Євреїв 1

Біблія	New Jerusalem Bible
¹ Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.	¹ At many moments in the past and by many means, God spoke to our ancestors through the prophets;but
² За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.	² in our time, the final days, he has spoken to us in the person of his Son, whom he appointed heir of althings and through whom he made the ages.
³ Він — відблиск його слави, образ його істоти, — підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,	³ He is the reflection of God's glory and bears the impress of God's own being, sustaining all things byhis powerful command; and now that he has purged sins away, he has taken his seat at the right hand of thedivine Majesty on high.
⁴ ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я.	⁴ So he is now as far above the angels as the title which he has inherited is higher than their own name.
⁵ Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»	⁵ To which of the angels, then, has God ever said: You are my Son, today I have fathered you, or: I shalbe a father to him and he a son to me?
⁶ Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.»	⁶ Again, when he brings the First-born into the world, he says: Let all the angels of God pay him homage.
⁷ А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне — слугами своїми.»	⁷ To the angels, he says: appointing the winds his messengers and flames of fire his servants,
⁸ А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти — берло твого царства.	⁸ but to the Son he says: Your throne, God, is for ever and ever; and: the sceptre of his kingdom is asceptre of justice;
⁹ Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»	⁹ you love uprightness and detest evil. This is why God, your God, has anointed you with the oil ofgladness, as none of your rivals.
¹⁰ І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса — діло рук твоїх.	¹⁰ And again: Long ago, Lord, you laid earth's foundations, the heavens are the work of your hands.
¹¹ Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.	¹¹ They pass away but you remain, they al wear out like a garment.
¹² Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж — той самий, і літа твої не скінчаться.»	¹² Like a cloak you wil rol them up, like a garment, and they wil be changed. But you never alter andyour years are unending.
¹³ До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?»	¹³ To which of the angels has God ever said: Take your seat at my right hand til I have made yourenemies your footstool?
¹⁴ Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?	¹⁴ Are they not al ministering spirits, sent to serve for the sake of those who are to inherit salvation?