com duas ou três testemunhas -, deverá ser morto sem misericórdia.
29 Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?	29 Quanto pior castigo julgais que merece quem calcar aos pés o Filho de Deus, profanar o sangue da aliança, em que foi santificado, e ultrajar o Espírito Santo, autor da graça!
30 Знаємо того, хто мовив: «До мене належить відплата, я відплачу!» І ще: «Господь судитиме народ свій.	30 Pois bem sabemos quem é que disse: Minha é a vingança; eu a exercerei {Dt 32,35}. E ainda: O Senhor julgará o seu povo {Sl 134,14}.
31 Страшно впасти в руки Бога живого!»	31 É horrendo cair nas mãos de Deus vivo.
32 Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань:	32 Lembrai-vos dos dias de outrora, logo que fostes iluminados. Quão longas e dolorosas lutas sustentastes.
33 ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали.	33 Seja tornando-vos alvo de toda espécie de opróbrios e humilhações, seja tomando moralmente parte nos sofrimentos daqueles que os tiveram que suportar.
34 Ви бо й разом із в’язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне.	34 Não só vos compadecestes dos encarcerados, mas aceitastes com alegria a confiscação dos vossos bens, pela certeza de possuirdes riquezas muito melhores e imperecíveis.
35 Не покидайте, отже, цього вашого довір’я, бо воно має велику нагороду.	35 Não percais esta convicção a que está vinculada uma grande recompensa,
36 Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.	36 pois vos é necessária a perseverança para fazerdes a vontade de Deus e alcançardes os bens prometidos.
37 Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.	37 Ainda um pouco de tempo - sem dúvida, bem pouco -, e o que há de vir virá e não tardará.
38 А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.	38 Meu justo viverá da fé. Porém, se ele desfalecer, meu coração já não se agradará dele {Hab 2,3s}.
39 Та ми не з тих, що відступають собі на погибель, а з тих, що вірують, щоб врятувати душу.	39 Não somos, absolutamente, de perder o ânimo para nossa ruína; somos de manter a fé, para nossa salvação!